Наскільки стало відомо «Дню», пропозиції Варшави виходять з того, що співпраця між ЄС і Україною має тривати на рівні не нижче, ніж співробітництво ЄС — Росія. Вони не революційні, вони швидше нагадують прагнення максимально використати можливості, які виникнуть із вступом Польщі до Євросоюзу, і водночас прагнення виходити з реалій. У відносинах розширеного ЄС з «новими сусідами» (поляки надають перевагу іншій формулі: Україна була, є й буде нашим сусідом і партнером) пропонується проводити політику, засновану на принципах, які були б спільними для всіх трьох країн (Україна, Білорусь і Молдова), але на індивідуальному підході до кожної з них. Власне, це і закладено в основі концепції «ініціативи нових сусідів», але одночасно Польща вперше чітко пропонує «об’єднаній Європі» виходити у «індивідуальних підходах» не лише з успіхів процесу реформування в цих країнах, але й з того, які саме надії вони покладають на відносини з ЄС. Розробники документа вважають, що ЄС слід визнати європейські перспективи України, визнати її як країну з ринковою економікою й підняти рівень її відносин із Союзом до асоціації. Який саме тип асоціації пропонуватиметься — поки що не говориться. За необхідне вважається й активнiше залучення «сусідів» до спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС. Якщо ж не станеться підвищення рівня діалогу, співпраці та допомоги Україні, переконані у Варшаві, може статися послаблення реформістських і проєвропейських сил в Україні. У той же час польська дипломатія вже не приховує свого розчарування теперішнім станом справ в Україні, розвитком її внутрішньої і зовнішньої політики і наголошує, що теж вимагатиме послідовної імплементації всього, задекларованого Києвом.
Пропонується й запровадження більш гнучкого візового режиму — в тому разі, якщо на відповідному рівні триватиме співпраця в галузі юстиції і внутрішніх справ, охорони кордону, боротьби з нелегальною міграцією. Не є секретом, що Польща підтримує підписання Україною угод про реадмісію з ЄС і Росією.
Серед інших пропозицій — підготовка і підписання з країнами-«сусідами» Плану дій, перегляд чинних інструментів технічної допомоги з боку ЄС, підвищення рівня транскордонного співробітництва, співробітництва на рівні регіонів. Польща також пропонує тісну співпрацю своїх державних і неурядових організацій з Україною, інтенсифікацію програм обмінів, стипендій, семінарів, спільних проектів у різних галузях.
До речі, відповідно до оприлюднених днями у Варшаві даних польського Центру досліджень громадської думки (CBOS), більшість опитаних у всіх регіонах країни поляків вважають, що для їхньої країни було б на краще приєднання України до ЄС і НАТО, і на гірше, якби Україна приєдналася до російсько-білоруського союзу. Більш як 80% опитаних поляків виступають за тісну економічну співпрацю між Польщею і Україною, близько 70% — за тісні політичні контакти. Цікаво, що 41% опитаних виступив за запровадження стосовно громадян України важкодоступних і дорогих віз, а 40% — навпаки, за легкодоступні візи за символічну ціну.
Серед пропозицій польських експертів до уряду і ЄС стосовно візового режиму, який повинен набрати чинності з липня цього року, не лише збільшення числа консульств і консульських працівників, але й безкоштовні багаторазові візи кількарічної дії (дійсні тільки для в’їзду до Польщі), а для жителів прикордонних регіонів — спеціальні пластикові картки (за цією моделлю зараз працюють США і Мексика). Від Києва, до речі, очікують, що віз для польських громадян запроваджено не буде.
У Києві польські пропозиції оцінюють позитивно. «Поляки молодці, що не сидять склавши руки», — таку думку можна почути в українському дипломатичному середовищі. Хоча відразу відзначається, що поляки тут не єдині, є й інші пропозиції, і що чи не єдиним негативним моментом польських пропозицій є менторський тон. Загалом же документ визнається як «тверезий», а сам факт його появи, те, що сталася спроба системного підходу, сприймається як дуже добрий знак. У Києві, як і в інших столицях, звичайно, сумніваються, що всі положення польських пропозицій буде неодмінно виконано, але їх обов’язково буде враховано з огляду хоча б на те, скільки саме в ці дні проходить різноманітних експертних зібрань, семінарів і конференцій з цієї тематики.
З іншого погляду, невідомо, як польські пропозиції буде враховано в концепції «нового сусідства», яка вже «на підході». Також не є секретом, що більш тісні відносини між Україною та ЄС і НАТО сьогодні, незалежно від українського політичного режиму і успіхів у реформах, підтримуватимуть далеко не всі країни-члени цих організацій. Не у всьому з Польщею погоджуються й інші «неофіти» ЄС — Словаччина, Угорщина, Чехія. Адже тiльки Литва заявляла про повну підтримку «європейських прагнень» України. У будь-якому разі країнам ЄС потрібно визначатися зі своєю східною політикою вже нинi: адже далі буде підписання документів про вступ нових членів, сам вступ, вибори Європарламенту. А там і дія чинних між Україною та ЄС документів закінчиться, про що в Брюсселі теж знають. Що, можливо, й спричинило те, що, як говорять дипломати, ставлення в Брюсселі до українських перспектив поволі змінюється. Та й інтенсивність контактів (на робочому рівні) між Україною і ЄС має тенденцію до зростання.
ДО РЕЧІ
Європейська Комісія має намір врахувати пропозиції Польщі з підтримки демократії в Україні, Білорусі, Молдові та Росії, повідомила вчора радіостанція «Німецька хвиля». Дієго де Охеда — один із прес-секретарів комісара ЄС із зовнішньої політики — зазначив, що Польща, запропонувавши конкретну допомогу Києву, Мінську, Кишиневу та Москві, тим самим зробила свій добровільний внесок у розвиток стратегії Євросоюзу. Єврокомісія вітатиме таку ініціативу Варшави, сказав де Охеда, але не треба забувати, що Польща є тільки кандидатом до ЄС, і тому рішення про допомогу Євросоюзу Україні та іншим країнам залишається за Єврокомісією. Водночас представник місії Польщі при ЄС Маргоша Альтерманн повідомила «Німецькій хвилі», що 19 лютого у Варшаві відбудеться конференція під назвою «Відносини розширеного ЄС із східними сусідами», де головним питанням стануть польські пропозиції із допомоги Україні та ще трьом майбутнім сусідам Євросоюзу.
