Учора в Києві відбулася перша пленарна сесія проекту «Національний конвент України щодо ЄС». Збираються реалізувати цей проект Національний інститут стратегічних досліджень спільно з Українським незалежним центром політичних досліджень у партнерстві з Дослідницьким центром Словацької асоціації зовнішньої політики (RS SFPA), Братислава) за підтримки Словацького агентства міжнародного розвитку. Слід зазначити, що український проект спирається на успішний досвід Словаччини, Сербії, Боснії та Герцеговини в реалізації власних національних конвентів щодо ЄС. Зокрема, у Словаччині ідея щодо створення Національного конвенту виникла в 2000 році, а вже 2001-го цей форум почав роботу. У Сербії подібний проект було засновано в 2008 році. І як відомо, Словаччина в 2004 році приєдналася до ЄС, а Сербія вже подала заявку на вступ до ЄС.
Представники державних органів та неурядових організацій України, які брали участь у цьому заході, єдині щодо унікальності проекту «Національний конвент щодо ЄС». Про це говорив директор Національного інституту стратегічних досліджень (НІСІ) Андрій Єрмолаєв, який вважає, що цей проект допоможе об’єднати експертне середовище, владу і громадянське суспільство на шляху інтеграції України до ЄС. На його думку, українське суспільство має побачити не по телебаченню, а на повсякденній практиці, що таке європейський проект і що він конкретно дає чи дасть нашим громадянам. А це, наголошує він, якраз має зробити Національний конвент.
Єрмолаєв наголошував на тому, що Україна має здійснити модернізацію, щоб стати сучасною країною. «Від цього залежатиме місце і статус України в Європі. Україна є великою країною, і від неї залежить, щоб стати партнером і отримати право формувати Європу XXI століття», — підкреслив директор НІСІ.
Тим часом заступник міністра закордонних справ України Павло Клімкін нагадав, що шлях Словаччини до ЄС був непростим. «Завдяки зусиллям словацького суспільства було створено унікальну платформу для дискусій, за два роки рівень підтримки інтеграції в ЄС виріс до 92-х відсотків і залишається нині самим високим серед країн — членів ЄС. Національний конвент — це унікальне ноу-хау Словаччини. Ми вдячні словакам за готовність поділитися своїм досвідом», — додав український дипломат.
За його словами, європейська інтеграція — це вже не зовнішньополітичне питання для України, в внутрішньополітичне, і полягає воно в системних реформах, засвоєнні європейських стандартів. Відтак, на думку Клімкіна, створення Конвенту і відповідних структур сприятиме всеохопним дискусіям щодо питань європейської інтеграції. При цьому він наголосив, що зараз не стоїть питання, куди йти Україні, — потрібно лише говорити про те, як успішно просуватися шляхом європейської інтеграції. Директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв також відзначав, що дискусія про європейський вибір України — у минулому. А тепер головне, який шлях буде оптимальним і найбільш динамічним, наголосив він.
Зі свого боку голова представництва Європейського Союзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра зазначив, що ЄС багато років підтримує реформи в Україні, щоб вона будувала Європу всередині, як про це, за його словами, зазначав український Президент Віктор Янукович. Європейський дипломат додав, що Євросоюз надав Україні практично всі інструменти, які є в його розпорядженні. І угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі стануть найкращим способом наближення України до ЄС, зазначив після нещодавнього саміту Україна-ЄС в Брюсселі Україна пан Пінту Тейшейра. Разом з тим він наголосив, що питання полягає не лише в реформах, а й у запровадженні в Україні фундаментальних цінностей ЄС.
Слід зазначити, що голова Громадської експертної ради при українській частині комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС Олег Рибачук у своєму виступі наголошував саме на важливості європейських цінностей. Він висловив побажання, щоб Конвент став справжнім майданчиком, який об’єднує навколо себе і владу, і опозицію. «Потрібно об’єднуватися навколо європейських цінностей, а приклад цього має подавати влада. Щоб влада не лише декларувала, а й сповідувала європейські цінності, починаючи з себе, щоб люди бачили перехід уряду на європейські стандарти, щоб місцеві органи влади діяли прозоро. Я хочу дуже багато, але щоб досягти реального, треба мріяти про нереальне», — сказав пан Рибачук.
Державний секретар міністерства закордонних справ Словацької Республіки Мілан Єжовіца так пояснив зацікавленість його країни в інтеграції України: «Ми віримо і хочемо, щоб ви були частиною ЄС. Ми вважаємо, що європейська інтеграція України в наших інтересах. Ви наш сусід. І ми віримо, що Україна буде частиною простору демократії, безпеки та процвітання». На його думку, для досягнення успіху важливо, щоб в Україні був консенсус з цього питання між владою та опозицією. Він також висловив сподівання, що досвід Словаччини буде корисним Україні, і додав, що Словаччина продовжуватиме надавати допомогу нашій країні. «І якщо ви будете успішними на цьому шляху, то зможете записати у власній історії, що це було найуспішніше досягнення», — сказав він. Тут нічого додати, хіба що побажати українцям щонайменше повторити успіх Словаччини. А для цього всі, в першу чергу — влада, мають докладати зусилля і на ділі, а не на словах реалізовувати європейський цивілізаційний вибір нашої країни.
КОМЕНТАР
Павол ГАМЖИК, Надзвичайний і Повноважний Посол Словаччини в Україні:
— Ми почали національний конвент у Словаччині перед вступом до ЄС у рамках переговорів щодо членства. Це було дуже корисно, оскільки це була платформа дискусій з суспільством, із неурядовими організаціями, з підприємцями, з пенсіонерами, зі всіма тими, кого цікавили питання, пов’язані з ЄС і нашим вступом до Євросоюзу. Цей процес проходив у всій Словаччині, значить і ваш Конвент потрібно витягнути в області й говорити з людьми, дати їм можливість ставити питання, які їх цікавлять. А також необхідно поширювати інформацію. Мені здається, що бракує інформації про те, що означає Договір про Асоціацію і договір про Зону вільної торгівлі. У загальних рисах, люди про це знають, але не орієнтуються в деталях. Закладаючи 2000 року Національний Конвент, ми не знали, що за чотири роки вступимо до ЄС, бо переговори про членство тривали. Лише відзначу, що це був наш пріоритет з 1989 року. Просто ми не знали, скільки це триватиме. Ми просто почали, а скільки це триватиме чотири, п’ять, шість чи десять років — це не так важливо. Важлива перспектива, важливо, щоб люди знали, що це все нам дасть, як це позначиться на рівні життя, стабільності, безпеці. Що стосується того, що ваш Національний конвент розраховано на два роки. Я б сказав, що це лише початок. Потрібно продовжувати, бо інформації ніколи не буває досить.
