Франція реформує Конституцію
Французький парламент схвалив проект конституційної реформи, запропонований президентом Ніколя Саркозі, повідомляє агентство AFP. Новий закон вносить поправки до більш ніж половини з 89 статей французької конституції. Це найвагоміша законодавча реформа у Франції з часів ухвалення чинної конституції, проект якої був запропонований Шарлем де Голлем у 1958 році. Законопроект можна розділити на три частини: посилення ролі парламенту, оновлення інституту виконавчої влади та надання громадянам нових прав. Поправки до конституції забороняють президенту перебувати при владі більше двох термінів поспіль і наділяють парламент правом накладати вето на деякі рішення президента, а також обмежують контроль уряду над роботою парламентських комітетів. Водночас проект наділяє президента правом щорічно виступати перед парламентом. Саме цей пункт викликав найбільш гостру критику противників конституційної реформи та дав представникам соціалістичної партії привід порівняти ухвалення документа з коронацією Саркозі. Крім того, закон спрямований проти вступу Туреччини до Євросоюзу та передбачає проведення у Франції спеціального референдуму з питання про вступ до ЄС нових членів. Сам Саркозі назвав підсумки голосування перемогою французької демократії.
New York Times відмовилася надрукувати статтю Маккейна
Американська газета New York Times відмовилася помістити на своїх шпальтах статтю сенатора від штату Арізона Джона Маккейна. Керівництво видання в м’якій формі запропонувало головному претенденту в кандидати на посаду президента США від Республіканської партії конкретизувати есе й як приклад навело статтю його головного противника в стані демократів — Барака Обами, яка була опублікована газетою 14 липня. Маккейн прирівнює обіцянки свого суперника вивести бойові підрозділи з Іраку за 16 місяців до «повторення найгіршої помилки нинішньої адміністрації Буша — передчасно розмахувати прапором з лозунгом «Місію виконано». Як наголосив редактор колонки «Погляд» в New York Times Девід Шіплі, він хотів би отримати новий варіант статті Маккейна з роз’ясненням терміну «перемога в Іраку», як її розуміє республіканець. На думку представників передвиборчого штабу Маккейна, справжньою причиною відмови в публікації був не зміст чи якість статті, а політичні вподобання редакції The New York Times.
Експерт вважає можливим приєднання України до ПДЧ 2009 року
Україна може приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО 2009 року, вважає заступник директора Центру ім. Разумкова Валерій Чалий. На його думку, на зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО в грудні 2008 року Україні не вдасться отримати ПДЧ. «Я гадаю, що наступного року Україна приєднається до ПДЧ. Це не обов’язково станеться на ювілейному саміті НАТО», — зазначив В. Чалий. Він вважає, що в ході візиту канцлера Німеччини Ангели Меркель ще раз була підтверджена формула Бухарестського саміту про те, що Україна буде членом НАТО і йдеться про підготовку дорожньої карти, необхідної для наступного етапу інтеграції.
Оцінюючи візит німецького канцлера до України, експерт підкреслив, що вже на спільній прес-конференції українського Президента Віктора Ющенка та Ангели Меркель було помітно, що між ними встановилися «дуже довірчі відносини, дуже відверті». В. Чалий вважає візит канцлера досить успішним, хоч, за його словами, він не є проривним як у двосторонніх відносинах України з Німеччиною, так і у відносинах України з Європою. «Те, що висловила А. Меркель, свідчить, що Німеччина непогано сприймає наші європейські перспективи», — підкреслив експерт.
Непал отримав першого президента
Засновницькі збори Непалу обрали першого президента нещодавно проголошеної республіки. Ним став Рам Баран Ядав, котрий переміг у другому турі голосування кандидата від маоїстів. Ядав представляє партію «Непальський конгрес». Це друга за величиною партія в Засновницьких зборах після маоїстської. Ядава підтримали третя і четверта за величиною партії у зборах — Марксистсько-ленінська комуністична партія Непалу і «Форум прав народу Мадхесі», що виступає від імені мешканців півдня гімалайської країни. У результаті Ядав набрав, як повідомляється, 308 голосів, а підтриманий маоїстами кандидат Рамджайя Прасад Сінгх — 282.
Слід зазначити, що президент у Непалі виконує переважно церемоніальні функції, однак він грає вирішальну роль у процесі формування уряду. Маоїсти погрозили, як вони висловилися, «диявольському альянсу» трьох партій, що не формуватимуть уряду, якщо прийнятний для них кандидат не буде президентом. Прасада, який не є членом маоїстської партії, вони висували як компромісного кандидата, проте без підтримки президента, за їхніми словами, вони не зможуть виконати своїх передвиборних обіцянок, у тому числі провести земельну реформу.
Косово починає видавати власні паспорти
Громадяни самопроголошеної Республіки Косово можуть подати прохання на отримання нових паспортів, повідомили представники косовського МВС. За словами міністра внутрішніх справ Косова Зенуна Паязіті, бланки документів уже надруковані і зараз проходять узгодження в Євросоюзі на предмет їхнього визнання прикордонними та митними службами країн ЄС. Влада краю сподівається, що з цими паспортами косовари зможуть їздити в 43 країни, які до цього моменту визнали незалежність краю, проголошену в лютому. У косоварів також залишаються паспорти, видані адміністрацією ООН. Влада Сербії уже заявила про невизнання документів. Європейські країни, в тому числі учасниці Шенгенського договору, поки що не прийшли до консенсусу щодо визнання статусу Косова. У зв’язку з цим власників косовських паспортів під час подорожей можуть чекати серйозні проблеми. За словами доктора європейського права Університету Гронінгена Димитрія Коченова, ЄС доведеться вирішувати вельми складну проблему. «Країни, що визнали Косово, і ті країни, які його не визнали, юридично не можуть регулювати візові питання окремо один від одного», — зазначає експерт.
