Цей рік в україно- американських відносинах був досить драматичним. Пригадаймо повчальний лист посла Пайфера, роздратовану реакцію української влади, підозри в американському розкручуванні касетної справи. Усе це, здавалося, могло закінчитися повним, остаточним взаємним розчаруванням. Однак події 11 вересня відсіяли другорядне та визначили нові пріоритети. Сьогодні є шанс повернути колишній оптимізм двосторонніх відносин — на новій, більш реалістичній основі.
— Виглядає так, що наявний стан відносин між США та Україною не відповідає ні деклараціям про стратегічне партнерство, ні вимогам сучасної ситуації. Йдеться про те, що інтенсивність контактів на вищому рівні, їх результативність стала нижчою порівняно зі, скажімо, позаминулим роком, досі не було жодної зустрічі між президентами Бушем та Кучмою. Чи є ця точка зору помилковою? Що стало причиною цієї ситуації?
— Сполучені Штати послідовно дотримуються того набору цілей, які було поставлено в стосунках з Україною. Ми неодноразово заявляли, що нашою стратегічною метою є підтримка демократичної, ринково орієнтованої України, яка б інтегрувалася в Європу. Це є актуальним і сьогодні. За минулий рік Україна досягла значного прогресу в економіці. Вона виконуває здоровий бюджет, значною мірою перейшла від бартерних розрахунків до грошових. Виконуються зобов’язання з виплат зарплат та пенсій, у результаті люди мають більше грошей на руках, що стимулює споживацький попит. Значним фактором було досягнення економічного зростання на понад 9 відсотків за перші дев’ять місяців цього року. Україна ухвалила важливі елементи економічного законодавства — Бюджетний та Земельний кодекси. Ухвалено перші три книги Цивільного кодексу, з’ясовано деякі моменти реформи судочинства. Це загалом сприяло покращанню інвестиційного клімату. Відповідно, Міжнародний валютний фонд поновив співпрацю з Україною, активізувалися її стосунки зi Світовим банком. Досягнуто реструктуризації її боргу в Паризькому клубі.
У політичній сфері залишається ряд питань і в двосторонніх стосунках, і на міжнародній арені. Мало було зроблено в розслідуванні справи Гонгадзе, залишається під запитанням, чи дійсно в Україні запроваджується верховенство права, закону. Україна проходитиме дуже суворий тест на свою відданість демократичним принципам, проводячи парламентські вибори в березні 2002-го року. Те, як буде буде проведено ці вибори, і що навіть важливіше, виборчу кампанію, надішле міжнародній спільноті важливий сигнал, чи дійсно Україна має наміри твердо дотримуватися міжнародних демократичних стандартів.
Звичайно, ми тісно співпрацюємо з Україною над питаннями, пов’язаними з боротьбою з тероризмом.
У контексті цих питань було чимало зустрічей на високому рівні. Міністр оборони Рамсфельд, радник президента США з національної безпеки Райс відвідали Україну, прем’єр-міністр України та міністр закордонних справ відвідували США. Крім того, ми продовжуємо тісні контакти через двосторонні комітети з економічної політики, зовнішньої політики, оборони та безпеки.
Отже, в цілому моя оцінка була б такою: за цей період ми мали дуже тісні й конструктивні стосунки. Ми маємо чітке розуміння того, які саме важливі питання стоять на порядку денному, і можемо цілком відверто обговорювати незгоди та труднощі.
— Чи багато цих труднощів зараз? І яких саме?
— На цьому етапі, я думаю, принципові труднощі відносин України з США є тими ж, що становлять проблеми для міжнародного становища України. Це справа Гонгадзе, вбивство Александрова, інші випадки насильництва щодо журналістів. Піднімається питання забезпечення свободи слова. Це ставить питання — чи правова система в Україні діє достатньо ефективно, чи є достатньо ефективною система захисту прав громадян? Саме це відверто обговорюється між США та Україною, і ми вважаємо, що Україна може діяти ефективно, щоб і всередині країни, і в світі посилити переконаність, що в Україні дійсно панує верховенство права.
— Чи не здається Вам, що те, що український імідж, добре зіпсований і справою Гонгадзе, і трагічним інцидентом з російським літаком, чинить свій психологічний вплив незалежно від того, які кроки робить зараз Україна?
— Ці питання обговорювалися під час візиту прем’єр-міністра Кінаха до США, він дуже чітко і ясно висловився з цього приводу. Він сказав, що Україна як незалежна держава існує всього десять років, і тому є випадки радянських традицій у тому, як Київ намагається впоратися зi складними питаннями. Ці питання часто не розглядаються на тому рівні прозорості, якого вони вимагають. Він наголосив, що Україні дуже важливо не боятися брати відповідальність за свої вчинки, визнавати допущені помилки, вживаiти відповідних компенсаційних заходів.
Якщо Україна зможе продемонструвати рішучі заходи, які доведуть її відповідальність і перед своїми громадянами, і в світі, це зможе покращити її імідж і всередині країни, і на світовій арені.
Прем’єр-міністр Кінах при цьому зауважив, що в Україні зростає нове покоління, яке має можливості будувати своє життя на засадах свободи і гуманістичних ідеалів. З цим новим поколінням прийдуть і політичні зміни. І це, до речі, одна з причин того, чому ми надаємо такого великого значення програмам обміну, які американський уряд фінансує для того, щоб дати можливість цьому молодому поколінню подивитися й поміркувати над тим, якими шляхами вони в майбутньому зможуть сприяти зростанню своєї країни. За останні десять років понад 25 тисяч українців відвідали Сполучені Штати за такими програмами обміну. Це — важливий конкретний внесок, який ми можемо зробити у майбутнє України.
— Ви говорили, що те, як будуть підготовленi й проведенi парламентські вибори, дасть міжнародній спільноті чіткий сигнал. Чи є у Вас зараз підозри або підстави підозрювати, що ці вибори будуть проведенi в непрозорий, недемократичний спосіб? Що саме може змінитися за їх результатами в ставленні міжнародної спільноти до України?
— Перш за все — обов’язком всіх посадових осіб є серйозно, відповідально ставитися до виборів, робити все, щоб вибори пройшли в прозорий, відкритий спосіб. На президентських виборах 1999-го, референдумі 2000-го найбільшу критику з боку міжнародної спільноти викликав не стільки сам підрахунок голосів, скільки передвиборча кампанія. Особливо те, як ставилися до ролі ЗМІ в цих кампаніях. Зважаючи на ці уроки, ми вважаємо, що для міжнародних організацій, міжнародних донорів і для українських посадових осіб, відповідальних за проведення виборів, одним із найважливіших завдань є створення рівноправного поля для гри перед тим, як відбудуться власне вибори. США можуть надати допомогу неурядовим організаціям, ЗМІ з тим, щоб вони могли зорганізуватися для моніторингу, чи мають різні партії рівний доступ до ЗМІ, чи створено в різних регіонах справді рівноправні умови для різних політичних сил.
— Так якими ж можуть бути наслідки для України за результатами — як позитивні, так і негативні?
— Я не хотів би зараз вгадувати, що може статися негативного. Краще було би зосередитися на конструктивній частині і зрозуміти, чого Україна могла б досягти сама для себе за умови створення тих умов, про які мі говорили. Україна хоче утвердитися як європейська держава. Я думаю, все більше й більше зростає розуміння того, що європейськість досягається тими політичними, стратегічними рішеннями, які країна приймає у своєму внутрішньому розвитку. Сюди входить і розуміння того, що важливим чинником є те, чи проводить країна свої вибори так, щоб упевнити її громадян, що вони можуть впливати на якість тих політиків, яких вони обирають. Це створює відповідне сприйняття на міжнародній арені. Важливим фактором буде те, як Україна реагуватиме на проблеми, які, мабуть, виникатимуть під час виборчої кампанії. Кожна країна має проблеми під час кампанії, це — природна річ, ми також мали проблеми під час президентських виборів.
— Чи можна при цьому вважати, що те, на якому рівні в США приймали екс-прем’єра Ющенка, вказує на певні симпатії Вашингтона стосовно результатів українських виборів?
— Я думаю, це мало б трактуватися як знак поваги до людини, яка керувала урядом України, що зміг подолати різке скорочення економіки і вперше за історію незалежної України добитися її зростання.
— Ви вже говорили про певне поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Чи дійсно він поліпшився з точки зору американського бізнесу?
— Я думаю, що в ситуації, коли Україна має економічне зростання в 9,3%, а інфляція утримується на рівні не вище за 4%, можна стверджувати, що вжито конструктивних економічних рішень. У результаті чимало американських підприємців, бізнесменів відчуває, що вони можуть ефективно діяти в Україні. Але прямі зовнішні інвестиції в Україну протягом цього року все ще залишалися на низькому рівні. Одна з причин полягала в тому, що американські бізнесмени вичікували, щоб Україна запровадила більш міцні правові засади для ринкової економіки. Ухвалення Земельного кодексу було дуже важливим кроком у цьому напрямку. Ухвалення Податкового кодексу та законодавства про захист прав інтелектуальної власності були б двома наступними дуже важливими кроками. Мабуть, найбільше скарг американських бізнесменів припадає на українську судову систему. Коли виникають проблеми, то в них часто з’являється відчуття, що вони ніколи не матимуть чесного розгляду їхньої справи в суді. Якщо ж сторони звертаються до міжнародного арбітражу, то потім домогтися виконання його рішень в Україні практично неможливо. І це залишається серйозним стримуючим фактором для закордонних інвестицій.
— Ви згадали захист прав інтелектуальної власності. Що б ви відповіли тим, хто вважає цю проблему просто прикладом не зовсім чесної конкуренції американських компаній?
— Мене попросив висловити думку з приводу українського законодавства стосовно захисту прав інтелектуальної власності заступник Голови Верховної Ради. Я iз задоволенням надав інформацію, яка відбивала думку експертів у цій галузі, у тому числі стосовно відповідності законодавства України стандартам Світової Організації з торгівлі.
Оскільки Україна наголосила, що приєднання до СОТ є однією з головних цілей її зовнішьоекономічної політики, то ми з задоволенням надаємо можливу технічну допомогу у структуризації українського законодавства, щоб воно відповідало міжнародним принципам. Ухвалення законодавства iз захисту прав інтелектуальної власності відповідного до міжнародних стандартів буде дуже важливим чинником для заохочення як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій.
— І з виробництва компакт- дисків теж?
— Україна має величезний потенціал високих технологій. Але отримати інвестиції у цю галузь вона зможе, тільки коли потенціальні інвестори переконаються, що в результаті вкладення своїх капіталів вони отримають інтелектуальну власність, яку буде захищено. У тому числі і в галузі виробництва компакт-дисків. Міжнародні звукозаписуючі компанії мають контакти з українськими фірмами. Вони дали зрозуміти, що як тільки буде ухвалено відповідне законодавство і будуть отримані свідчення, що воно виконується на практиці, вони були б дуже зацікавленими в укладанні контрактів з українськими фірмами. Ці компакт-диски вироблялися б з поліграфічним оформленням українською мовою, яка б чітко вказувала на те, що вони вироблені саме для цього ринку. Вартість одного такого диска становила б 15 — 20 гривень, за оцінками фахівців.
— Якщо повернутися до найбільш актуальної сьогодні проблеми міжнародних відносин, тобто антитерористичної операції — як сьогодні Сполучені Штати оцінюють залучення України до неї, чи може воно бути змінене із змінами в ситуації?
— Україна показала себе дуже сильним і важливим партнером. Україна зіграла дуже важливу роль в організації дипломатичних зусиль, спрямованих на те, щоб змусити терористів, ті країни та осіб, що їм допомагають, відповідати за законом. Це включає роль України в ухваленні дуже важливих резолюцій в ООН, у кроках, здійснених країнами ГУУАМ, а також в роботі структур її співпраці з НАТО.
Україна почала вживати важливих заходів у боротьбі з відмиванням грошей, що є ключовим елементом позбавлення терористів одного з можливих джерел фінансування. Україна видала укази, що зобов’язують комерційні банки заморозити або конфіскувати вклади будь-яких осіб, які мають зв’язки з терористичною діяльністю.
Україна дозволила проліт військово-транспортної авіації над своєю територією, а також можливість аварійних посадок на трьох аеродромах. Кожного дня ми приходимо до розуміння якихось нових заходів, щоб допомогти міжнародній боротьбі з тероризмом. Одним з важливих кроків України могло б бути ухвалення закону проти відмивання грошей, що б надало владі фінансових та правових інструментів для боротьби з незаконними грошовими потоками.
Ще одним важливим кроком було б посилення Україною контролю над своїми кордонами. Деякi кроки для підвищення числа митників, прикордонників на ключових митних та прикордонних пунктах уже здійсненi. Але існує потенціал для здійснення ще ряду кроків, в яких США можуть надати Україні конкретну допомогу.
— Конгрес США, парламенти Німеччини та Франції ухвалили зміни до законодавства, які надають спецслужбам заради боротьби з тероризмом більших повноважень. Це відразу ж ставить запитання: чи не постраждає при цьому демократія, чи є механізми запобігання перетворенню боротьби з тероризмом і прагнення підсилити безпеку на нове «полювання на відьом», як можна витримати цей баланс?
— Це дуже важливе запитання. Посилення безпеки, вимоги безпеки в ході антитерористичної кампанії в жодному разі не повинні бути використані для обмеження індивідуальних прав і свобод громадян. Нам дуже важливо пам’ятати, що наша сила, сила Америки як держави полягає якраз у повазі до свободи та людської гідності. Якщо ми забудемо про захист цих фундаментальних цінностей, то можна буде констатувати, що терористи свого досягли. Тому в Сполучених Штатах розгорнулася широка дискусія на тему — де ж межі цим заходам безпеки, щоб вони не стали серйозним ущемленням свободи. В ході цієї дискусії президент Буш неодноразово наголошував на тому, що мета боротьби з терористами — не обмеження свободи, а захист свободи.
Україна може керуватися цим принципом в тих викликах, які зараз стоять перед нею. Iз наближенням виборів вона повинна думати над тим, як надати людям більш широкі можливості висловлювання їхнiх думок, для реалізації своїх голосів. Для досягнення цього Україні слід створити середовище, в якому люди обмінювалися б думками, інформацією. І в цьому контексті боротьба з тероризмом і зусилля із зміцнення демократичного, вільного суспільства співпадають.
Звичайно, в будь-якому суспільстві, заснованому на принципах свободи, існує ризик, що терористи знайдуть можливості для своєї діяльності. Відповідно, ми неминуче намагатимемося відрізати терористів від таких можливостей. Але коли ми намагаємося позбавити терористів можливості вільного пересування, джерел фінансування, ми повинні пам’ятати, що ми це робимо для захисту основних прав і свобод, для зміцнення демократичного суспільства, яке буде передумовою процвітання для всіх.
— Чи не вплине зміцнення заходів безпеки, ухвалення нового імміграційного законодавства на процес отримання віз українськими громадянами?
-На цей момент в американській візовій системі немає жодних змін. Але зустрічі представників консульського відділення державного департаменту з колегами з Білого дому та інших державних агентств США з метою обговорення можливих змін візового законодавства тривають. На них обговорюються можливі кроки із встановлення контролю, який би запобігав проникненню терористів, злочинців, яких ніхто з нас не хотів би бачити в своїх країнах, зберігаючи при цьому можливості відвідувати Сполучені Штати для нормальних громадян.
Сполучені Штати — це країна емігрантів. Я сам — емігрант, я приїхав до Сполучених Штатів коли мені було три роки. І нам важливо пам’ятати, що ми перетворили це розмаїття на свою силу.
