Заступник Проді Нейл Кіннок, колишній лідер британських лейбористів, який відповідає за проведення реформ, стверджує, що нинішні зміни будуть найбільшими за всю сорокарічну історію існування керівного органу ЄС. Він, зокрема, зазначив, що кількість відділів єврокомісії буде скорочено з 42 до 36, внаслідок чого вивільниться 365 осіб. Буде скасовано 60 посад радників.
Відтепер на керівні посади в департаменти призначатимуть, враховуючи насамперед індивідуальні якості та досвід кандидатів, а не те, яку країну вони представляють. До цього цим елементарним принципом тут нехтували. Якщо раніше за якоюсь країною було закріплено певний пост, скажімо контроль за сільським господарством, то тепер такого не буде. Ці пости по черзі займатимуть представники різних країн. Романо Проді також наказав комісарам обмежити свій персональний штат шістьма особами, причому половина з них має бути з трьох різних країн.
Починаючи з цього місяця, єврокомісари втратили чимало привілеїв, як от право купувати сигарети, спиртні напої та бензин без податку на додану вартість (ПДВ) і акцизного збору, а деякі товари для особистого користування без сплати мита. Це не дуже болісно вдарить по їхнім кишеням, адже уповноважені ЄС отримують по 16 тисяч євро на місяць. Щоправда, залишиться пільга для єесівських урядовців, які вперше перебираються до Брюсселя. Вони зможуть упродовж року купувати без ПДВ автомобілі, радіо- і телеапаратуру, холодильники та інші товари для особистого споживання. Єврокомісари користуватимуться дипломатичним імунітетом лише під час виконання офіційних функцій.
Ці кроки команди Проді знаходять широку підтримку серед країн-членів ЄС. А от щодо конкретної дати приєднання до євроспільноти шести країн, що півтора року тому розпочали переговори з цього питання, вже виникли гострі суперечки. Зокрема, представник Польщі на переговорах з ЄС Ян Кулаковський заявив в інтерв'ю АП, що Франція та низка країн виступають проти визначення дати вступу нових кандидатів на грудневому саміті ЄС в Гельсінкі.
Австрія навіть вдалася до «атомного шантажу» проти Словаччини, заявивши, що застосує вето, коли розглядатиметься питання про залучення цієї та низки інших країн до переговорів про вступ до ЄС. Тим самим Відень хоче домогтися якнайшвидшого закриття розташованої за 60 кілометрів від австрійського кордону атомної електростанції чорнобильського типу в місті Бохувіце.
Найактивнішим прихильником скорішого розширення ЄС є німецький канцлер Герхард Шрьодер, який вважає що спільнота може прийняти першу хвилю нових членів вже 2003 року, а не 2004, як на цьому наполягає комісар з питань розширення ЄС Гюнтер Верхайген. Звісно, що до цього часу кандидати мають «підтягнути» свою економіку й узгодити своє законодавство з європейським. На думку канцлера, не можна тримати країни-кандидати на вступ до ЄС у невизначеності, бо тоді на Сході цілком ймовірне виникнення нових конфліктів на кшталт косовського. Але до цього часу в ЄС необхідно провести радикальну реформу, зокрема щодо ухвалення рішень більшістю. Адже нині тут керуються правилами, ухваленими в часи заснування Спільного ринку 1958 року шістьма країнами. Ці правила більш- менш спрацьовують при нинішній кількості членів ЄС, а коли до цієї організації приєднаються принаймні 12 країн, то важко уявити, що євроспільнота залишатиметься керованою.
