Президент ПАРЄ пояснив, якої реакції чекає від Януковича
Президент Парламентської асамблеї Ради Європи Мевлют Чавушоглу заявляє, що українська влада має відреагувати на обвинувачення щодо можливого тиску на ЗМІ. Як повідомляє УНІАН, про це М.Чавушоглу сказав вчора на прес-конференції в Києві. «Українська влада має зробити чіткі кроки, реагуючи на обвинувачення щодо можливого державного тиску на ЗМІ, зокрема, належним чином розслідувати зникнення харківського журналіста Климентьєва», — сказав Чавушоглу. Він також зазначив, що свобода ЗМІ є найкращим індикатором стану демократії, й у Раді Європи цьому питанню приділяють велику увагу. Зокрема, за його словами, ПАРЄ ухвалила багато резолюцій, рекомендацій і рішень з цього приводу. М.Чавушоглу також повідомив, що обговорював питання свободи ЗМІ з усіма представниками української влади, зокрема, з Президентом Віктором Януковичем. «Реакція була багатообіцяюча, але ми подивимося, як вони впроваджуватимуть те, що обіцяли», — додав він.
У Молдові розпуск парламенту санкціоновано судом
Конституційний суд (КС) Молдови вчора ухвалив рішення про необхідність розпустити парламент країни. На засіданні він констатував, що «існують усі передумови для розпуску парламенту та призначення дати дострокових виборів». Рішення Конституційного суду Молдови мотивується тим, що парламент не обрав президента країни. Дві спроби нового парламенту обрати президента (10 листопада й 7 грудня), в яких кандидатом на цю посаду виступав лідер демпартії Маріан Лупу, закінчилися безрезультатно. Лупу не добрав вісім голосів. За нього віддала свої голоси парламентська більшість, але в нинішньому парламенті вона представлена Ліберально-демократичною коаліцією. Комуністи обидва рази дружно покинули залу засідання, проігнорувавши процес голосування. Згідно з вердиктом, тимчасовий президент Молдови Міхай Гімпу мусить тепер підписати указ про розпуск парламенту й оголосити дату дострокових виборів. Згідно з чинним законодавством, вони можуть відбутися не раніше ніж через два місяці після розпуску парламенту. Два тижні тому відповідний запит до КС відіслав виконуючий обов’язки президента Молдови Міхай Гімпу. Таке рішення він прийняв після провалу вересневого референдуму з питання зміни процедури обрання глави держави. Зараз президента обирає парламент. Гімпу наполягав, аби главу країни обирав народ. Проте під час референдуму не вдалося зібрати необхідної кількості голосів для зміни цієї системи, й плебісцит було визнано таким, що не відбувся.
Генсек ООН закликає виконати «Завдання тисячоліття»
«Завдання тисячоліття» все ще можна виконати, якщо докласти належних зусиль, упевнений генеральний секретар ООН Пан Гі Мун, повідомляє Бі-Бі-Сі. Виступаючи на триденному саміті, що відкрився в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, генсек зазначив, що країни, які взяли на себе зобов’язання щодо виконання восьми завдань, покликаних поліпшити життя мільйонів людей, уже можуть пишатися зробленим. Проте, додав він, «час іде, й нам багато чого ще належить зробити», щоб виконати завдання до крайнього терміну — 2015 року. Десять років тому держави-члени ООН узяли зобов’язання до 2015 року досягти восьми цілей, серед яких — ліквідація бідності, скорочення дитячої смертності, забезпечення загальної початкової освіти. Генсек визнав, що багато хто скептично ставиться до можливості досягти мети до крайнього терміну, тим паче зважаючи на глобальний економічний спад, скорочення бюджетних витрат багатьох країн, зокрема на гуманітарні цілі. Попередні підсумки засвідчують, що рівень бідності у світі знизився, проте навряд чи вдасться досягти поставленої мети — скоротити бідність на дві третини — в призначений термін. Удвічі скоротити рівень бідності реально багато в чому завдяки економічному зростанню Китаю та Індії, тоді як завдання щодо зменшення кількості голодуючих і забезпечення загальної початкової освіти поки що звучать вельми утопічно.
Проте в світі продовжує зростати кількість людей, які хронічно недоїдають: нині їхня кількість наближається до позначки 1 млрд. Крім того, щороку під час пологів у світі помирають сотні тисяч жінок, незважаючи на поставлене ООН завдання скоротити кількість смертей на три чверті. Загальна кількість пожертвувань бідним країнам за останні п’ять років зросла, проте поки не досягла обіцяних 0,7% валового національного доходу країн-членів ООН. Серед країн «великої вісімки» найщедрішою стала Велика Британія, яка пожертвувала в загалом 0,51% валового національного доходу, тоді як Італія виділила лише 0,15%. Вклад США становив 0,2%, проте, зважаючи на обсяг американської економіки, остаточна сума була більшою.
Очікується, що учасники саміту оголосять про свою готовність реалізувати представлені раніше завдання до 2015 року, причому за допомогою не лише економічних, а й політичних засобів. Деякі критики «Завдань тисячоліття» скептично ставляться до розмов світових лідерів і чекають, коли за пустопорожньою, на їхню думку, риторикою з’являться конкретні кроки.
Мексиканські журналісти просять у наркомафії перемир’я
Журналісти газети Diario de Juarez, одного з найбільших видань, що виходить у мексиканському місті Сьюдад-Хуарес, звернулися до кримінальних угруповань, які діяли в регіоні, з проханням про «перемир’я». Про це йдеться в редакційній статті, опублікованій у понеділок на офіційному сайті газети. Вдатися до такого відчайдушного кроку газета наважилася після того, як минулого четверга невідомі вчинили напад на двох її працівників, один з яких — 21-річний фотограф Луїс Карлос Сантьяго Ороско — загинув, а другий дістав поранення. Напад стався трохи менш як через два роки після того, як репортера видання Армандо Родрігес Карреон було застрелено на очах його дев’ятирічної доньки. У статті журналісти пояснюють, чому звертаються саме до кримінальних структур, замість того щоб апелювати до міської влади: «Нині ви є де-факто владою нашого міста, оскільки законна влада нічого не може вдіяти, аби захистити наших колег, які продовжують гинути...» Газета не збирається «капітулювати» і зраджувати засади журналістської професії, вона лише хоче зупинити кровопролиття, припинити практику залякування своїх колег і досягти «перемир’я». За даними, які опублікував на початку вересня Міжнародний інститут преси (IPI), Мексика є найнебезпечнішою країною для представників ЗМІ серед держав Північної та Південної Америки: за вісім місяців 2010 року там загинули десять журналістів — це половина із загиблих за цей період у Західній півкулі.
