Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Мінський «транзит»

26 жовтня, 2002 - 00:00

Лідери Союзу правих сил Борис Нємцов та Ірина Хакамада беруть участь у переговорах про звільнення заложників, утримуваних терористами в театральному центрі на Дубровці. Російські праві традиційно висловлювалися проти застосування в Чечні тактики «випаленої землі», проти війни з чеченцями. Тому останні готові говорити з Нємцовим і Хакамадою. Тим часом за день до московської трагедії керівників СПС визнали небажаними для дружньої та союзної Росії країни — Білорусі. У середу Бориса Нємцова, Ірину Хакамаду та політолога Сергія Маркова зустріли біля трапа літака в аеропорту Мінськ-2, посадили в машину, відвезли до аеропорту Мінськ-1, посадили на спеціально затриманий літак і відправили назад до Москви.


Російські власті з подивом відреагували на видворення лідерів СПС із Мінська. Як йдеться в офіційній заяві російського МЗС, «порушення права свободи пересування громадян наших країн у рамках Союзної держави не тільки не вписуються в особливий характер відносин Росії та Білорусі, але й кидають тінь на процес союзного будівництва». «Очевидно, що ця акція інспірована особливими колами, незацікавленими в розвитку російсько-білоруської співпраці та інтеграції», — вважають у МЗС Росії й розраховують на офіційні пояснення білоруського керівництва.

Більш різкою була реакція депутатів Держдуми. Зокрема, заступник голови фракції «Единство» Владислав Рєзник заявив, що Мінськ образив Москву. «Це провокація, відповідальність за яку несе особисто президент Лукашенко», — сказав він. Такої ж думки дотримується і сам Борис Нємцов.

У офіційному прес-релізі білоруського КДБ, який люб’язно надало «Дню» Посольство Білорусі в Україні, підставою для видворення з країни Бориса Нємцова названі «неодноразові факти його втручання у внутрішні справи Республіки Білорусь, а також його діяльність, спрямована на завдання збитків інтересам країни». При цьому КДБ посилається на закон «Про правовий стан іноземних громадян і осіб без громадянства в Республіці Білорусь», а також на постанову Ради Міністрів Білорусі «Про затвердження Правил перебування іноземних громадян та осіб без громадянства на території Республіки Білорусь». Принагідно офіційний Мінськ швидко згадує, що, незважаючи на Союз Росії та Білорусі, такого юридичного поняття, як союзне громадянство, не існує і громадяни Росії, таким чином, є іноземними підданими.

Союз правих сил давно й активно співпрацює з опозиційною Об’єднаною громадянською партією Білорусі (ОГП). У вересні лівацька російська преса опублікувала стенограму підслуханої (за версією білоруських опозиціонерів — співробітниками КДБ) розмови Бориса Нємцова та лідера ОГП Анатолія Лябєдьки, в якому вони, зокрема, критично висловлювалися про президента Олександра Лукашенка та розмірковували про можливі демократичні механізми зміни влади в Білорусі. До Мінська Борис Нємцов, Ірина Хакамада та їхні колеги летіли на запрошення Об’єднаної громадянської партії. Видворення російських політиків «Дню» прокоментував Анатолій ЛЯБЄДЬКА : «Ми вже давно перебуваємо між Сциллою та Харибдою, між правовим свавіллям і особистими «уподобаннями» Олександра Лукашенка. Раніше механізми, задіяні в середу у видворенні Нємцова та Хакамади, випробовували на місцевих політиках і дипломатах, які представляють у Білорусі західні країни. Наведу два конкретні приклади. Кілька місяців тому групу опозиційних політиків затримали на білорусько-литовському кордоні, протримали близько десяти годин, хоч ми знаходилися в автомобілі, який належав місії ОБСЄ, тобто на нього поширювалася дія Віденської конвенції про дипломатичну недоторканність. Після цього представника держдепартаменту США затримали на чотири години в аеропорту. І ось тепер — черга російських політиків. Ми це розцінюємо як політичну провокацію. При цьому провокацію сплановану. Підтвердженням такої версії є те, що два співробітники білоруського КДБ знаходилися в літаку, яким Борис Нємцов, Ірина Хакамада та Сергій Марков прилетіли з Москви. Крім того, рейс затримали ще в російській столиці на півтори години, щоб максимально скоротити час перебування політиків у Мінську, щоб посольство Росії та державні органи в Москві не мали можливості підключитися до з’ясування ситуації. Чим це пояснюється? На відміну від України та Росії, ми маємо одного олігарха. Наш олігарх вважає, що він приватизував всю Білорусь і повинен визначати все: грошові потоки, засоби масової інформації, роботу парламенту і багато іншого, в тому числі порядок в’їзду та виїзду іноземних політиків».

На 12 листопада в Держдумі Російської Федерації були заплановані слухання на тему російсько-білоруських відносин. Враховуючи захоплення заручників у театральному центрі на Дубровці, важко сказати, чи відбудеться цей захід. Однак якщо все ж таки графік роботи Державної думи не буде змінено, легко уявити, в якій атмосфері відбуватиметься «з’ясування» відносин Москви та Мінська.

Варвара ЖЛУКТЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: