Головним пріоритетом зовнішньої політики Сербії є членство в ЄС. І після декількох років активної роботи, гармонізації законодавства та правової системи із законами Європейського Союзу та реалізації серйозних реформ Белграду вдалося підписати угоду про Асоціацію та стабілізацію з Брюсселем. Наприкінці минулого року Сербія отримала безвізовий режим із єесівскими країнами й подала заявку на членство в ЄС. Яким чином удалося Сербії досягти поставлених цілей, як вона збирається повернути до свого складу Косово? Чому для Белграда важлива підтримка Києва? Про це «Дню» в ексклюзивному інтерв’ю розповів посол Республіки Сербія в Україні Душан ЛАЗИЧ.
— Справді, ми зробили багато для реформування організації держави й суспільства, хоча це було непросто. Проте ми не зупиняємося на досягнутому й далі продовжуємо роботу в цьому напрямку. Перед нами відносно довгий шлях до членства в ЄС. Ми задоволені, що там позитивно оцінили роботу, що ми її провели, й зараз сподіваємося, що до кінця цього року отримаємо статус кандидата на членство. Хоча й без цього статусу наш процес наближення до ЄС є незворотним. Існує взаємна зацікавленість Євросоюзу й нашої держави в тому, щоб рухатися швидкими кроками.
— Експерти стверджують, що вашій країні вдалося досягти скасування візового режиму з ЄС завдяки жорсткій позиції на переговорах із Брюсселем.
— Здобуття безвізового режиму для наших громадян є дуже важливим моментом. Переговори й справді були тривалі й тяжкі. Але нам потрібно було виконати декілька умов, які стосувалися не лише Сербії, а й інших країн, що хочуть мати безвізовий режим із Європейським Союзом. І ці вимоги треба виконати на практиці. Можу сказати, що це результат ужитих усередині країни заходів із реалізації на практиці договору про реадмісію та інших міжнародних конвенцій, а також боротьбу з організованою злочинністю та міжнародним тероризмом. Потрібно було зробити багато речей із точки зору й безпеки, і забезпечення певних змін у нашій країні, а також налагодити співробітництво з іншими державами. Тому здобуття безвізового режиму — це результат конкретних заходів, яких ми вжили, а не якихось жорстких переговорів.
Для нас це важливий політичний момент, адже зняття візового режиму демонструє те, що до Сербії зростає довіра міжнародної спільноти. І тепер у світі по-іншому дивляться на нашу країну. Це рішення має також економічні аспекти. Бо інвестори так само дивляться на те, як Європейський Союз оцінює процеси, що відбуваються в Сербії.
Не можна забувати й психологічне значення скасування візового режиму. Адже таким чином наші громадяни, включаючи молодих людей, дістають можливість вільно подорожувати, знайомитися з досвідом інших країн.
— Пане посол, скажіть будь ласка, в інтеграції в ЄС, що є важливішим для Сербії — розділяти європейські цінності чи піднятися до європейських стандартів життя?
— Для нас важливі й європейські цінності, і рівень життя, оскільки вони природно взаємопов’язані. Ми це робимо не заради того, аби просто виконати вимоги Європейського Союзу. Ми все це робимо для себе, аби забезпечити демократичну, економічну й гуманітарну трансформацію нашого суспільства, аби підвищити рівень життя наших людей. Усе це ми робимо для наших громадян, для розвитку країни в цілому.
— А інтеграція в НАТО має перспективу для вашої країни?
— Ми підтримуємо добрі відносини з НАТО. Основою цих відносин є Програма партнерства заради миру. Для нашої країни корисне співробітництво з Альянсом, адже це сприяє розвитку наших збройних сил, а також системи безпеки не лише нашої країни, а й регіону в цілому. Переконані, що це співробітництво й надалі успішно розвиватиметься.
Що ж стосується членства в НАТО, то наш парламент прийняв рішення, що Сербія має статус військово-нейтральної країни. У той же час ми беремо участь у різних міжнародних військових миротворчих місіях. Ми хочемо бути суб’єктом міжнародних відносин, робити свій внесок до процесів стабілізації й боротьби з тероризмом.
— Багато експертів уважає нейтральний статус анахронізмом. Погляньте на Фінляндію та Швецію, які нарівні співробітничають із членами НАТО. Ніхто не може зараз назвати їх нейтральними.
— Наша співпраця з НАТО, як я вже сказав, розвивається добре. Країни, що є членами Альянсу, також позитивно оцінюють співробітництво із Сербією. Ми оточені країнами Альянсу й не хочемо бути якимось ізольованим острівцем. Тому ми зацікавлені в розвитку співпраці в рамках програми Партнерство заради миру. Найголовніше, що таке співробітництво гарантує безпеку нашої країни, і ми готові включитися в усі процеси, які вирішують питання безпеки на Балканах, у Європі, в світі. Ми зацікавлені в розвитку взаємовигідних і всебічних відносин із сусідами, і це є передумовою вступу нашої країни в ЄС.
— А як бачать у вашій країні вирішення косовського питання?
— Статус Косово — болюче й дуже складне питання для Сербії. Зараз воно на розгляді Міжнародного суду в Гаазі. Ми очікуємо, що скаже цей суд про однобічне проголошення незалежності Косово. На нашу думку, це було зроблено з порушенням норми міжнародного права. Наші ж аргументи відповідають основним постулатам і принципам міжнародного права. Як ви розумієте, ми дуже зацікавлені в захисті територіальної цілісності нашої країни. Адже жодна країна в світі не може відмовитися від частини своєї території та народу.
Незважаючи на те що це дуже серйозна проблема, ми хочемо її все-таки вирішити шляхом перемов, знайти компромісне рішення, яке влаштує всі зацікавлені сторони, враховуючи інтереси албанців, що живуть у Косово. Ми маємо підтримку багатьох країн, зокрема, України, яка не визнала однобічного проголошення незалежності Косово. Багато держав так само не хоче визнавати незалежності Косово, адже розуміє, що одного дня подібна проблема може торкнутися територіальної цілісності їхніх країн.
Оскільки ми вважаємо, що косовське питання треба вирішувати політичними методами та шляхом переговорів, наш уряд цю гостру політичну проблему перевів у правову.
— Світова фінансова криза торкнулася всіх країн. Як повідомляють ЗМІ, вашій країні, як і Україні, довелося позичати кошти в МВФ. Хотілося б почути від вас, як Сербія справляється з цим викликом і чи легко вести переговори з МВФ?
— Через цю кризу ми зіткнулися з серйозними економічними проблемами, які негативно впливають на рівень життя наших людей, на розвиток економіки, на розвиток суспільства в цілому. Для виходу з кризи для нас важлива міжнародна фінансова підтримка. У нас, як і у вас, існує програма співробітництва з МВФ. Вести перемови з цим фондом нелегко, позиції інколи не збігаються. Але, тим не менше, в співпраці з МВФ потрібно знаходити компроміс. Із одного боку, країні необхідна політична й соціальна стабільність, щоб забезпечити життя людей, а з іншого боку — нам потрібно проводити не завжди популярні реформи. Але без цих реформ ми не зможемо знайти вихід із кризи. Нам потрібна підтримка МВФ, і ми її цінуємо. Одержання позик цього фонду є до того ж індикатором для світових інвесторів, які, бачачи хороше співробітництво Сербії з МВФ, СБ і іншими фінансовими інституціями, уважають, що можна вкладати гроші в нашу країну.
— Пане посол, чи можете ви сказати, які рекомендації МВФ було легко прийняти, а які викликали розбіжність?
— Розбіжність викликали рекомендації щодо соціальної сфери, зарплат і пенсій. Існують різні погляди на те, як упливає на економіку заморожування зарплат і пенсій. З одного боку, це погіршує рівень життя, а з іншого — негативно впливає на економіку. І потрібна кропітка й відповідальна робота, щоб це погоджувати, особливо в умовах кризи.
— Поговорімо про відносини між нашими країнами. Ви казали про важливість для вашої країни досягнення безвізового режиму з ЄС. Чи можна очікувати, що Сербія піде на подібний крок щодо України?
— Вважаю, ми працюватимемо в напрямку скасування між нашими країнами візового режиму. Хоча я вам можу сказати, що українці без проблем можуть одержати візу протягом одного дня. Між нашими країнами дуже м’який візовий режим. Однак метою має бути зняття навіть такого м’якого візового режиму! Це питання може бути розглянуте під час переговорів у рамках зустрічей міністерств внутрішніх справ і зняте з порядку денного.
— Як уплинула криза на торговельно-економічне співробітництво між нашими країнами?
— До цієї кризи товарообіг між нашими країнами весь час зростав і 2008 року становив майже один млрд. доларів. Але, на жаль, у зв’язку з цією кризою товарообіг торік упав на 52 %. Нам потрібно обопільно вживати різних заходів і робити зусилля, аби зупинити дальше падіння товарообігу й відновити його зростання. По-перше, нам треба відновити засідання міжурядової комісії, яка тривалий час практично не працює. Ми могли б на цьому рівні підбити підсумки, обмінятися думками й домовитися про програму майбутнього розвитку економічного співробітництва. Ми сподіваємося, що цього року це засідання відбудеться на високому рівні. Одним із механізмів може стати підписання угоди про вільну торгівлю між нашими країнами. Україна є членом СОТ, а ми теж хочемо стати членом цієї організації. У зв’язку з цим для нас дуже важлива підтримка України. І ми сподіваємося, що одержимо цю підтримку й тоді зможемо по-іншому вирішувати економічні питання. Нам потрібно усунути всі перешкоди, які існують і заважають бізнесу вільно дихати. Потрібно організовувати бізнес-форуми, виставки й інші заходи, аби наші підприємці ліпше знали одне одного.
Ми маємо пожвавити діалог на високому й найвищому рівнях. Зробити цей діалог регулярним. Обмін думками й інформацією може бути дуже корисним. І найголовніше — щоб усі згори донизу вживали необхідних заходів на практиці. А можливості для співпраці між нашими країнами важко переоцінити. Причому, в багатьох сферах, починаючи з туризму й агропромислового комплексу до практично всіх галузей промисловості.
— Пане посол, нашим читачам було б цікаво почути від вас думку про нашу країну. Ви раніше бували в Україні, а зараз більш як півроку очолюєте дипломатичну місію в Києві. Тож можете порівняти.
— Я ще не мав можливості побувати в регіонах і познайомитися з країною. Я поки що дивлюся на це, так би мовити, крізь призму Києва. Маю інформацію про наших підприємців, які працюють тут у різних містах. Щодо атмосфери роботи можу з упевненістю стверджувати, що ваші офіційні особи й прості громадяни дуже чуйні. Тут існує дружня прихильність до нашого народу, до Сербії. Атмосфера між нашими державами й нашими народами доброзичлива й тепла. Я вам можу сказати, що в Сербії ви побачите те саме. Це важливий момент для розвитку всіх видів співробітництва, зокрема й культурного. І коріння цієї дружби — дуже глибоке, тож це потрібно використовувати для розвитку наших відносин.
У мене добрі враження про вашу країну. Я опинився тут у дуже цікавий передвиборний час. Стежив за тим, що відбувалося й уважаю, що Україна — демократична країна. У вас новий Президент, нова правляча коаліція, новий уряд. Судячи із заяв офіційних осіб, основне спрямування політики — на реформи. Це правильний і перспективний шлях. Виходячи з практики й досвіду Сербії, я можу сказати, що без реформ нічого не можливо зробити, не можливо вирішити суспільні, політичні, економічні й соціальні проблеми. Окрім того, я бачу у вас збалансовану зовнішню політику: розвиток співробітництва з Заходом та зі Сходом. Добрі відносини з усіма — передумова захисту інтересів країни, забезпечення її успішного розвитку й стабільності в цій частині світу.
