Плебісцит став відповіддю на позицію президента США Джорджа Буша, який минулого місяця відмовився скасувати ембарго проти Гавани та заборону поїздок на Кубу для громадян США доти, поки на острові не відбудуться суттєві демократичні перетворення. Фідель Кастро тоді назвав Буша «визволителем, якого ніхто не кликав». Скасування санкцій проти Куби домагався екс-президент США Джиммі Картер, якого в травні зустрічали в Гавані як великого друга та першу особу іноземної держави. Він також виступив у підтримку розробленого кубинськими дисидентами «плану Варела», що передбачає захист права кубинців на свободу слова та зібрань, право на власний бізнес, запровадження багатопартійної системи в країні та амністію для політичних в’язнів. Минулого місяця Національній асамблеї Куби було передано 11 тисяч підписів під «планом Варела». Однак ініціативи Картера ані по кубинський, ані по американський бік фронту протистояння між Гаваною та Вашингтоном не мали успіху.
Альтернативний збір підписів під конституційною поправкою проводили місцеві Комітети захисту революції, за словами опонентів Фіделя Кастро, повністю контрольовані владою. Сам же кубинський лідер заявляє, що референдум організували громадські групи без державного втручання. Навіть найзапекліші критики Кастро відзначають, що примусити аж 8 мільйонів людей поставити свої підписи під петицією просто неможливо.
Попри незмінність соціалістичного характеру кубинській економіці доведеться зазнати певних перетворень, адже вона зараз переживає нелегкі часи. Падіння цін на світовому ринку змусило Гавану оголосити про скорочення приблизно вдвічі виробництва цукру — другого після туризму джерела прибутків державного бюджету. Землі, на яких раніше вирощували цукрову тростину, відтепер використовуватимуться для тваринництва, щоб задовольнити потреби країни в продуктах харчування. Їх Куба щороку імпортує на суму $800 млн., передає АП.
