Учора офіційно набрав чинності Лісабонський договір про реформу принципів функціонування Європейського Союзу. Згідно з цим договором створено головну адміністративну посаду постійного голови Європейської ради (головного політичного органу ЄС), який готуватиме наступні саміти Євросоюзу і головуватиме на них, а також виступатиме в представницькій ролі від імені ЄС. Цю посаду неофіційно називають «президентом ЄС», хоч вона не є керівною. Зараз ним обрано колишнього прем’єр-міністра Бельгії Германа Вана Ромпея. Ще одна зміна — створення єдиної координаційної посади у зовнішньополітичній галузі, верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який отримає в підпорядкування новостворювану зовнішньополітичну та дипломатичну інституцію — Європейську службу зовнішніх дій. Її вже неофіційно назвали «міністром закордонних справ ЄС», хоча міністрів у Євросоюзі немає. Цю посаду посіла баронеса Кетрін Ештон.
Договір також передбачає збільшення кількості питань, для прийняття ухвал в яких у Раді ЄС (Раді міністрів) буде необхідна кваліфікована більшість голосів, а не одноголосність. Розширяться повноваження національних парламентів країн ЄС у деяких питаннях законодавства Євросоюзу. Уперше впроваджується принцип спільної солідарності в разі терористичного нападу на одну з країн ЄС або природної чи технологічної катастрофи в ній. Також уперше прописується можливість і процедура виходу зі складу Євросоюзу.
Одним із ключових нововведень Лісабонського договору є скасування права вето держав-членів відразу в декількох областях, в тому числі в боротьбі зі змінами клімату, в питаннях енергобезпеки та екстреної допомоги.
Абсолютна одностайність, як і раніше, буде необхідна для прийняття ухвал з питань оподаткування, міжнародної політики, оборони та соцзахисту. Процес ратифікації Лісабонського договору, підписаного лідерами країн ЄС в Лісабоні в грудні 2008 року, було офіційно завершено в листопаді поточного року після того, як документ було передано на зберігання в МЗС Італії, що є країною-депозитарієм договору.
Одночасно з Лісабонським договором набирає чинності і Хартія основних прав ЄС, яка має на меті юридично гарантувати основні права людини в Європейському Союзі.
На честь вступу внаслідок Лісабонського договору вчора в столиці Португалії пройшла святкова церемонія. Серед високих гостей були присутні прем’єр-міністр головуючої в ЄС Швеції Фредрік Рейнфельдт, голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу й голова Європарламенту Єжи Бузек, а також Герман Ван Ромпей і Кетрін Ештон.
Олександр СУШКО, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України
— Це внутрішньоєвропейські справи, і України це стосується побічно, тому що це не тягне якихось змін політики ЄС щодо України. Але для нас важливе те, що Європейський Союз нарешті завершив свій період інституційної кризи. Ті речі, які останні п’ять років стримували процес керування Євросоюзом і фактично зумовили інституційну кризу в ЄС після провалу першої конституційної угоди, нарешті завершилися. Це надає певної передбачуваності, керованості ЄС. Україні, як близькому партнерові, буде легше провадити з Євросоюзом діалог із приводу низки питань і, відповідно, вибудовувати тактику поведінки з окремими європейськими країнами та окремими чиновниками.
В Україні та ЄС є порядок денний, він включає кілька питань, і вони будуть просуватися й надалі, бо не мають стосунку до Лісабонської угоди. У нас зараз йдуть переговори про Угоду про асоціацію, тривають переговори щодо вільної торгівлі, що є частиною Угоди про асоціацію. Це переговори непрості, й наступного року вони будуть продовжені. Крім того, окремо йде діалог про скасування візового режиму, це теж дуже складний і довгостроковий процес, який вимагатиме від України певних реформ, а від Євросоюзу певної політичної волі. Також є традиційні сфери співробітництва, та сама енергетика, зовнішня політика, безпека, у яких буде тривати співпраця. Отже, я не бачу підстави очікувати якихось змін для України.
