Данія переголосує перехід на євро
Данський уряд збирається провести новий референдум з питання про перехід на єдину європейську валюту. Досі країна користується національною валютою — кронами. «Уряд хоче, щоб виборці на референдумі мали можливість висловитися стосовно винятків, зроблених Європейським Союзом для Данії», — сказано в представленій позавчора програмі уряду. 1993 року ЄС надав Данії право на чотири винятки з загальноєвропейської політики: не переходити на загальноєвропейську валюту, не брати участі у єдиній системі оборони, не здійснювати співпрацю в юридичній сфері та не вводити єдине європейське громадянство. На референдумі 2000 року 53% данців висловилися проти переходу країни на євро. Нагадаємо, Велика Британія, як заявив її прем’єр-міністра Гордон Браун, не планує вводити в обіг єдину загальноєвропейську валюту євро і продовжуватиме користуватися фунтами. Раніше також глава уряду Латвії Айгар Калвітіс заявив, що республіка не зможе обмежити інфляцію в розмірах, визначених Євросоюзом, щонайменше до 2012 року. Це призведе до перенесення введення євро на п’ять років.
Туск представив програму уряду
Вчора новий прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підписав коаліційну угоду зі своїм партнером, віце-прем’єром Вальдемаром Павляком. У спільній декларації сказано, що коаліційний уряд діятиме на основі свободи, солідарності й рівності, дотримуючись принципів законності, толерантності й справедливості. «Цей документ є терплячим — і ми терплячі. Наше слово залишиться непорушним і за чотири роки», — заявив прем’єр по підписанню угоди. Після цього Туск протягом трьох годин виступав зі своєю програмною промовою перед депутатами сейму. Зокрема, він підтвердив свої наміри вивести польські війська з Іраку протягом 2008 року. «Поляки чекали на таке рішення. Я з задоволенням повідомляю про таке рішення уряду з трибуни Сейму», — сказав прем’єр-міністр Польщі. Торкаючись відносин Варшави з Києвом, під час виступу Туск заявив: «Ми підтримуватимемо прозахідні амбіції України».
Збитки Туреччини від РПК склали $300 млрд.
Збитки, завдані Туреччині з 1984 року сепаратистською Робочою партією Курдистану (РПК), склали близько $300 млрд. Про це повідомив віце-прем’єр, офіційний представник уряду Джеміль Чічек. «Якби наша країна використала ці кошти задля інших цілей, то сьогодні займала б сьому позицію в списку світових держав», — заявив він. На думку віце-прем’єра, РПК, оголошена поза законом у Туреччині й визнана ООН і Євросоюзом терористичною організацією, не може існувати без зовнішньої підтримки. «РПК — це знаряддя й пішак міжнародного тероризму», — заявив Чічек, нарікаючи на те, що Анкара у протидії сепаратистам не отримала ніякої підтримки з-за кордону. Віце-прем’єр зазначив, що можлива транскордонна операція турецької армії проти курдських бойовиків на півночі Іраку буде спрямована виключно проти РПК. Турецький парламент у жовтні надав урядові мандат на вторгнення до Північного Іраку, де, за даними військових, зосереджено біля 3,5 тисяч курдських бойовиків.
Ліван без президента
Вчора опівночі, згідно з конституцією, закінчився мандат президента Лівану Еміля Лахуда. Однак парламент, який повинен буде обрати нового главу країни, переніс сесію на 30 листопада, оскільки депутати від опозиції бойкотували засідання. Це означає, що країна житиме без президента щонайменше протягом найближчого тижня. Депутати сподіваються, що перенесення дати дасть лідерам партій-суперників час для пошуку компромісу. Проте, чи допоможе це — невідомо: голосування відкладалося вже чотири рази. За конституцією Лівану, повноваження президента автоматично мають перейти до уряду, який очолює прозахідний опонент Лахуда Фуад Синіора. Лахуд відмовляється передавати Синіорі владу й загрожує натомість призначити тимчасовим наступником генерала Мішеля Сулеймана.
