У США пропонують скасувати громадянство за правом народження
Впливові сенатори-республіканці пропонують переглянути законодавство США, що автоматично дає право на американське громадянство кожному, що з’явився на світ на території країни. Лідер республіканської меншості в сенаті Мітч Мак-Коннел заявив, що вважає за можливе проведення слухань з питання про внесення відповідної поправки до конституції країни. 14-а поправка до конституції США була прийнята 1868 року і свідчить, що «всі особи, що народилися або натуралізувалися в Сполучених Штатах і підлеглі їхній юрисдикції, є громадянами Сполучених Штатів і штату, в якому вони живуть». Про необхідність відмінити закон, що дає американське громадянство будь-якому народженому на території США, говорять також впливові конгресмени Джон Мак-Кейн, Джон Кайл, Джеф Сешнс і Ліндсі Грем. Мак-Кейн і Кайл представляють в сенаті штат Арізона, де кількість жителів, народжених за межами США, складає більш за третину від 6,6-мільйонного населення. Для того, щоб скасували право народженого в США на американське громадянство, необхідно внести нову поправку до конституції країни. Для цього потрібне схвалення двох третин у кожній палаті конгресу. Минулі спроби провести подібні зміни в законодавстві США зустріли опір в палаті представників. Пропозиція сенаторів-республіканців, поза сумнівом, зустріне підтримку консервативно налагодженої частини виборців напередодні листопадових виборів у конгрес. За оцінками Міністерства національної безпеки США, у січні 2009 року на території країни жили 10,8 млн. нелегальних іммігрантів. А, згідно з дослідницьким центром Pew Hispanic Center, 2008 року діти 3,8 млн. нелегальних іммігрантів з Латинської Америки одержали громадянство США.
Влада Мексики не може впоратися з хвилею насильства
Через три роки після того, як президент Мексики Філіпе Кальдерон оголосив війну наркокартелям, рівень насильства, пов’язаного з наркоторгівлею, продовжує зростати. За даними голови національної розвідслужби Гільєрмо Вальдеса, з 2006 року в Мексиці було убито 28 тис. чоловік, і всі ці смерті, так чи інакше, пов’язані з наркотиками. Ці дані Вальдес оголосив на зустрічі з президентом країни й іншими високопосадовцями, протягом якої вони спробували виробити дієвішу стратегію по боротьбі з наркозлочинністю. За словами Вальдеса, з моменту приходу до влади Кальдерона служби безпеки вступали в бойові зіткнення з наркомафією в цілому 963 рази, тобто, в середньому практично щодня. Поліція і військові конфіскували 84 тис. одиниць зброї й понад 400 млн. доларів, отриманих від продажу наркотиків, помітно ослабивши потужність наркокартелів. Проте до перемоги ще дуже далеко. Вальдес також відзначив, що уряду необхідно зробити більше для боротьби з відмиванням грошей і зміцнення суспільних інститутів, які дуже слабкі, щоб забезпечити безпеку й правосуддя. За його словами, уряд Мексики надто багато сил витрачає на суперечки й боротьбу за контроль над центральними й місцевими поліцейськими силами, багато хто з яких сам виявився під контролем мафії. Влада країни, на думку шефа розвідки, мають справу з відмінно організованими й добре озброєними злочинцями, які можуть корумпувати всіх довкола.
Число жертв заворушень у Карачі досягло 60 чоловік
За останні два дні більш як 60 чоловік убито й 150 поранено в ході вуличних заворушень у пакистанському мегаполісі Карачі. Про це повідомили сьогодні журналістам у МВС країни. У Карачі протягом декількох місяців відбуваються зіткнення між радикально налагодженими активістами двох найбільших місцевих політичних партій — «Авамі нешнл парті» (представляє інтереси пуштунів) і «Муттахида коуми мувмент» (що об’єднує нащадків мухаджирів — вихідців з Індії). Вони звинувачують одне одного в корупції і дискримінації національних меншин. У понеділок ситуація в Карачі різко загострилася після того, як невідомі убили одного з очільників фракції «Мутахида коуми мувмент» у парламенті провінції Синд Разу Хайдер. Прибічники цієї партії пообіцяли помститися своїм політичним супротивникам.
Молдавський прем’єр-міністр балотуватиметься в президенти
Прем’єр Молдови Влад Філат має намір балотуватися в президенти на наступних виборах. Про це голова Ліберально-демократичної партії Молдови (ЛДПМ) заявив на прес-конференції. «Останнім часом мені часто передають різні послання про те, що я не повинен балотуватися на посаду президента, оскільки там я не зможу бути настільки ж ефективним, як на посаді прем’єр-міністра. Хочу сказати, що ми в ЛДПМ не сприймаємо, щоб нам нав’язували чужі проекти й кандидатури. Партія має право на власний політичний проект, який ми пропонуватимемо», — заявив Філат. Він зазначив, що восени ЛДПМ представить виборцям чітку програму дій, кандидатів на посаду президента, прем’єр-міністра, а також кандидатів до складу уряду. Ці плани розкритикував сьогодні колишній кандидат у президенти від правлячого «Альянсу за Європейську інтеграцію», лідер демократів Маріан Лупу. «Заяви прем’єра відхиляються від принципів і домовленостей правлячого Альянсу, встановлених і досягнутих у серпні-вересні 2009 р., я б навіть сказав, що вони їх зрадили», — заявив Лупу. «Гадаю, що це не минеться без наслідків»,— підсумував він.
На президента Iрану скоєно замах
Учора було скоєно замах на президента Ірану Махмуда Ахмадінежада. Як повідомляє телеканал Аль-Арабія, зловмисник до затримання встиг кинути бомбу на дорозі дотримання президентського кортежу. Декілька чоловік було поранено, сам Махмуд Ахмадінежад не постраждав. Розміщений у Дубаї телеканал Аль-Арабія повідомив із посиланням на свої джерела, що бомба вразила автомобіль, у якому їхали журналісти й президентський персонал. Як повідомляє Рейтерс, Ахмедінежад з’явився в прямому ефірі іранського телебачення під час перебування на спортивному стадіоні в місті Хамадан, що знаходиться на заході Ірану. За словами агентства, президент виглядав добре і не говорив про замах.