У Європейській комісії мають наміри провести розширення Європейського Союзу 2004 року. До кінця наступного року планується завершити переговори з десятьма країнами-кандидатами. І якщо буде визнано, що вони виконали всі необхідні для вступу критерії, то всю десятку буде прийнято в один захід, а ЄС розростеться до 25 членів. Ухвала Європейської комісії, відображена в цьогорічному звіті про стан справ у країнах, які готуються вступити до ЄС, було великим сюрпризом для багатьох. Адже після саміту ЄС у Гельсінкі наприкінці 1999 року, коли всі країни- кандидати було об’єднано в одну «хвилю», жодні конкретні терміни розширення не називалися, а саміт ЄС у Ніцці через розбіжність поглядів з цієї проблеми мало не провалився.
Конкретні строки вступу країн другої хвилі не називалися. Те, що Європейська комісія зважилася нарешті назвати дату можливого приєднання кандидатів, як вважається, стане стимулюючим чинником для них у виконанні необхідних вимог. Для самого Союзу ухвала про приєднання одразу десяти кандидатів стане, очевидно, великим випробуванням. За 50 річну історію ЄС 2004 рокуможе статися найбільше розширення європейських кордонів за один раз. До десятки щасливців увійшли Угорщина, Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Чеська Республіка та Словенія. Болгарія та Румунія опинилися цього разу «за бортом», як і Туреччина, з якою переговори про вступ іще не починалися. Анкара, вважають у Брюсселі, спершу мусить вирішити проблеми із політичними свободами та правами людини.
Амбіційний проект розширення ЄС уже викликав досить неоднозначну реакцію серед експертів. Більшість із них висловлюють сумніви, що переговори з кандидатами завершаться до кінця 2002 року, оскільки залишається ще чимало проблем у фінансовому та інституційному реформуванні. Важко сказати, як сприйме наближення такого грандіозного розширення населення країн ЄС. Адже більшість громадян Ірландії вже висловилася цього року на референдумі категорично проти розширення. В Західній Європі побоюються напливу дешевої робочої сили із країн-новобранців. Із певною часткою неприхильності ставляться до розширення в Іспанії, Португалії та Греції, які користуються значними субсидіями структурних фондів та «фонду злиття» Європейського Союзу. В разі приєднання бідніших держав колишнього соцтабору керівництву ЄС доведеться провести перерозподіл субсидій, а нинішнім 15 членам доведеться більше вносити до спільної каси. Подейкують, що не в захваті від розширення й Франція, де наступного року відбудуться президентські вибори. Французи ж не хочуть говорити про формування бюджету Євросоюзу на 2003 рік, в який буде закладено і витрати, пов’язані з розширенням, з президентом, який може через місяць-другий залишити посаду.
Можна припустити, що ЄС і в 2004 року спробує перенести термін розширення, а тому торги з цього приводу між кандидатами та членами ще триватимуть. Аналітики звертають увагу, що конкретика в доповіді про розширення пролунала саме в той час, коли в заявах лідерів Центральної Європи почали дедалі частіше з’являтися нотки критики та відчаю щодо інтеграційного процесу ЄС. Особливо зміцніли побоювання країн-кандидатів після терактів у США 11 вересня.
ДО РЕЧI
У доповіді Європейської Комісії згадується й Україна, причому виключно в контексті співпраці через наближення кордонів ЄС до наших. Про Україну мовиться в розділі «Нові незалежні країни» поряд із Росією, Молдовою та Білоруссю. «ЄС підписав з Україною та Молдовою Угоду про партнерство та співпрацю. ЄС має допомагати цим двом країнам у процесі політичного та економічного перетворення й уніфікації їхнього законодавства з європейським. Обидві країни були запрошені для участі в Європейській Конференції...», — так сказано в доповіді.
