У Словаччині й Македонії перемогли представники правлячих сил
Переможцем другого туру президентських виборів у Словаччині став діючий 68-річний президент країни представник «Руху за демократію» Іван Гашпарович. За нього віддали голоси 55 відсотків виборців. Його конкурентку, представницю опозиційного Словацького християнсько-демократичного союзу Іветту Радічову підтримали 44 відсотки тих, хто голосував. На думку аналітиків, Іван Гашпарович зміг мобілізувати виборців, граючи на їхньому ставленні до угорської меншини. Одним із гасел передвиборної кампанії з боку президента було: «Главу держави не повинні обирати «багата Братислава» та словацькі угорці». Саме жителі регіонів, де живуть етнічні угорці, в першому турі віддали свої голоси Іветі Радічовій.
У Македонії перемогу в другому турі виборів президента також здобув кандидат від правлячого правоцентристського блоку Георгій Іванов. Як повідомляє AFP з посиланням на ЦВК країни, Іванов набрав 63 відсотки голосів. Його суперник — представник опозиційної Соціал-демократичної партії Любомир Фрчкоський отримав лише 36,56 відсотка голосів. Нагадаємо, що одним з пунктів передвиборної програми Георгія Іванова була обіцянка вирішити суперечку з Грецією з приводу назви країни. Греція, не задоволена тим, що колишня югославська республіка називається так само, як одна з грецьких північних провінцій, перешкоджає процесу приєднання Македонії до НАТО та Євросоюзу. Ще однією перешкодою на шляху інтеграції Македонії до ЄС були заворушення під час парламентських виборів 2008 року, тому успішне проведення президентських виборів розглядалося в країні й за її межами як тест на готовність до приєднання до ЄС.
Комуністи в Молдові зберегли владу
Партія комуністів Молдови (ПКРМ), яку очолює президент країни Володимир Воронін, перемогла на парламентських виборах, що відбулися напередодні. Комуністи набрали 49,91 відсотка голосів виборців, Ліберальна партія — 12,91 відсотка, Ліберально-демократична — 12,23 й альянс «Наша Молдова» — 9,88 відсотка. Інші вісім партій, що брали участь у виборах, не подолали шестивідсотковий бар’єр, аби пройти до парламенту. За результатами виборів комуністи отримують 63 мандати зі 101 у парламенті. У такому разі ПКРМ зможе самостійно, не входячи до жодних коаліцій, обрати президента — для цього необхідно дві третини голосів, тобто 61 мандат, а також сформувати уряд і органи влади. Воронін, чиї президентські повноваження закінчуються вже в квітні, заявив напередодні, що в майбутньому планує працювати в новому парламенті країни.
92 особи загинуло через землетрус у Iталії
Прем’єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі підписав указ про запровадження в країні надзвичайного стану через землетрус, що відбувся у ніч на 6 квітня в регіоні Абруццо. Як повідомляє BBC, в результаті НП загинуло щонайменше 92 особи. Епіцентр землетрусу був неподалік від міста Л’Акуїла, столиці Абруццо. Це місто розташоване приблизно за 85 кілометрів на північний схід від Рима. Магнітуда підземних поштовхів становила 5,8. Згідно з останніми даними, в результаті землетрусу постраждали близько десяти тисяч будівель, без даху залишилися тисячі жителів країни. Цей землетрус став найсильнішим у країні з 2002 року. Тоді в результаті НП у регіоні Молізе загинуло 28 людей, з яких 26 були дітьми — учні місцевої школи.
Українські науковці поки що не беруться прогнозувати, чи можливий у нашій країні в найближчому майбутньому землетрус, подібний до італійського. Як прокоментував «Дню» заступник директора Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України Олександр КЕНДЗЕРА, «Україна та Італія знаходяться в одному сейсмопоясі, який охоплює захід та південь нашої країни. Але оскільки землетруси передбачити неможливо, то не можна вірогідно сказати, чи будуть у нас найближчим часом підземні поштовхи».
Меркель про борг Німеччини
Канцлер Німеччини Анґела Меркель прибула вчора з неоголошеним візитом до Афганістану. В супроводі міністра оборони Німеччини Франца-Йозефа Юнґа канцлер ФРН відвідала базу німецьких солдатів у провінції Кундуз на півночі Афганістану. У країні наразі перебуває 3 тис. 465 німецьких військовослужбовців. Заздалегідь про цей візит не повідомлялося з міркувань безпеки. Це другий візит Меркель до Афганістану з 2007 року. За підсумками нещодавнього саміту НАТО, деякі країни, серед них і ФРН, вирішили направити до Афганістану додаткові війська. Їхнє завдання — забезпечити безпеку під час серпневих президентських виборів. «Афганістан — це справжній іспит для нас», — заявила Анґела Меркель під час саміту НАТО. «Німеччина готова виконати свій обов’язок, посилаючи додатковий контингент, гроші або інструкторів, щоб запобігти будь-якій загрозі тероризму, що йде з боку Афганістану», — підкреслила німецький канцлер. Нагадаємо, що чисельність німецьких збройних сил у Афганістані — третя після збройних сил США та Великої Британії.
