Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Країна Шахідія

9 липня, 2003 - 00:00

Уже в дні трагедії на Дубровці багато хто зі спостерігачів попереджав, що те, що відбувається, в тому чи іншому вигляді може повторитися, що російське суспільство зіткнулося з невідомим до цього часу феноменом чеченської війни — тероризмом смертників, — і ми спостерігали не кінець, а початок його становлення, — тому що загибель загону Бараєва для послідовників загарбників Дубровки була, швидше, позитивним прикладом, який можна і треба наслідувати. Вже після Дубровки смертники проявили себе в Чечні, і ось тепер — у Тушино.

Марно сьогодні говорити про неналежну систему безпеки. Ізраїльтяни розробили куди більш довершену систему безпеки, відстежують ледве чи не кожного смертника з вертольотів на відносно невеликій території регіону — а вони все одно вибухають. А тут — Росія, територія куди менш відстежувана, навіть коли йдеться про окремі міста. Проте, і в Росії, і в Ізраїлі давно зрозуміли, що ліки від терору можуть бути єдині — це політичне урегулювання ситуації, яке зробить саме існування терористів невигідним і для еліти, і для народу.

Далі подібність закінчується. Тому що ізраїльтяни чітко говорять: вони матимуть справу з тим лідером палестинців, який буде готовий знищити тероризм. Їм не треба, щоб цей лідер любив їх, їм потрібно, щоб він не любив терористів, умів з ними домовитися і знав, як їх зупинити. У росіян інші установки — їм потрібно, щоб чеченський лідер любив Росію і Путіна. Але тому, що Ахмад Кадиров має ці почуття, шахідів менше не стає.

Колись я писав про необхідність знайти «кавказького Арафата». Тепер Арафат уже нікому не допоможе — ні в Палестині, ні в Чечні. Тепер потрібно шукати «кавказького Аббаса» — людину, яка зможе зупинити терор і домогтися стабільності в республіці, людину, яка виявиться компромісною фігурою і для Москви, і для чеченських кланів, людину, яка зупинить терор і зробить його невигідним для чеченського зневіреного суспільства. Можна, звичайно, йти й іншим, уже второваним шляхом — шляхом декларативного політичного врегулювання, шляхом поступового, але неминучого перетворення всієї Росії на країну Шахідію…

Віталій ПОРТНИКОВ
Газета: 
Рубрика: