Що менше часу залишається до 27 червня — саміту в Брюсселі, де між Україною, Молдовою, Грузією і Євросоюзом передбачається підписання угоди про асоціацію, то більше посилюється істерія в російському медіа просторі. Цього тижня російська преса наповнена повідомленнями про «попередження» для Кишинева в разі підписання цього документа. Якщо говорити простими словами: Росія шантажує Молдову торговельною війною в разі її віддалення в бік ЄС.
Днями заст. міністра економічного розвитку Росії Олексій Лихачов заявив, що Молдова не зможе «поєднувати дві регуляторні системи: СНД і ЄС». «Їй доведеться робити якийсь вибір. І якщо він буде на користь європейської системи, то система СНД перестане бути комфортною», — цитує його РІА-»Новости». Він також додав, що угоди СНД дають право Росії задіяти механізми захисту власного ринку в разі, якщо одна з країн-учасниць СНД створює зону вільної торгівлі з третьою стороною.
«День» попросив прокоментувати заяви Росії з приводу майбутнього підписання Угоди між Молдовою і ЄС програмного директора Інституту суспільної політики Оазу НАНТОЯ (Кишинів):
— Російська дипломатія забула про Молдову після того, як пан Путін поставив своїм завданням зупинити зближення України з Євросоюзом. Відтоді, як Росія почала агресію проти України, анексувавши Крим, з’явився сценарій об’єднання Криму з так званою «Новоросією» і Придністров’ям. Якби Путін зумів реалізувати такий сценарій, то жодні заст. міністра Росії ні про що б не говорили. Говорили б люди із зброєю на вулицях міста Кишинева і не лише. Але оскільки путінський сценарій захоплення «Новоросії» і приєднання її до Придністров’я провалився, нас «ощасливили» своєю появою російські офіційні особи, у тому числі й Григорій Карасін (заступник міністра закордонних справ Росії — Ред.). Також почали з’являтися коментарі російських політиків з приводу наслідків підписання асоціації між Республікою Молдова і Євросоюзом. За ситуації, коли в радниках Путіна перебуває такий собі Сергій Глазьєв, а в його улюбленцях якийсь Дугін, то важко чекати від російської адміністрації адекватної реакції на те, що Республіка Молдова отримає режим вільної торгівлі з ЄС. Звичайно, володіючи монополією на мас-медіа, можна придумати найрізноманітніші страшилки на предмет того, що відкриття молдовського ринку стане загрозою для російського. Можна подумати, що Ipad у пана Медведєва російського виробництва. Ми спостерігаємо за політикою Росії, яка після розвалу СРСР так і не зрозуміла, що в неї були важелі для того, щоб зберегти нормальні відносини з колишніми союзними республіками. Проте через свою тупу неоімперську поведінку, вона замикається в собі як азіатська країна і втрачає свій вплив там, де особливих антиросійських настроїв і не було (маю на увазі Республіку Молдова). Декларації російських офіційних осіб нагадують нам лише про те, що за державність і відрив від імперії треба платити.
Щодо вирішення так званого Придністровського конфлікту, ми, громадяни Молдови, повинні були давно зробити вибір між дилемою: продавати до Росії сертифіковане вино і втратити країну або зберегти країну і відмовитися від думки гнати «шмурдяк» до Росії і заробляти дешеві гроші. Тому ці декларації російських офіційних осіб ми розглядаємо спокійно. Тим більше, що з 2008 року Євросоюзом введено режим преференцій і ті молдовські бізнесмени, в яких є що експортувати на ринок ЄС, займаються цим. Якщо Москва закриє ринок для решти категорій молдовських товарів, тоді Росія у нас залишиться як Пушкін, але не як Путін.
