Угоду Україна — ЄС про візовий режим підпишуть у червні
Парафована раніше угода про спрощення візового режиму між Україною та Євросоюзом планується до підписання 18 червня цього року в рамках засідання Ради співробітництва Україна — ЄС. Про це повідомив постійний представник України при Європейському Союзі Роман Шпек. За його словами, у цей час в Україні та в країнах Євросоюзу продовжується узгоджене виконання всіх технічних процедур, необхідних для підписання угоди. Проте Р. Шпек зазначив, що не варто виключати і несподіванок. «Деякі посольства європейських держав стали підключати до процесу видачі віз посередницькі фірми, що підвищує вартість віз», — пояснив він. На його думку, українська преса про це мало пише й «відповідно, слабо формує ставлення простих громадян до цієї нездорової тенденції». Р. Шпек також зауважив, що «у виконавчих структурах ЄС стежать за візовою ситуацією в Україні». Україна і ЄС парафували угоди про спрощення візового режиму та про реадмісію 27 жовтня в ході самміту Україна — ЄС у Гельсінкі.
США вважають нафтопровід Бургас — Александруполіс диверсифікаційним
США підтримують проекти, які призводять до диверсифікації джерел енергоносіїв і методів їхньої доставки споживачам. Про це заявив офіційний представник державного департаменту США Шон Маккормак на брифінгу, коментуючи підписання в Афінах угоди про будівництво Росією, Грецією й Болгарією нафтопроводу Бургас — Александруполіс. «У нас немає заперечень проти угоди, яка вирішує два завдання: забезпечує диверсифікацію джерел енергоносіїв для Європи та диверсифікує маршрути їхнього транспортування, — зазначив він. — Угода сприяє цьому». Американський дипломат нагадав про існування низки інших проектів будівництва нових трубопроводів у регіоні. «Важливо, щоб європейські країни, постачальники енергії — Росія й кавказькі країни — співробітничали, діяли на основі ринкових принципів», — продовживав він.
Будівництво нафтопроводу займе три роки. Бюджет проекту близько одного мільярда євро. Власником труби стане міжнародна проектна компанія, яку засновують партнери проекту. Російським компаніям «Роснефть», «Газпромнефть» і «Транснефть» у ній буде належати частка в 51%. Болгарським і грецьким компаніям буде належати по 24,5% акцій.
Буш подякував сенаторам за мудрість
Джордж Буш висловив вдячність сенаторам, які не дозволили прийняти резолюцію про початок виведення американських військ з Іраку протягом найближчих 120 днів і завершення виведення всіх бойових частин до 31 березня 2008 року. «Сенат США мудро відкинув резолюцію, яка встановила б штучний графік для нашої місії в Іраку, і я дякую всім республіканцям і демократам, які проголосували проти цієї резолюції», — заявив Буш пізно ввечері у четвер на прийомі у Вашингтоні на честь Національного комітету Республіканської партії США. Для схвалення резолюції було потрібно не менше ніж 60 голосів сенаторів, тоді як документ підтримали тільки 48 членів палати, а 50 голосували проти. Проти резолюції виступили практично всі сенатори-республіканці, а також троє сенаторів-демократів і єдиний незалежний сенатор Джозеф Ліберман, що входить у демократичну сенатську фракцію. Буш також застеріг палату представників конгресу від спроби прийняти аналогічну резолюцію про виведення військ, яка була включена палатою у текст бюджетного законопроекту про виділення $124,1 мільярда на термінові додаткові витрати Пентагона в Іраку та Афганістані.
Китай захищає приватну власність
Китайські збори народних представників завершили свою щорічну сесію, ухваливши безпрецедентний для КНР закон, який регулює права на приватну власність. Спостерігачі називають новий закон найважливішим кроком у переході комуністичного Китаю до ринкової економіки. Китайське керівництво вже кілька десятиріч намагається впровадити законодавство, що регулює приватну власність. Ухвалений закон захистить власників будинків і допоможе запобігти експропріації земель, однак деякі законодавці побоюються, що він також підірве соціалістичні принципи Китаю. На щорічній сесії зборів також був ухвалений закон, який встановлює рівне оподаткування для іноземних і китайських компаній. Досі зарубіжні компанії в Китаї платили прибутковий податок у розмірі 15%, у той час як місцеві — 33%. Новий закон встановив ставку податку у розмірі 25% для всіх.