Після свого недавнього візиту до Москви президент Молдови Володимир Воронін виступив із сенсаційною ініціативою, на яку не наважувався жоден глава молдовської держави та й сам Володимир Миколайович ще донедавна. Він заявив, що Молдова готова на зміну свого, записаного в Конституції, унітарного статусу на федеративний. Для цього Воронін готовий навіть піти на зміни Конституції країни. До речі, це сталося в найбільш несподіваний період, коли чергове загострення молдовсько- придністровської холодної війни ще далеко не завершилося. Не виключено, що якби подібна ініціатива прозвучала в 1991 або в 1992 роках, то придністровської війни не було б, і ті тисячі вбитих і поранених, в основному молодих людей, жили б щасливо по цей день. Факт залишається фактом — таких поступок Придністров’ю Молдова ще ніколи не пропонувала. І Придністров’я, після деякої паузи, відреагувало не менш сенсаційно. Президент ПМР Ігор Смирнов вручив новому главі місії ОБСЄ в Республіці Молдова Уільяму Хіллу заяву, в якій лідер Придністров’я дав високу оцінку молдовській ініціативі і зазначив, що ця ідея «дозволяє сподіватися на наближення строків остаточної нормалізації відносин сторін». Іще зовсім недавно глава молдовської держави називав Смирнова керівником мафіозного клану і підкреслював, що більше не буде мати з Смирновим ніяких переговорів. Зараз, як повідомляється з Тирасполя, пропозиції Молдови уважно вивчаються.
У своєму виступі по національному телебаченню президент Воронін говорив, що суб’єктами федерації можуть стати кілька регіонів, включаючи і так званий північно- молдовський український край. Він довго говорив про симетричну і несиметричну федерацію. Думаю, мало хто з простих громадян зрозумів ті премудрості. А ось Ігор Смирнов у своїй заяві виявився більш точним і зрозумілим. Він заявив, що Придністров’я готове, перш за все, до рівноправного діалогу. Наголосив, що придністровському керівництву ідея федералізації бачиться на принципах рівності суб’єктів, створеннi дійової системи гарантій і що найголовніше — договірних відносин між сторонами. Він погодився на пропозицію Кишинева спільно виробити новий текст нової конституції по суті нової держави.
Ідея федералізації сприйнята правим табором Молдови досить насторожено, якщо не сказати вороже. Праві сили, в програмі яких стоїть пункт об’єднання Молдови з Румунією, побачили в цій ідеї велику, несподівану небезпеку реалізації, навіть у віддаленому майбутньому, возз’єднання з сусідньою країною. У новій молдовській федерації уніоністські сили виявляться якщо не в меншості, то у всякому разі, не матимуть і близько такого впливу на країну, який вони мають тепер. .
