Посол США про «фундаментальний вибір» України
Посол США в Україні Карлос Паскуаль прогнозує, що найближчі роки стануть для України часом здійснення «фундаментального вибору» щодо європейської та євроатлантичної інтеграції. «Думаю, це буде період, коли Україна повинна буде зробити свій фундаментальний вибір щодо інтеграції до НАТО та Європейського Союзу», — сказав К. Паскуаль в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна в Києві учора. У цьому контексті він нагадав про чинники, що визначають таку перспективу. Зокрема, за його словами, йдеться про те, чи будуть Україну сприймати як європейську демократію, чи будуть ухвалені закони, необхідні для отримання членства у Світовій організації торгівлі та чи Україна продовжуватиме підтримувати розвиток громадянського суспільства, незалежність ЗМІ. «Я можу передбачити, що американо-українські відносини розвиватимуться навколо цих питань», — прогнозує посол. Коментуючи реформи в Україні, К. Паскуаль відзначив «певний прогрес у досягненні економічного зростання», але водночас нагадав, що за даними статистики для залучення іноземних інвестицій зроблено ще недостатньо. Крім того, К. Паскуаль нагадав, що для вступу України до СОТ слід прийняти «дуже велику кількість законодавчих актів».
Президент Литви за подальше розширення НАТО
Президент Литви Роландас Паксас вважає, що «вільнюська десятка» повинна прагнути до продовження подальшого розширення НАТО. Про це повідомили Інтерфаксу у прес-службі литовського президента. «Місія «вільнюської десятки» — єдина й неподільна Європа — ще не завершена», — заявив Р. Паксас у вітальній промові на зустрічі голів парламентів десяти держав кандидатів у члени НАТО вчора. «Ми підтримуємо членство Албанії, Македонії та Хорватії в НАТО, будемо прагнути, щоб двері Альянсу були відкриті усім державам, які відповідають вимогам членства», — сказав президент. Глави парламентів Албанії, Болгарії, Латвії, Литви, Македонії, Румунії, Словаччини, Словенії, Хорватії та Естонії обговорюють питання забезпечення європейської безпеки, за підсумками зустрічі заплановано прийняття спільної декларації. У зустрічі також бере участь голова парламенту Грузії Ніно Бурджанадзе. «Вільнюську десятку» було сформовано 2000 року за підсумками зустрічі у Вільнюсі голів МЗС дев’яти країн кандидатів у НАТО (пізніше приєдналася Хорватія).
Iспанія збирається полегшити легальну міграцію
В’їзні візи в Іспанію в найближчому майбутньому даватимуть право на отримання роботи і тимчасового місцепроживання тим, хто на законних підставах отримав їх у своїй країні в іспанських консульствах. Про це, як повідомляє РІА «Новости» (www.rian.ru), заявив прем’єр-міністр країни Хосе-Марія Аснар. Прем’єр виступив з повідомленням про майбутні зміни в чинному в Іспанії Законі про іноземців. Аснар зазначив, що нововведення до цього закону сприятимуть розвитку легальної імміграції в Іспанію, але водночас вони поставлять серйозні перепони на шляху тих, хто незаконно в’їхав до країни та живе в ній без відповідних документів. Для досягнення такої мети буде вжито ряд заходів щодо посилення контролю над в’їздом і перебуванням в Іспанії нелегальних іммігрантів і посилення покарань за це. Для тих, хто прибуватиме до країни на законних підставах з належним чином оформленими в’їзними візами, одночасно будуть значно спрощені та прискорені процедури з отримання резиденції з правом на проживання, зазначив глава іспанського уряду. Якщо раніше легалізацію іноземців в Іспанії проводили в три етапи, в майбутньому її здійснюватимуть в один етап, щоб, як сказав Аснар, «бюрократія не була перешкодою на шляху до легальної імміграції». Поправки до Закону про іноземців, які грунтуються на загальноприйнятих в Європейському Союзі засадах, приймуть найближчими днями. Раніше повідомлялося, що іспанська влада збирається, за прикладом Греції та Португалії, легалізувати статус усіх іноземців, які перебувають на території країни та зайняті у різних сферах її економіки. Точна кількість українців, якi нелегально працють в Іспанії, невідома.
Афганців застрелено біля посольства США
Американські військовослужбовці застрелили трьох афганських солдатів і поранили ще одного біля посольства США в Кабулі. Високопоставлені афганські військові заявили, що виникла перестрілка між охоронцями американського посольства й афганськими військовослужбовцями. За словами представників міжнародного миротворчого контингенту, першими відкрили вогонь афганці з розташованої навпроти посольства військової частини — вони стріляли по проїжджаючому поблизу авто. Стверджується, що охоронці посольства відкрили вогонь у відповідь, застреливши афганців. Однак представник афганського міністерства внутрішніх справ заявив, що американці відкрили вогонь, оскільки їм здалося підозрілим, що афганці переносили зброю з авто на склад, що розмiщений неподалік, повідомило Бі-Бі-Сі.
Звинувачений Гаазьким трибуналом серб визнав себе винним
У середу в суді Міжнародного трибуналу для колишньої Югославії (МТКЮ) визнав себе винним у злочинах проти людства Драган Обренович, колишній начальник штабу Зворникської бригади боснійських сербів, повідомляє РІА «Новости». Разом із трьома іншими обвинуваченими він причетний до знищення більше як сiм тисяч мусульманських чоловіків, захоплених у липні 1995 року військами боснійських сербів під командуванням генерала Ратко Младича в анклаві Сребрениця на сході Боснії та Герцеговини. Місто охороняв нідерландський батальйон, який входив до складу сил ООН. Крім злочинів проти людства, Обреновича також звинувачували у геноциді та порушенні законів і звичаїв ведення війни. В обмін на визнання ним провини у переслідуванні людей за національними та релігійним ознаками, прокуратура зняла інші пункти обвинувачення. Обренович також заявив про свою готовність «повністю співробітничати» з прокуратурою МТКЮ, що звичайно означає бажання дати свідчення проти головних обвинувачених — екс-президента Югославії Слободана Мілошевича та інших колишніх югославських керівників. Тепер обвинувачі вимагатимуть для Обреновича не довічного ув’язнення, а 15—20 років позбавлення волі. 6 травня на таких самих умовах визнав свою провину у переслідуванні людей за релігійними ознаками інший обвинувачений у «справі про Сребреницю» — колишній капітан боснійської сербської армії Момір Ніколич. Майора Драгана Обреновича, начальника штабу Зворникської бригади, що захоплювала Сребреницю, було заарештовано міжнародними силами СФОР у квітні 2001 року, і з того часу перебував під слідством у тюремному ізоляторі МТКЮ в Гаазі.
