Навряд чи успіх румунського ультранаціоналіста Корнеліу
Вадима Тудора на президентських виборах в цій країні — а Тудор вийшов у
другий тур разом із колишнім президентом Румунії Іоном Ілієску — може зацікавити
нас так, як знаменита перемога партії Володимира Жириновського на виборах
до Державної Думи Росії. Однак, якщо задуматись, чим події у східних сусідів
відрізняються від подій у західних? Російська телевізійна аудиторія перед
тими виборами не пропускала жодного виступу Володимира Вольфовича. Він
замінив їй і Якубовича, і Ярмольника, і «Погляд». Росіяни голосували за
телезірку, яка обіцяла помити взуття у Індійському океані. Приз в студію!
29 листопада, 2000 - 00:00
Віталій ПОРТНИКОВ
Румуни також віддали свої голоси телезірці, яка обіцяла
керувати країною з пістолетом в кишені і оприлюднити список тих, кого варто
зліквідувати у першу чергу. Європейська преса порівнює Тудора із Хайдером
чи Ле Пеном. Дарма! Хайдер чи Ле Пен виглядають звичайними західними політиками
— вони тільки виголошують незахідні думки. А Жириновський чи Тудор? Хіба
вони політики? Вони — ексцентрики.
У розчаруваннях і злиднях постсоціалістичних країн величезна
частина виборців сприймає життя як частину телевізійного світу. Таких виборців
не цікавить реальність, реформи, підходи до майбутнього своїх держав...
Вони ніби грають у «Кохання з першого погляду» — цей такий смішний і обіцяв
запросити до ресторану... хай і буде президентом.
Я не знаю, який електорат небезпечніший для суспільства
— традиційні прихильники комуністів, кількість яких дедалі зменшується
просто тому, що відходять люди, які жили за часів держави Леніна—Сталіна
і залишилися вірними ідеям своєї молодості, чи нові інфантильні телеглядачі,
нездатні усвідомити реалії власного життя. За посткомуніста Іона Ілієску
в Румунії голосувало чимало літніх людей — і це нормально. За екзальтованого
шовініста і антисеміта Тудора — чимало молодих. І це жахливо.
Газета:
Рубрика:
