Білоруська опозиція розробила Малу конституцію
Білоруська опозиція розробила та має намір направити на експертизу Венеціанської комісії Ради Європи проект конституційної реформи під назвою Мала конституція. Таке рішення було ухвалене напередодні на засіданні політради об’єднаних демократичних сил. Лідер Об’єднаної цивільної партії Анатолій Лебедько пояснив, що Мала конституція «є проектом зміни системи політичного управління в Білорусі». Головна мета документа — щоб замість одного стовпа влади з’явилися три незалежні гілки — виконавча, законодавча та судова. Опозиція має намір широко обговорити проект Малої конституції і всередині країни. Зокрема, цей документ повинен бути розглянутий на конгресі білоруських демократичних сил, який, як очікується, відбудеться 21-22 квітня. Текст документа розміщений в інтернеті й у відповідь на нього вже отримані перші відгуки. Це, за словами Лебедька, повинно стати початком загальнонаціональної дискусії щодо зміни політичної системи. Мала конституція є частиною програми, з якою опозиція планує йти на парламентські вибори 2008 року.
США дають шанс іммігрантам
Джордж Буш заявив, що у США немає можливості вислати з країни всіх нелегальних іммігрантів, які перебувають на американській території. «Твердження про те, що ми можемо відшукати від 11 до 12 млн. іммігрантів і відправити їх додому, нездійсненне на практиці», — заявив Буш. «Ми тісно працюємо з республіканцями та демократами над тим, щоб знайти практичну відповідь, яка полягає між автоматичним наданням громадянства кожному нелегальному іммігранту й видворенням кожного нелегального іммігранта», — зазначив президент США. Компромісним рішенням, на його думку, повинен бути дозвіл для нелегальних іммігрантів, які перебувають у США, подати прохання про надання їм американського громадянства за умови, що вони заплатять грошовий штраф за незаконне перебування у країні, сплачуватимуть податки, продемонструють задовільне володіння англійською мовою й переконають, що у них є робота, на якій вони пропрацювали кілька років. При цьому голова Білого дому зазначив, що план, запропонований ним, «не є амністією» для нелегальних іммігрантів, і що надання їм американського громадянства «не повинно бути автоматичним».
Назарбаєв за союз центрально- азіатських держав
Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв виступає за створення союзу центрально-азіатських держав, в який він включає Казахстан і Середню Азію, й збирається всіляко цьому сприяти. «Сам Бог велів: 55 мільйонів населення, немає мовного бар’єру, взаємодоповнююча економіка, на одному просторі транспортні й енергетичні зв’язки. Цей регіон може повною мірою забезпечити себе продовольством, енергетикою і так далі. Навіть ринок самодостатнім був би. Запитується, що ще потрібно? Ми й поважаємо один одного, населення від цього просто виграє», — зазначив президент Казахстану. Раніше Назарбаєв звертав увагу на актуальність створення Євразійського економічного союзу як важливого чинника стійкого розвитку держав на пострадянському просторі.
Нобелівські лауреати за турецько- вірменське взаєморозуміння
Лауреати Нобелівської премії закликали Туреччину та Вірменію поліпшити взаємовідносини. У листі, який був підписаний 53-ма Нобелівськими лауреатами та направлений уряду Туреччини, міститься переконливе прохання покінчити з расовою та релігійною дискримінацією стосовно негромадян країни. Від керівництва Вірменії лауреати вимагають «закінчення авторитарного режиму, дотримання прав людини та проведення чесних і вільних виборів». Однією з підстав відкритої заяви, представленої вірменським і турецьким ЗМІ, була загибель у січні цього року у Стамбулі турецького громадянина вірменського походження Хранта Дінка. Він отримав популярність у Туреччині завдяки тому, що писав на гострі теми, зокрема, про проблеми вірменського геноциду. За це він неодноразово зазнавав судового переслідування. Автори листа зазначили, що кращою пам’яттю вбитому журналісту буде захист свободи самовираження та покращання відносин між Вірменією й Туреччиною. Туреччина заперечує геноцид вірмен, стверджуючи, що число жертв вкрай перебільшене, а більшість вірмен загинули під час безладу, який супроводжував розвал турецької імперії.
Шиїти відзначили річницю взяття Багдада демонстраціями
У Іраку сотні тисяч осіб вийшли на демонстрації проти американської окупації, приурочені до четвертої річниці взяття Багдаду й падіння режиму Саддама Хусейна. Організатором став радикальний шиїтський лідер Муктада Садр. Він закликав іракців усіх віросповідань відкинути розбіжності, об’єднатися та вигнати окупантів із країни. Центром антиамериканських виступів стало священне шиїтське місто Ен-Наджаф. На думку експертів, за активізацією шиїтів в Іраку стоїть Іран, який сподівається зірвати американську силову акцію, яка готується проти нього, перешкоджаючи військам США у сусідній країні. Маніфестаціями стурбовані як іракська влада, так і американське військове командування в Іраку. Через побоювання терактів із ранку був повністю заборонений автомобільний рух у Багдаді. Влада заборонила в’їзд іногороднього транспорту до Ен-Наджафу.
Японія продовжила санкції проти КНДР
Японія продовжила термін дії санкцій відносно КНДР до жовтня 2007 року. Токіо не має наміру йти назустріч Пхеньяну доти, доки не буде вирішене питання з японськими громадянами, викраденими північнокорейськими спецслужбами у 1970-80-х роках. У жовтні минулого року японська влада терміном на півроку заборонила будь-який імпорт північнокорейських товарів, а також входження у територіальні води Японії суден під прапором КНДР. Тепер Токіо заявляє про подвоєння терміну санкцій в очікуванні «щирої» відповіді Північної Кореї щодо долі викрадених японців. У березні японський прем’єр Сіндзо Абе назвав умовою зняття санкцій конкретні дії Пхеньяну, наслідком яких буде розв’язання проблеми із заручниками. Північна Корея зізналася, що викрала 13 осіб для того, щоб використати їх як викладачів японської мови у структурах держбезпеки. П’ятеро із них згодом повернулися на батьківщину, а решта, як заявили у Пхеньяні, померли. Однак у Токіо вважають, що вони живі, так само як і багато інших японських громадян, які зникли без вісті.
