НАТО постало перед внутрішньою «кризою довіри» після того, як Франція, Німеччина та Бельгія заблокували пропозиції про планування військової допомоги Туреччині на випадок можливого удару з боку Іраку, якщо в регіоні розпочнеться війна. За словами посла США в Альянсі Ніколаса Бернса, «це найбільш невдале рішення трьох союзників, яке заважає НАТО задовольнити законні потреби Туреччини щодо оборони». Американський міністр оборони Дональд Рамсфелд назвав поведінку трьох європейських країн «ганьбою».
Аналітики почали говорити про справжній розкіл у лавах Північноатлантичного альянсу. На їхню думку, мова йде про набагато більшу кризу, аніж просто кризу довіри. У ширшому плані вона стала фактичним віддзеркаленням процесів на міжнародній арені довкола іракської проблеми. У більш вузькому — виглядає, як своєрідна помста «старої Європи» за нещодавні не зовсім делікатні заяви американського кеірвництва у їхній бік (держсекретар США Пауелл розлючено вказував, що Париж і Берлін — то «стара Європа», тоді як центр європейської ваги зміщується на Схід.)
Згідно зі статутними положеннями, кожна країна-член НАТО може розраховувати на військову підтримку інших членів Альянсу. Туреччина, яка межує з Іраком, стала першою державою за історію блоку, яка звернулася до союзників по допомогу.
У Парижі, Берліні та Брюсселі вважають, що будь-які кроки на захист Анкари можуть бути сприйняті Іраком як початок війни. Розкіл у НАТО щодо військового тиску на Багдад посилився, коли керівник групи міжнародних інспекторів в Іраку Ханс Блікс заявив цими вихідними, що наразі не виявлено жодних доказів про розробки режимом Саддама Хусейна зброї масового знищення. Франція, Німеччина та Бельгія заблокували пропозиції щодо переміщення в Туреччину літаків спостереження з радарними системами АВАКС, ракет «Петріот», військових загонів захисту від хімічної і бактеріологічної зброї.
За словами оглядачів, розлад в НАТО — ще одне свідчення зростаючого протистояння США і Великої Британії з одного боку і тих держав, які міністр оборони США назвав «старою Європою». Париж та Берлін виступають проти негайного військового удару по Іраку і наполягають на продовженні інспекцій. Держсекретар США Колін Пауелл, виступаючи в неділю по телебаченню, заявив, що подібні заклики «не вирішують проблему, а тільки відволікають від її вирішеня». Президент Росії Володимир Путін, який провів цими днями зустрічі з Герхардом Шредером і Жаком Шираком, підтримав Німеччину і Францію. Росія і Франція як постійні члени Ради Безпеки ООН мають право вето при голосуваннях — в тому числі і нової резолюції по Іраку. Генеральний секретар ОН Кофі Аннан виступає проти будь-якої односторонньої акції. Чотирнадцятого лютого Ганс Блікс і Ель-Барадей представлять в ООН новий звіт. Вашингтон поки що заявляє, що Саддама ще можна роззброїти і без війни.
