Проблему дамби вирішено. На даному етапі
Україна сподівається, що ситуацію навколо будівництва Росією дамби у Керченській протоці буде врегульовано «в дусі партнерства і конструктивізму». Про це повідомив учора керівник прес-служби МЗС України Маркіян Лубківський, коментуючи переговори з цієї проблематики глав МЗС України та Росії Костянтина Грищенка та Ігоря Іванова, що завершилися у Москві в понеділок. «Для нас важливим є те, що було заявлено, що будівництво дамби триватиме в рамках, що відповідають договірним зобов’язанням сторін, тобто це будівництво не може виходити за лінію розмежування у Керченській протоці, яку Україна розглядає як держкордон України», — заявив М. Лубківський. Водночас, зазначив він, Україна продовжить моніторинг цієї ситуації. «Разом із тим, ми сподіваємося, що це питання буде вирішено в дусі партнерства і конструктивізму», — зауважив дипломат. Як повідомлялося, на зустрічі 6 жовтня в Москві з міністром закордонних справ України Костянтином Грищенком голова МЗС РФ Ігор Іванов запевнив, що під час здійснюваних у Краснодарському краї робіт з відновлення берегової зони Таманського півострова не порушуватимуться існуючі договірні зобов’язання між РФ та Україною щодо кордону. До кінця жовтня І. Іванов та К. Грищенко домовилися провести зустріч з проблеми Азовсько-Керченського басейну для того, щоб надати імпульс вирішенню цієї проблеми.
«Тайконавти» в очікуванні старту
Перший пілотований політ може бути здійснений в Китаї після найближчої п’ятниці, написала учора сянганська газета «Дагун бао». За її даними, він може збігтися у часі із запланованим на суботу засіданням керівництва Комуністичної партії Китаю, під час якого голова КНР Ху Цзіньтао візьме участь у сеансі зв’язку з екіпажем корабля «Шеньчжоу-5» («Божественний човен»). За даними, наданими співробітниками апарату уряду в Пекіні, запуску можна очікувати в період від кількох годин до кількох днів. Екіпаж корабля імовірно складатиметься з одного, максимум із трьох «тайконавтів» (китайська назва космонавтів). Капсула космічного корабля «Шеньчжоу» створена на основі російського «Союзу», однак до неї внесено ряд удосконалень. У Пекіні разом із тим заявляють, що все обладнання, підготовлене для реалізації пілотованого проекту вироблено в Китаї. Вартість проекту не розголошують, однак, за оцінками експертів, вона дорівнює сумі близько $1 млрд. Реалізація китайської космічної програми стартувала 1992 року. Відтоді було запущено чотири безпілотні космічні кораблі серії «Шеньчжоу».
Нобелівську премію з фізики отримали росіяни
Нобелівську премію з фізики за 2003 рік присудили росіянам Олексію Абрикосову та Віталію Гінзбургу і британцю Ентоні Леггету. Як повідомляє Бі-Бі-Сі, їх нагородили за праці в галузі квантової фізики — зокрема, за дослідження надпровідності та надтекучості. На день раніше за створення магнітно-резонансної томографії, для якої саме використовують надпровідність, Нобелівську премію з медицини отримали вчені з Великої Британії та США. 75-річний Олексій Абрикосов, 87-річний Віталій Гінзбург та 65-річний Ентоні Леггет працювали над проблемами надпровідності та надтекучості протягом кількох десятиріч. Олексій Абрикосов нині працює у США, Віталій Гінзбург донедавна очолював московський інститут імені Лебедєва. Вчені розділять між собою 10 мільйонів шведських крон — приблизно 1 мільйон 300 тисяч доларів. Призи вручать їм на початку грудня.
