НАТО готується до великого скорочення своєї місії в Косово
Військову місію НАТО в Косово (KFOR) чисельністю порядку 16 тис. чоловік чекає істотне скорочення, яке почнеться з червня поточного року. Про це вчора повідомила белградська газета «Політика» з посиланням на інформоване джерело в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі. «Міністри оборони країн НАТО в червні проведуть зустріч у Брюсселі і, ймовірно, приймуть ухвалу про символічну присутність KFOR у Косово. Там перебуватиме місія Євросоюзу — EULEX, місцева поліція, Косовський захисний корпус, чого цілком вистачить для забезпечення миру та стабільності», — сказала поінформована особа в НАТО. Війська НАТО перебувають у Косово з 1999 року відповідно до резолюції 1244 Ради безпеки ООН. Вони несуть охорону всіх стратегічно важливих інфраструктурних і ряду адміністративних об’єктів у країні, забезпечують безпеку на кордонах територій, де мешкають ворогуючі серби і албанці. У розпорядженні KFOR є важка бронетехніка, якої немає в поліції місій ООН та Євросоюзу, які перебувають у краї. Шістнадцятитисячний контингент НАТО в Косово є третім за чисельністю після угруповань альянсу в Іраку та Афганістані. Влада Косово 17 лютого в односторонньому порядку при підтримці США і провідних країн ЄС проголосила незалежність від Сербії.
Iрак очолив світовий список імпортерів озброєнь
2008 року рейтинг країн-імпортерів озброєння та військової техніки за кількістю укладених контрактів уперше очолив Ірак, який купив військової продукції на 12,97 млрд. доларів. Це 12,83 відсотка від загальносвітових показників. У 2004—2008 роках Ірак імпортував зброю на 19,176 млрд. доларів, посівши п’яте місце в світі. На сьогодні найбільші американські оборонні корпорації фактично монополізували ринок Іраку, оскільки закупівля озброєнь для силових структур цієї країни здійснюється повністю під контролем США. Білий дім також вирішує, допускати чи ні на іракський ринок компанії з третіх країн. При цьому в основному враховуються «заслуги» країни-продавця в операції коаліційних сил на території Іраку. Частка ринку, яку виділяють для неамериканських виробників, залишається мінімальною. З 12,97 млрд. доларів, які 2008 року Багдад витратив на оборонну продукцію, союзникам США дісталося лише 20 млн. При цьому частка Іраку в загальному балансі портфеля замовлень США на поставку військової продукції 2008 року становила майже 22 відсотка, що зробило цю країну однією з найбільш значущих партнерів Вашингтона в сфері військово-технічної співпраці. Нагадаємо, 27 листопада поточного року парламент Іраку схвалив угоду про довготермінове стратегічне партнерство з США.
Росія та Грузія відновлять видачу віз
Грузія і Росія відновлять взаємну видачу віз із цього тижня, однак російська сторона робитиме консульські послуги «не в повному обсязі». Сьогодні в Москві та Тбілісі представники Росії та Швейцарії, а також Грузії та Швейцарії обмінялися дипломатичними нотами. З цього часу Швейцарія почне здійснювати свої функції посередника. На колишній будівлі російського посольства в Тбілісі з’явиться табличка «Секція інтересів Росії при посольстві Швейцарії в Тбілісі». Працювати в ній буде декілька російських дипломатів, які не покинули грузинську столицю. Неназване джерело в МЗС Росії заявило російським інформаційним агенціям про те, що візи громадянам Грузії почнуть видаватися з 5 березня «не в повному обсязі». «Як це відбуватиметься на практиці, які конкретно обмеження застосовуватимуться, поки що не можу сказати, це питання вирішується», — зазначив дипломат. Це підтвердив у понеділок консул Грузії в Росії Зураб Патарадзе. «На першому етапі візи видаватимуться громадянам Грузії на підставі приватних запрошень від членів родини й близьких родичів у Росії. Не видаватимуться робочі й туристичні візи», — сказав Патарадзе. Грузинська сторона відновить видачу віз для росіян вже з сьогоднішнього дня і «без будь-яких обмежень». Після серпневого збройного конфлікту дипломатичні відносини між країнами було перервано, проте збереглися консульські.
Клінтон обіцяє співпрацювати з будь-яким урядом Iзраїлю
Американська адміністрація готова до співпраці з будь-яким новим урядом Ізраїлю незалежно від його підходів до врегулювання конфлікту з палестинцями. Про це вчора заявила держсекретар США Гілларі Клінтон. Разом із тим, виступаючи на прес-конференції з президентом Ізраїлю Шимоном Пересом, вона заявила про необхідність продовження мирного процесу на основі формули «дві держави для двох народів», проти якої є заперечення у призначеного прем’єра, лідера правої партії «Лікуд» Біньяміна Нетаньяху. Перес запевнив її, що кабінет, який Нетаньяху повинен сформувати до 3 квітня та основою якого, швидше за все, стане альянс правих партій, збереже «прихильність до мирного процесу та раніше підписаних угод».
Карзай нагородив селянина, який вирощує шафран
Президент Афганістану Хамід Карзай вручив вищу державну нагороду — медаль «Вазір Мохаммад Акбар Хан» — афганському селянинові, уродженцю провінції Герат, за великий внесок у справу вирощування шафрану, який поступово приходить на зміну опіумному маку в цьому афганському регіоні. Як повідомила прес-служба глави афганської держави, вручення медалі селянинові-передовику виробництва, якого, за збігом обставин, також звуть Акбар Хан, проходило на засіданні Ради міністрів. За інформацією прес-служби, кавалер вищої держнагороди, який почав нещодавно свій малий бізнес на півгектарі землі в повіті Паштун-Заргун гератської провінції, на цей час обробляє вже понад чотири гектари й отримує добрі дивіденди. Він особисто навчив виробництва шафрану понад 600 селян Герату та сусідніх провінцій і довів, що виробництво цієї спеції значно вигідніше, аніж посіви опіумного маку. За даними представників афганського Мінсільгоспу, якщо минулого року ціна кілограма шафрану на азіатських ринках становила близько 500 доларів, то на цей час вона перевищила три тис. доларів, що робить цю культуру конкурентоспроможною з виробництвом опіатів.
