НАТО закликає Скоп’є до політичних кроків
Під час дводенного перебування в Македонії Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон планує зустрітися в Скоп’є з керівництвом країни. Разом із Робертсоном прибудуть посли всіх 19 країн — учасниць НАТО. Представники Альянсу заявили, що НАТО схвалює дії македонської влади в боротьбі з екстремістами, однак наголошує на тому, що військові заходи мають супроводжуватися політичними, повідомляє Бі-Бі-Сі. Тим часом у Скоп’є під головуванням президента Бориса Трайковського відбулися переговори між різними політичними силами щодо з’ясування причин, які спонукали етнічних албанців до повстання в Тетово. Переговори бойкотувала одна з албанських партій. Ситуація поглиблюється нині останніми перестрілками, які поновилися в Сельце. Під час стрілянини сили безпеки відповіли вогнем на вилазку озброєного угруповання, яке намагалося проникнути в село. Сили КФОР продовжують посилювати охорону кордону між Югославією та Македонією, куди було направлено британські та фінські підрозділи загальною кількістю близько 400 військовослужбовців. Для зміцнення миротворчого контингенту КФОР свої підрозділи до Косово направлять Швеція, Іспанія та Німеччина. Франція та США збираються «підкріпити» миротворчі сили додатковими розвідувальними літаками, повiдомляє Наталя ЛУК’ЯНЕНКО .
Мері Робінсон бажає залишитися на посту
Голова Комісії ООН із прав людини Мері Робінсон вирішила залишитися на своєму нинішньому посту, змінивши тим самим своє попереднє рішення. Тепер пані Робінсон просить подовжити на рік її нинішній термін, який збігає у вересні цього року, повідомляє Бі-Бі-Сі. Два тижні тому вона заявила про намір залишити свій пост через недостатнє фінансування цього підрозділу ООН і зазначила, що може зробити набагато більше для дотримання людських прав поза своєю нинішньою посадою. Голови урядів різних країн і Генсек ООН Кофі Аннан переконували її лишитися, однак поки що немає офіційних підтверджень рішення пані Робінсон. За час головування Комісією вона особисто відвідала 60 країн, стала відомою своєю критикою на адресу порушників прав людини, зокрема російської влади за дії у Чечні.
Підписано угоду про «Блексіфор»
Україна увійшла в число шести причорноморських держав, які підписали у Стамбулі угоду про створення чорноморського військово-морського угруповання оперативної взаємодії «Блексіфор». Учасниками угоди, яка готувалася протягом дворічних переговорів, стали Болгарія, Грузія, Росія, Румунія, Туреччина та Україна, повідомляє УНІАН. Згідно з угодою, відтепер у акваторії Чорного моря діятиме військово-морський підрозділ за участю бойових кораблів країн, що підписали угоду. Відтепер «Блексіфор» виконуватиме пошуково-рятувальні, гуманітарні операції, морські розмінування, екологічний моніторинг та проводитиме спільні навчання. Підписаний документ діятиме упродовж 10 років з подальшою пролонгацією. Сили «Блексіфор», керівництво якими здійснюватиметься країнами-учасницями за алфавітом, а ротація відбуватиметься щорічно у грудні, зможуть діяти під егідою РБ ООН. До сил «Блексіфор», які отримали назву як «сили за викликом», входитимуть 4-6 кораблів та суден від країн-учасниць.
Анатолій Зленко про справи зовнішні
«Нинішній етап розвитку України вимагає послідовного, скоординованого й навіть агресивного захисту інтересів нашої держави» за кордоном, заявив міністр закордонних справ Анатолій Зленко вчора на нараді-семінарі керівників управлінь та відділів зовнішніх зв’язків міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Криму, обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій з питань координації діяльності органів виконавчої влади у сфері зовнішніх зносин. Як повiдомило УНІАН, Зленко зазначив, що «зовнішня політика не може бути відірваною від внутрішньої», реальним результатом усвідомлення чого має стати увага до просування й захисту наших зовнішньополітичних інтересів. Міністерство закордонних справ України не має наміру «самоусуватися від економізації зовнішніх відносин», — підкреслив Зленко. За словами Зленка, МЗС має сприяти залученню іноземних інвестицій в економіку, «передусім тих, від яких залежить розвиток експортних можливостей держави». МЗС України, твердить міністр, розширює свою присутність на нових перспективних ринках країн Африки і Латинської Америки. Він сказав, що свою присутність Україна розширює як за допомогою відкриття нових представництв, так і розширення діапазону діяльності існуючих установ на інші регіони і країни. За словами Зленка, найближчим часом відкриється посольство України в Нігерії і генконсульство у Шанхаї. Він висловив сподівання щодо розширення української присутності в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні за рахунок відкриття представництв у Малайзії та Таїланді.
«Варяг» не буде авіаносцем
Заступник начальника прес-служби МЗС Сергій Бороденков, пославшись на заяву з боку Міністерства промислової політики України, повідомив учора про те, що українські підприємства не планують перебудову крейсера «Варяг». Пан Бороденков підкреслив, що крейсер продано Китайській Народній Республіці, в договорі з продажу вказувалося, що недобудований авіаносець стане величезним центром розваг. Представник МЗС спростував чутки про те, що «Варяг» буде перетворено знов у авіаносець. Правда, пан Бороденков не зміг дати відповіді на запитання про нинішнє місцезнаходження «Варяга» (як відомо, тривалий час крейсер не пропускали турецькі власті через Босфор і Дарданелли).
У Казахстані легалізують незаконний капітал
Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв підписав закон «Про амністію громадян у зв’язку з легалізацією грошей» (про амністію капіталу), повідомила прес-служба глави держави. Закон спрямовано на залучення в економіку республіки коштів, здобутих із порушенням податкового та фінансового законодавств і внаслідок цього виведених із легального фінансового обігу. Згідно із законом, легалізацію грошей у республіці визначено як разову акцію. Її має бути проведено протягом 20 днів 2001 року. Дату початку кампанії щодо легалізації коштів встановлює президент країни своїм окремим указом. Амністію капіталів громадян передбачено шляхом їх зарахування на спеціальні рахунки в банках другого рівня. Перелік таких банків визначається і встановлюється національним банком Казахстану.
