Казахський Новий рік прийшов в Україну. Минулої неділі посольство Казахстану в Києві влаштувало прийом на честь національного свята «Науриз-мейрами» або «народження весни». При цьому головний аксакал — посол Казахстану в Україні Амангельди Жумабаєв благословив у новий рік представників казахської діаспори й українців. Стародавнє східне свято стало нагодою для українців і казахів зібратися разом за щедрим святковим столом і, звісно, поговорити про майбутнє та сьогодення, не забуваючи про те, що в усьому світі стало «притчею во язицех» — глобальну фінансову кризу. Однак казахський посол одразу ж заспокоїв українських гостей: «Відносинам України та Казахстану криза не загрожує». За його словами, представники півмільйонної української діаспори в Казахстані та казахська діаспора в Україні зв’язують обидві країни тісними узами, які тимчасові фінансові негаразди не здатні зруйнувати. Дипломат висловив упевненість у тому, що Казахстан упорається з усіма труднощами та випробуваннями і вийде з кризи ще більш сильною та процвітаючою державою. Щоб остаточно гарантувати процвітання та багатство в новому році, за святковим столом гостям подавали національну казахську страву — бешбармак (складається здебільшого з м’яса й тонко розкачаного та нарізаного на квадрати тіста. Крім того, прикрашається обпаленою й окремо відвареною головою барана). У перекладі з казахської бешбармак означає п’ять пальців, оскільки його заведено їсти руками. Їсти в такий спосіб ризикнуло небагато гостей, однак належним чином смакові якості цієї далеко не дієтичної страви оцінили всі.
У східних народів вважається, що щедре святкування Науризу принесе в дім добробут і успіх на цілий рік. Пам’ятаючи про вируючу в світі кризу, казахський дипкорпус не поскупився на різноманітність святкових ритуалів і звичаїв. Згідно з традицією робити подарунки в Науриз, посол Казахстану А. Жумабаєв нагородив голову казахського культурного товариства «Достик» нарядним національним вбранням. А яке ж свято без пісень? На святкуванні дня «народження весни» не змовкали казахські пісні, а крім того гостям пропонували по черзі заспівати славетну «Анна Турали Жир» («Пісню про матір»).
У Науриз, день дружби, не забули й про те, що пов’язує український і казахський народи. Говорячи про те, що в історії України залишився і казахський слід, на святі розповіли жартівливу легенду про походження назви міста Харків. Згідно з цією легендою, коли один казахський рід прибув на територію сучасного Харкова, всю місцевість завалило снігом. Тоді старійшина роду вигукнув: «О! Кар коп», що означає «багато снігу».
Власне кажучи, саме святкування Науризу почалося з дня весняного рівнодення, тобто з 22 березня. Однак святкувати його можна протягом місяця, тому дипломатичний корпус Казахстану, хоч і далеко від рідного дому, гідно зустрів Новий рік. Варто зазначити, що хоча свято й дуже давнє (нараховує не менше п’яти тисяч років), однак воно не завжди святкувалося всенародно. За радянських часів святкування «народження весни» було заборонене, і тільки 1991 року Науриз повернувся до свого народу. Для казахів це свято є символом весняного оновлення, перемоги любові, родючості та дружби. А оскільки воно виникло задовго до прийняття мусульманства, то позбавлене релігійної обрядовості та спрямованості.
