Завтра в Азербайджані відбудуться парламентські вибори. День 6 листопада називають і тестом на демократію в країні, і датою, коли розпочнеться нова революція на пострадянському просторі. Частина оглядачів вважає, що несподіванок, подібних до грузинських, українських чи киргизьких подій, тут не станеться. Інші вірять, що в Азербайджані відбудуться зміни й Захід, який будує свої відносини з Баку під впливом чинника нафти, цього разу не віддасть перевагу стабільності перед революційною демократизацією. Напередодні голосування в лавах азербайджанської влади була проведена масова «чистка»: чиновників скидали й арештовували, звинувачуючи їх у змові з екс-спікером парламенту Расулом Гулієвим. Нібито Гулієв, якого нещодавно затримали в аеропорту Сімферополя, а потім відпустили на свободу за рішенням українського суду, готував державний переворот. «День» детально писав і про скандал навколо азербайджанського екс-спікера, й про передвиборну ситуацію в країні. Сьогодні пропонуємо до вашої уваги бліц-інтерв’ю з лідером опозиційної партії «Мусават» (вона входить до блоку «Азадлиг») Ісою Гамбаром. Він балотувався на президентських виборах 2003 року. Після того як переможцем став Ільхам Алієв, влада жорстко придушила протести опозиції. Сьогодні змінилася й внутрішня, й міжнародна ситуація, однак небезпека повторення подій дворічної давнини залишається. Про те, до чого готується Іса Гамбар — у його інтерв’ю.
— Расул Гулієв дійсно планував державний переворот?
— Це повна нісенітниця. Влада, розігруючи шоу під назвою «державний переворот», намагається вирішувати деякі свої проблеми. Всередині владної еліти існували дуже потужні угруповання, які вели боротьбу між собою не на життя, а на смерть. Вони боролися за політичний вплив, за розділ і перерозподіл власності. Гейдар Алієв міг керувати ними, але Ільхам, напевно, не зміг, врешті-решт став на бік одного з угруповань. У будь-якому разі це серйозна криза влади. Просто влада намагається налякати народ, деморалізувати й суспільство, й чиновників, аби ніхто не протестував проти фальсифікації виборів.
— Чи не може в такій ситуації бути низькою явка виборців? Люди злякаються, остаточно розчаруються в політиці й просто не прийдуть голосувати.
— Із восьмимільйонного населення Азербайджану понад два мільйони вже покинули межі країни в пошуках шматка хліба, в пошуках роботи. І оскільки це здебільшого люди молодого й середнього віку, це означає, що майже 30—40% електорату відсутні в країні. З другого боку, люди не дуже вірять в можливість демократичних виборів. Це також впливає на явку. Але я думаю, що завдяки тій передвиборній кампанії, яку наш блок «Азадлиг» («Свобода») вів протягом цього часу, явка буде нормальною й більшість виборців голосуватимуть саме за нас.
— Який відсоток голосів розраховує отримати об’єднана опозиція, і які офіційні результати означатимуть для вас, що вибори сфальсифіковані?
— За останніми соціологічними опитуваннями, що заслуговують довіри, блок «Азадлиг» має понад 30% голосів, правляча партія «Єні Азербайджан» — трохи більш як 20%. І якби це були пропорційні вибори або вибори президента, то можна було б щось прогнозувати. Але оскільки це мажоритарні вибори й доля депутатського мандата вирішуватиметься в кожному конкретному округу, передбачити конкретний результат дуже складно. Але в будь-якому разі, судячи із соцопитувань, ми маємо серйозну перевагу, і я сподіваюся, що більш як половину місць у парламенті здобуде наш блок «Азадлиг».
— Як ви стежитимете за безпосереднім перебігом голосування й підрахунком голосів? На підставі яких даних виноситиметься рішення про те, були вибори прозорими чи сфальсифікованими?
— Ми створили досить потужну систему спостереження. В усіх округах, на всіх дільницях будуть наші спостерігачі. Наші представники будуть серед членів комісії — з правом дорадчого голосу, наші закони надають таку можливість, і ми нею скористалися. Я думаю, результати цього спостереження дадуть нам можливість провести свого роду паралельний підрахунок голосів. 7 листопада ми матимемо реальні результати виборів, і якщо влада вдасться до фальсифікації, матимемо реальні дані про те, де саме вона мала місце й у чому полягала.
Спостерігачі з України працюватимуть у складі наглядової місії ОБСЄ. Наскільки я знаю, українська сторона відмовилася від участі в місії країн СНД. Гадаю, це правильне рішення, бо ця місія створена на противагу спостерігачам ОБСЄ. Крім того, з України до Азербайджану збирається приїхати досить велика група представників демократичних партій, організацій, досить багато представників преси.
— Якою є ваша стратегія на найближчі дні після голосування? До чого ви готуєтеся?
— Ми готуємося до справедливих виборів. 7 листопада ми вивчатимемо, узагальнюватимемо й аналізуватимемо підсумки. Тільки внаслідок цього аналізу будуть відомі наші конкретні гасла й заклики. Ми вже звернулися до влади з вимогою дати нам можливість провести мітинг 8 листопада. Я сподіваюся, що він буде мітингом перемоги, а не мітингом протесту проти фальсифікації. Але ми готові до будь-яких обставин і за будь-яких обставин будемо вести мирну боротьбу в рамках конституції країни.
— Як «превентивна контрреволюція», що почалася за лічені дні до виборів, вплине на поведінку влади в разі мітингів опозиції?
— Унаслідок цих акцій влада показала своє справжнє обличчя, тим самим звузивши свій електорат. Я думаю, тепер протестний електорат зростатиме й це позначиться на справжніх результатах виборів. Як я вже казав, влада намагається налякати суспільство, але, судячи з усього, це в неї не виходить. Люди бачать слабкість влади, її справжнє обличчя, й тому вони збираються взяти активну участь у виборах і голосувати насамперед за представників блоку «Азадлиг» та інших реально опозиційних кандидатів.
ДО РЕЧІ
Віктор Ющенко обговорив по телефону з Ільхамом Алієвим підготовку Азербайджану до парламентських виборів і співпрацю між двома країнами, зокрема, в сфері енергетики, передає прес-служба Президента України. У той же час прес-служба Ільхама Алієва передає його слова: «Звільнення після затримання в Україні одного з представників міжнародної мафії та відомого в нашій країні як злодія Расула Гулієва, звинуваченого в розкраданні державних коштів на суму понад 117 млн. доларів США і оголошеного в міжнародний розшук, викликало в азербайджанської громадськості почуття здивування та жалю». «Подібні факти не служать справі зміцнення двосторонніх зв’язків між нашими країнами, їхньої співпраці в рамках міжнародних організацій», — заявив президент Азербайджану.
