Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Китай підкоряє орбіту

16 жовтня, 2003 - 00:00

Учора Китай увійшов до клубу світових космічних держав. 15 жовтня о 4-й ранку за київським часом із космодрому Цзюцюань у пустелі Гобі стартувала ракета- носій «Великий похід-2F», яка вивела в космос космічний корабель «Шеньчжоу-5» із першим тайконавтом на борту. «Китайським Гагаріним» став один із кращих льотчиків-винищувачів Китаю 38-річний підполковник Ян Лівей. «Священний човен» має зробити 14 витків навколо Землі та через 21 годину польоту здійснити посадку. Для усієї країни та уряду запуск у космос корабля з людиною на борту — подія, що має величезне патріотичне значення. Глава КНР Ху Цзіньтао, за повідомленням агентства Сіньхуа, назвав політ першого китайського космонавта великою перемогою і заявив, що це — «історичний крок китайського народу на вершину світової науки та технології».

Підготовка до польоту велася в режимі секретності. Через побоювання невдачі навіть відмінили пряму телевізійну трансляцію. Ім’я першого китайського космонавта і дату старту назвали тільки у вівторок. Щодо кількісного складу екіпажу також існували різні прогнози, але схоже, вище політичне керівництво вирішило, що герой має бути один.

Китайська космічна програма почала розвиватися ще у 60-х роках ХХ століття. Проект пілотованого корабля розробляли з 1970 року, а у 1980 відбувся успішний запуск безпілотного варіанту. Потім на кілька років дослідження згорнули. 1994 року Китай придбав технології виробництва російських «Союзів», стикувальних вузлів і скафандрів, які згодом було значно вдосконалено. Справді, «Шеньчжоу» зовні вельми нагадує російський «Союз», але китайці наголошують, що все обладнання, апаратуру та технології вони повністю розробили самі. Нинішньому старту передували чотири вдалi запуски у безпілотному варіанті з тваринами та з манекенами на борту. 1996 року два китайськi льотчики навчалися в російському Центрі підготовки космонавтів, однак у космос полетів інший пілот. Таким чином, запуск людини в космос було здійснено виключно власними силами Китаю. До речі, корабель може працювати як невелика орбітальна станція. А американський астронавт Баз Олдрін вже запропонував НАСА використати «Шеньчжоу» як «рятувальну шлюпку» для МКС. 5

Політ Ян Лівея виводить Китай у число світових технологічних лідерів. У найближчих планах — створення орбітальної станції, вихід у відкритий космос, політ до Місяця автоматичної станції. Через кілька років після цього китайці мають намір висадитися на Місяць і створити там постійну базу. Нині безперечним лідером у дослідженнях космосу є США. Втім, якщо Китай реалізує свої амбіційні плани, то, схоже, американцям доведеться потіснитися.

Костянтин ЗОРКІН, «День»
Газета: 
Рубрика: