Завтра в Ялті розпочинається дводенний саміт ГУУАМ — об’єднання, до якого входять Україна, Грузія, Азербайджан, Молдова та Узбекистан. Останній, щоправда, призупинив свою участь у заходах організації. Так склалося, що самітам ГУУАМ часто не щастить. Торік зустріч щонайменше двічі переносилася. А цього року саміт організації, очевидно, відбуватиметься без участі одного з членів — Узбекистану. Усе це тільки породжує зайві чутки і припущення про неефективність ГУУАМ і навіть про його швидку смерть. Міністр закордонних справ України Анатолій Зленко в інтерв’ю «Дню» висловив переконанiсть, що Ялтинський саміт зможе довести функціональну життєздатність ГУУАМ. Цікаво, що «гууамівці» вирішили поставити хрест на своїй відособленості від багатьох процесів. Зокрема, український міністр наголосив на тому нюансі, що під час саміту буде підписано документ у галузі безпеки (про що ще рік тому навіть мови не могло бути). Натякнув Анатолій Зленко і на те, що ГУУАМ може поповнитися новими членами.
— Протягом останнього часу суттєво активізувалися інтеграційні процеси на просторі теперішньої Співдружності Незалежних Держав. Йдеться, передусім, про створення Євразійського Економічного Співтовариства (ЄврАзЕС), організації Договору про колективну безпеку, Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Чи не виглядає активізація ГУУАМ на фоні цих процесів дещо кон’юнктурною даниною моді чи, можливо, намаганням протиставитися потужній інтеграційній силі, яка виходить, передусім, від Росії?
— Усі перелічені вами структури є значно молодшими за організацію ГУУАМ, яка цього року відзначатиме п’яту річницю з часу свого заснування. З огляду на це, йдеться, я б сказав, про цілком автономні процеси, учасники яких вибирають для себе ті форми інтеграції, що відповідають їхнім національним інтересам. Сьогодні відбувається трансформація політичної волі країн-членів ГУУАМ у цілком конкретні форми взаємодії та взаємовигідні проекти. І це, на мій погляд, дуже важливо. Те, що протягом останнього року було мало чути про ГУУАМ, пояснюється браком доступної для широкого загалу інформації. Цей інформаційний вакуум має виправити Інформаційний офіс ГУУАМ, який цими днями було відкрито у Києві. Гадаю, що ГУУАМ має всі шанси стати самобутньою організацією європейського типу з високим рівнем взаємної допомоги і відповідальності. Кожна з держав, яка є членом ГУУАМ, повинна відчути користь від своєї участі в роботі цієї організації. З другого боку, ми прагнемо до того, щоб користь від діяльності ГУУАМ відчули і наші партнери в Європі. Коли я кажу — користь, то маю на увазі внесок у стабільність і безпеку, в тому числі енергетичну, на європейському континенті.
— Мабуть, цієї користі ще не відчув один iз членів ГУУАМ —Узбекистан, який заявив про свій вихід з організації?
— Узбекистан офіційно не виходив з ГУУАМ. Як було зазначено в останньому листі президента Узбекистану, Ташкент лише «на даному етапі призупинив свою участь» у заходах організації. Ми ставимося до цього спокійно, оскільки головними принципами діяльності ГУУАМ залишаються добра воля та інтерес. Характер організації є відкритим, а тому ми поважаємо невід’ємне суверенне право кожної держави будувати свою політику згідно з власними національними інтересами. До речі, нещодавно я мав телефонну розмову з цього приводу з міністром закордонних справ Узбекистану Абдулазізом Каміловим. Однак якби Узбекистан чітко заявив про своє рішення обмежити участь у діяльності ГУУАМ принаймні рік тому, то ми б цей рік не змарнували. А так… Не проведено запланований Економічний форум у Ташкенті, через зволікання узбецької сторони ми мали проблеми з узгодженням багатосторонніх документів. Разом з тим, за моїми спостереженнями, позиція Узбекистану мимоволі дала імпульс для консолідації країн-членів ГУУАМ та активізації діяльності організації. Ми продовжуємо розглядати Узбекистан як члена ГУУАМ, який тимчасово не бере активної участі в діяльності нашої організації.
— Все ж таки, як правильно: ГУУАМ чи ГУАМ?
— Я не виключаю, що мелодики цій назві вже у найближчому майбутньому зможуть додати одна або декілька літер…
— ГУУАМ — дещо незвична назва для міжнародної організації. Чи виношуються плани щодо її перейменування?
— Особисто я вважаю цю ідею слушною. Змінювати назву організації залежно від її розширення чи звуження справдi незручно. Оскільки зараз ГУУАМ виходить на новий етап свого існування, то, може, й слід було б подумати над перейменуванням. Тим більше, що момент для цього є досить вдалим. Мені б імпонувала назва Чорноморсько-Каспійська Ініціатива. Як на мене, вона достатньо чітко віддзеркалює суть і амбіції цієї організації. Але, в принципі, як ви розумієте, справа не в назві. Значно важливішим є зміст і ефективність діяльності цієї структури.
— У чому полягатиме особливість цьогорічної Ялтинської зустрічі на найвищому рівні? Чи це буде черговий саміт «для галочки», чи, можливо, ГУУАМ готує сюрприз?
— Цьогорічна зустріч на найвищому рівні, яка відбудеться 19—20 липня, буде суттєво відрізнятися від попередніх самітів. Відмінність ця полягає, передусім, у тому, що в Ялті планується розглянути пакет iз дев’яти (!) документів. Цей доробок дозволить розпочати цілеспрямовану, а головне, юридично підкріплену роботу одразу на декількох напрямах. З другого боку, для нас важливою є навіть не стільки кількість документів, які виносяться на зустріч на найвищому рівні, як те, що ми в них закладаємо. Скажімо, Декларація про спільні зусилля, спрямовані на забезпечення стабільності та безпеки в регіоні й Угода про співробітництво у сфері боротьби з тероризмом, організованою злочинністю та іншими небезпечними видами злочинів — це чіткі і недвозначні відповіді організації на сучасні виклики і загрози, особливо в контексті минулорічних подій 11 вересня. Очевидно, що в результаті проведення саміту буде суттєво посилено економічний вимір співробітництва в рамках організації. Цьому покликані сприяти Угоди про зону вільної торгівлі ГУУАМ та створення Ділової ради. В той час як відбувається фактичний провал зони вільної торгівлі в рамках СНД, ми хочемо впровадити режим вільної торгівлі принаймні між країнами-членами нашої організації. Можливо, це, у свою чергу, стимулюватиме процес лібералізації торговельних відносин між іншими державами на всьому пострадянському просторі. Ще однією особливістю саміту буде те, що він започаткує співробітництво країн- членів ГУУАМ у таких важливих сферах, як парламентська та гуманітарна. Першим кроком на гуманітарному напрямі стане підписання Протоколу про співробітництво у сфері культури на 2002—2005 роки. На цьому саміті ми також плануємо завершити в принципі процедуру становлення ГУУАМ як повноцінної регіональної організації. Правову базу ГУУАМ мають зміцнити Положення про Раду міністрів закордонних справ, Рішення про статус спостерігача в ГУУАМ, а також Тимчасове положення про Інформаційний офіс. І, нарешті, останньою визначальною рисою цьогорічної Ялтинської зустрічі на найвищому рівні стане участь у ній зарубіжних гостей. Ми плануємо, що до Ялти прибуде близько п’ятнадцяти іноземних делегацій. Серед гостей саміту очікуємо керівників авторитетних міжнародних та регіональних організацій, представників провідних країн світу, наших сусідів. Узагальнюючи, хотів би підкреслити, що нинішній саміт ГУУАМ покликаний сприяти подальшій інституціоналізації нашої організації, створенню договірно-правової бази співробітництва країн, що входять до її складу, а також наповненню діяльності ГУУАМ якомога конкретнішим змістом.
— Яку реакцію Російської Федерації на саміт ви прогнозуєте?
— Гадаю, що реакція мала б бути цілком нормальною. До речі, ми запросили Російську Федерацію до участі в саміті як гостя. За попередньою інформацією, російська сторона буде представлена в Ялті послом в Україні Віктором Черномирдіним.
— Ви згадали політичний, економічний, гуманітарний виміри співробітництва як такі, що визначають специфіку взаємодії в рамках організації. Проте ви менше говорите про безпековий вимір…
— Я свідомо не наголошую на ньому, бо до останнього часу безпекового виміру співробітництва в ГУУАМ практично не існувало. Однак минулорічна трагедія в Сполучених Штатах Америки змусила нас переглянути формат нашої взаємодії, доповнивши її консолідованою співпрацею у сфері безпеки. Тому Україна не випадково ініціювала укладення в рамках ГУУАМ Угоди про співробітництво у сфері боротьби з тероризмом, організованою злочинністю та іншими небезпечними видами злочинів. Надаючи особливого значення питанню боротьби з відмиванням коштів, одержаних злочинним шляхом, а також враховуючи небезпеку використання цих коштів для фінансування терористичної діяльності, сьогодні ми вивчаємо можливість створення регіональної групи FATF-ГУУАМ. Члени організації зацікавлені також у безпечному функціонуванні транспортного коридору Європа—Кавказ—Азія, зокрема, Євразійського нафтотранспортного коридору, над створенням якого ми сьогодні спільно працюємо. Інакше кажучи, країни ГУУАМ серйозно налаштовані на те, щоб створити надійний пояс безпеки між Європою, Кавказом і Азією, який проляже їхніми територіями. Цей пояс має на меті сприяти забезпеченню, передусім, економічних та енергетичних інтересів держав-членів ГУУАМ.
— Чи можна, перефразовуючи класика, з ваших слів зробити висновок, що «чутки про смерть ГУУАМ є значно перебільшеними»?
— Висновки слід робити не з моїх слів, а аналізуючи ефективність діяльності ГУУАМ. Підстав для позитивних оцінок чекати доведеться недовго. Сподіваюся, що усі сумніви розвіє саміт, який наприкінці цього тижня відбудеться в Ялті. Пропоную дочекатися його завершення і тоді продовжити нашу розмову про ГУУАМ.
