Кінах і Міллер виступлять із спільною заявою щодо «Цвинтаря орлят»
Прем’єр-міністри України та Польщі Анатолій Кінах і Лєшек Міллер планують 3 червня зробити спільну заяву щодо ситуації навколо польських поховань на Личаківському цвинтарі у Львові. З цією заявою прем’єри збираються виступити у польському Жешуві після закінчення засідання україно-польської міжурядової комісії з торгово-економічного співробітництва, яка пройде в цей день під їхнім головуванням. Як повідомило агентству Інтерфакс-Україна вчора джерело в українському уряді, за підсумками засідання планують підписати ряд документів, зокрема, про активізацію співробітництва прикордонних регіонів, протокол засідання та документ про передачу повноважень співголів комісії міністрам економіки двох країн. Очікують, що у роботі комісії братимуть участь керівники прикордонних регіонів України та Польщі. Кінах відбуде до Жешува у понеділок, 3 червня вранці, а в другій половині дня повернеться до Києва. Меморіал польським солдатам планували відкрити 21 травня. Однак міськрада Львова ухвалила рішення відкривати меморіал без написів на надгробках, на яких наполягала Польща. У зв’язку з цим польський президент відмовився приїхати до Львова. Відкриття меморіалу відкладено на невизначений термін.
Основам «клінтонізму» навчатимуть в Арканзасі
Успіхи і поразки Білла Клінтона під час його перебування на посту президента США стануть предметом вивчення нового навчального курсу, що його планують ввести в університеті штату Арканзас із січня наступного року. Таку дисципліну читатимуть і в школі державного управління Клінтона, яка відкриється при цьому університеті наступної осені. За словами викладача «клінтонології» професора політології Маргарет Скрентон, оскільки до відкриття школи і державної президентської бібліотеки Клінтона ще досить довго, вирішено було розпочати робити хоч щось уже зараз. Професор Скрентон обіцяє, що на її заняттях ніхто не намагатиметься обілити Клінтона та його адміністрацію. Сама викладачка — член правлячої Республіканської партії. «Ми маємо намір говорити і про скандали, і про те, як управляти країною в такій ситуації. Правління Клінтона — частина історії 90-х років. Мені, як республіканці, боляче визнавати, що говорячи про Клінтона, ми говоритимемо про людину, яка провела одну із найуспішніших кампаній у нашій країні», — заявила Маргарет Скрентон агентству Ассошіейтед прес.
ОБСЄ звітує: Україна близька до демократії...
Офіс з демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ оприлюднив остаточні висновки щодо парламентських виборів в Україні. Прискіпливо вивчивши політичну ситуацію в країні, проаналізувавши інциденти, зафіксовані спостерігачами під час виборчої кампанії, і відстеживши симпатії мас-медіа до тих чи інших кандидатів, представники ОБСЄ дають Україні поради — що їй слід зробити, аби наступні вибори стали демократичнішими. Доповідь, що складається з 25 сторінок, позбавлена будь-яких виявів емоційності чи упередженості. Виглядає на те, що всі твердження грунтуються на свідченнях і фактах. Спостерігачі ще раз повторюють свій початковий, зроблений одразу після голосування, висновок — вибори 2002 року просунули Україну ближче до виконання міжнародних зобов’язань і стандартів демократії, ніж це було під час виборів 1998 року. Однак перелік українських досягнень на виборах вичерпується в доповіді доволі швидко — а список порушень тягнеться із сторінки на сторінку. Спочатку офіс ОБСЄ дає загальну оцінку: всі мас-медіа, і особливо електронні, мали прихильність до певних політичних сил, власті використовували важелі впливу на виборчий процес, а в списках голосування то з’являлися «мертві душі», то були відсутніми легітимні виборці. Серед головних порад на майбутні вибори спостерігачі називають такі — по-перше, застосувати більші політичні зусилля, аби запобігти зловживанню адміністративними ресурсами, по-друге, створити Кодекс законів про вибори, де були б враховані зауваження від ОБСЄ, по-третє, ухвалити закон про централізований реєстр виборців, по-четверте, ухвалити інший закон про створення незалежної комісії з нагляду за мас-медіа під час виборів. Недоліки, як вважають представники ОБСЄ, були такими. Використання службового становища для агітації чи тиску, дискредитуючі кандидатів анонімки, поділ політиків на улюблених і неулюблених героїв ефіру й газетних шпальт... Доповідь вказує, що хоча закон про вибори забороняє властям і працівникам виборчих комісій займатися агітацією, часто було незрозумілим, ким виступає та чи інша персона — чи то як чиновник, чи то як кандидат. Опозиційні кандидати скаржилися спостерігачам, що їм заважали проводити виборчу кампанію, а локальні мас-медіа не друкували про них інформацію. Такі проблеми найяскравіше виявилися на Сході України і в Криму. Окремо перераховуються випадки, коли за відданий за певного кандидата голос або платили стільки-то гривень, або, скажімо, видавали винагороду у вигляді товару. Згадуються випадки, коли людям погрожували звільненням, якщо вони не проголосують належним чином. Спостерігачі отримали також інформацію, що в двох українських вузах ректори інструктували студентів і доцентів: візьміть-но відкріплювальні талони й проголосуйте за певних кандидатів. Повідомляє Наталя ВІКУЛІНА , Брюссель.
