Підрозділи політичного планування міністерств закордонних справ Німеччини і Польщі підготували спільне дослідження: «Роль Європейського Союзу: 25 і більше членів у ХХI столітті. Внесок у новий світовий порядок». Положення дослідження не надто відрізняються від того, про що говорилося в «комунікації» Європейської Комісії «Нові сусіди — ширша Європа», розробленої для широкої дискусії в березні. Зокрема, вказується на те, що відносини з «новими сусідами» ЄС — Україною, Білоруссю, Молдовою — мають базуватися на цілісній політиці, але при застосуванні індивідуальних підходів, а пріоритети цієї політики мають відбивати значення окремих країн для розширеного ЄС. Як відомо, з 1 травня наступного року Європейський Союз налічуватиме вже 25 країн-членів. Документ, розроблений німецькими та польськими дослідниками, також вказує на готовність активніше застосовувати існуючі регіональні структури, такі, як Веймарський трикутник (в рамках якого вирішувалися питання передусім співпраці в галузі юстиції і внутрішніх справ між Німеччиною, Францією і Польщею). Звучить і налаштованість Німеччини та Польщі на активніше використання існуючих механізмів українсько-польської співпраці. Кордони, як вказується в дослідженні, повинні бути надійними, але не перетворюватися на бар’єри. Пропозицією для України, як вважають автори дослідження, могла б бути участь у розробці спільного економічного простору, що вже дискутується між експертами ЄС і Росії.
МЗС України заявив, що позитивно розцінює ініціативи зовнішньополітичних відомств ФРН і Польщі, спрямовані на дослідження ролі розширеного ЄС у формуванні нового міжнародного порядку і його відносин з «новими східними сусідами», відзначають «ряд позитивних моментів» і що в Києві готові взяти участь у розробленні механізмів, які б дозволили зберегти і розвивати позитивні напрацювання прикордонного співробітництва, які Україна надбала у відносинах із західними сусідами.
«Підвищена увага цих установ до розвитку відносин із майбутніми новими сусідами ЄС свідчить про зростаюче бажання держав-членів та держав, що вступають до ЄС, спрямувати східний вимір зовнішньої політики розширеного Європейського Союзу у заздалегідь вивірене русло», — говориться в коментарі. Водночас в МЗС констатували відсутність у дослідженні згадки про європейську перспективу України.
У коментарі МЗС також говорилося, що «сумнівною виглядає теза про те, що застосування ЄС регіонального підходу щодо зазначених держав «дозволило б мінімізувати... взаємне суперництво». В МЗС знову наголошують, що «ми підтримуємо все, що наближає нас до членства в ЄС в довгостроковій перспективі. В той же час ми не можемо погодитися з тим, що цю перспективу підміняє».
Ініціатива німецького і польського міністерств не була першим кроком після ухвалення «комунікації». Ще на початку липня було оприлюднено повідомлення про створення ініціативної групи (Task Force) для розробки Планів дій між ЄС і Україною та Росією. Групу очолюватиме комісар Європейської Комісії з питань розширення ЄС Гюнтер Ферхойген, той самий, що три з половиною роки тому відмовляв Україні у можливості коли-небудь вступити до ЄС. План дій, як повідомлялося, розроблюватиметься для втілення основних положень «комунікації», зокрема, досягнення «чотирьох свобод» (свободи руху людей, товарів, капіталів та послуг), доступу до внутрішнього ринку ЄС, залучення Європейського інвестиційного банку до проектів в країнах-«нових сусідах», розробки нових інструментів технічної допомоги.
В Києві звертали увагу на те, що всі ці пункти були фактично відкинуті на останньому саміті Європейської Ради в Салоніках, і пропонували робити висновки з того, що фактично робитиметься далі. Відомо, зокрема, що проблема можливості лібералізації візового режиму, не кажучи вже про його скасування, зараз не стоїть на порядку денному переговорів між ЄС та Україною, хоча з Росією на цю тему вже починають розмовляти. Не може бути реалізованим «спільний простір» до тієї пори, поки Україна та Росія не стануть членами СОТ. Дія програми TACIS завершиться за три роки. До того ж, її ідеологія жодним чином не була спрямована на можливість підготовки країн колишнього СРСР якщо не до вступу в ЄС, то, принаймні, до інституціональної сумісності.
Термін «нове сусідство», що вже практично увійшов до лексикону ЄС і країн-членів ЄС, теж не буде вічним. «Комунікація» Європейської Комісії розрахована на період до 10 років, далі все одно доведеться шукати можливості або справжньої інтеграції, або мотивованої відмови. Зараз, наскільки відомо, МЗС починає розробляти свій варіант плану дій співпраці з ЄС, побудований на конкретних і реальних пропозиціях. Можливо, це — найоптимальніша форма на сьогодні. Особливо з урахуванням того, що те, як сприйматиметься Україна, наскільки буде сприйнято її голос, наскільки ЄС зможе перейти до варіанту укладання чогось подібного до «Європейської угоди» і режиму асоціації з широкими можливостями, великою мірою залежатиме від самої України. Як знак на Заході називають 2004 рік.
