У Молдові збираються на парламентському рівні засудити комуністичний режим та його символи і законодавчо заборонити використання поняття «комуніста» в назвах політичних партій. Доповідь про комуністичний тоталітарний режим та названі вище рекомендації представила виконуючому обов’язки президента Міхаю Гімпу президентська комісія з вивчення та оцінки тоталітарного комуністичного режиму в Республіці Молдова.
«Тоталітарний комуністичний режим має бути засуджений згідно із законом за злочини, геноцид і терор. Водночас пропонуємо законодавчо заборонити використання поняття «комуніст» у назвах політичних партій та установ. Комісія також клопоталася про заборону комуністичної та фашистської символіки», — цитують молдовські ЗМІ слова голови комісії Георгія Кожокару. Крім того, комісія запропонувала збудувати меморіальний комплекс, присвячений борцям проти радянської окупації та депортованим. «Пропонуємо відкрити бажано в кожному населеному пункті по музею, де буде вивішено списки осіб, які постраждали від комуністичного режиму. Клопочемося також про створення спеціалізованої установи для зберігання документів і справ періоду комуністичного режиму, аби можна було дізнатися, де й коли померли їхні рідні, перевірити ці дані в архіві, — сказав Кожокару. Як насправді йдуть справи з прийняттям доповіді в парламенті, і наскільки реальне прийняття рекомендацій президентською комісією, і яким чином подібна ухвала може вплинути на політичну ситуацію в країні? Про це «Дню» розповів програмний директор Інституту громадської політики Оазу НАНТОЙ.
— Доповідь комісії — це більш-менш академічне дослідження, яке побудоване на тому, що вперше був забезпечений доступ до архівів. У доповіді наводиться фактологічний матеріал про злочини комуністичного режиму за радянських часів. Це перша частина, і тут загалом принципово нового нічого не слід чекати, бо хто хотів, той знав про злочини цього режиму. Інша річ, що парламент може прийняти не лише постанову про засудження злочинів комуністичного режиму, а й ухвалити закон про заборону використання слова «комуніст» у назвах політичних партій та символіки «серп і молот». Але це питання серйозно ще не обговорювалося. Тому не поспішатимемо, а поспостерігаємо, що станеться в парламенті найближчим часом.
— Але можна не мати сумніву, що парламент засудить злочини тоталітарного режиму?
— Річ у тім, що вся інформація про те, що відбувалося після сорокового року, досить широковідома. Бо були депортації, був і наш місцевий варіант Голодомору, коли в 1946—1947 роках тут були випадки канібалізму під червоним прапором. Інша річ, що, можливо, перший раз парламент, обраний демократичним шляхом, засудить злочини цього режиму. На основі дискусій у парламенті поглянемо, які ще ухвали буде прийнято.
— Пане Нантой, чи не є все це приводом для заборони Партії комуністів Республіки Молдова?
— Звісно, зараз усе розглядається крізь призму політичного внутрішнього протистояння. Але якщо взяти статут нині чинної Партії комуністів, то там зазначено, що вони є наступником Партії комуністів МРСР. А коли вони наступники, то беруть на себе відповідальність за злочини, здійснені цим режимом. Якби вони не мали в статуті такого положення, то могли б представляти себе такими собі єврокомуністами, яких вистачає в Європейському Союзі. Йдеться не про абстрактну ідею комунізму, а про конкретні злочини, скоєні комуністичним режимом на території конкретної держави, і відповідно ця конкретна держава може прийняти якусь ухвалу щодо використання назви цього режиму та символіки. Я вважаю, що це не має нічого спільного із забороною на плюралізм думок. Тим паче, що в програмі та статуті Партії комуністів Республіки Молдова нічого вже не залишилося від тих комуністичних доктрин, якими нас годували за радянських часів. Це лише лейбл для того, щоб ошукувати ностальгічний сегмент населення.
— До речі, представник компартії Юрій Мунтян сказав, що «заборона комуністичної символіки і партії, якій віддає перевагу велика частина молдовських виборців, свідчить про те, що в складі Альянсу перебувають фактично ксенофобні партії». Що ви скажете на це?
— Річ у тому, що комуністична ідеологія розпалювала класову ненависть і знищувала цілі верстви населення. Партія комуністів розкрутила таку ксенофобську кампанію напередодні виборів 5 квітня, що спровокувала поляризацію суспільства, нібито тут була громадянська війна. Не кажучи про висилання румунського посла і всю цю румунофобію, яку вони тут розкручували. Тому Юрій Мунтян належить до покоління молодих і цинічних комуністів. А молоді комуністи дуже агресивні і є гідними продовжувачами справ тих НКВСівців, які розстрілювали тут людей після 1940 року.
— А загалом, як ви прогнозуєте розвиток політичних подій у Молдові? Адже президента у вашій країні так і не обрано, що має спричинити дострокові парламентські вибори.
— У нас є чинний президент, чинний уряд, парламент. Усе є. Комуністи не ходять на засідання парламенту, вони заблокували обрання президента і поводяться як деструктивна політична сила. І навіть Ленін стоїть.
— Де саме?
— Десь на колишній виставці досягнень народного господарства, і 19 травня комуністи водять туди дітей і пов’язують їм червоні галстуки, що, як на мене, є грубим насильством над психікою дитини. Це все одно, якби я почав організовувати гітлер’югенд.
— Все ж таки хотілося б почути від вас прогноз щодо дострокових виборів у країні.
— Справді, у статті 78 Конституції однозначно й виразно сказано, цитую з пам’яті: якщо парламент нездатний обрати президента, тоді чинний президент видає указ про розпуск парламенту і призначає дату дострокових виборів. Інша річ, що в нас залишається відкритим питання: коли? Бо парламент не може бути розпущений до 16 червня, коли виповнюється один рік з моменту попереднього розпуску парламенту. У нас є два проекти змін конституції, які дістали схвалення конституційного суду. Один проект висунула Партія комуністів, а інший — Альянс за європейську інтеграцію. Згідно з положенням Конституції, ці проекти можуть бути проголосовані в парламенті через півроку після їх подання. А це може бути десь у першій половині листопада. Але на сьогоднішній день очевидно, що Партія комуністів не готова підтримати проект Альянсу, і відповідно Альянс не згоден з пропозиціями комуністів. Тому зміна конституції в парламенті на сьогоднішній день виглядає досить ілюзорною. Зараз обговорюється питання зміни статті 78 Конституції через референдум. Але потрібно визначитися з термінами цього референдуму. Тут потрібно додати, що згідно з опитуваннями громадської думки 75 відсотків населення Молдови — за повернення до прямих виборів президента, проти чого категорично виступають комуністи. Це пояснюється тим, що в них немає лідера. Як у будь-якій авторитарній структурі, Воронін усе підім’яв під себе, і в них немає якогось конкурентного лідера. Поглянемо, що з цього вийде. Але очевидно, що дострокових виборів уникнути не вдасться. Залишається питання, чи прийдемо ми до цих дострокових виборів, заздалегідь змінивши положення конституції, яке передбачає процедуру обрання президента. Чи ми будемо змушені піти на вибори зі старими положеннями конституції з великою ймовірністю продовження цієї деструктивної політичної конфронтації.
Якщо говорити про шанси політичних партій на цих виборах, то до парламенту пройдуть чотири партії. При цьому комуністи не мають шансів отримати більшість у парламенті. А як виглядатиме політичний пасьянс після дострокових виборів — сьогодні про це рано говорити. Тим паче, що ці вибори можуть відбутися або наприкінці цього року, або на початку наступного.
— Дата виборів залежить від прийняття названих вами вище законопроектів чи іншого чинника?
— Відверто кажучи, всередині Альянсу на сьогоднішній день ще немає консолідованої позиції щодо дострокових виборів та процедури зміни Конституції. Фактично є термін до 16 червня. І суспільство чекає, що Альянс запропонує якийсь виразний сценарій виходу з політичної чи конституційної кризи. Потрібно почекати два тижні, й тоді подивимося, яку позицію виробить Альянс, і тоді можна буде робити виразні прогнози щодо розвитку ситуації.
— Пане Нантой, а чи не передбачається зміна пункту про нейтралітет країни?
— Ні. Бо Альянс не має таких планів. У ході виборчої кампанії казали різні речі. Нейтралітет нікому не заважає. І його не дотримується лише Російська Федерація, яка незаконно тримає війська на території Республіки Молдова.
— Як відомо, під час візиту російського президента до Києва було прийнято спільну декларацію щодо Придністров’я, яка, за словами українських дипломатів, мала б дати імпульс вирішенню придністровського конфлікту. Що ви думаєте про це?
— Можна вже набрати десь півтора-два кілограми подібних декларацій. Була також спільна заява Ющенка і Путіна 15 грудня 2005 року. Ну й що? Ці декларації дипломатичною мовою змальовують певне коло інтересів. Песимісти в Кишиневі побачили в цій останній декларації рівноправ’я сторін та особливий надійно гарантований статус. А це, на мою думку, є опосередкованим посиланням на меморандум Козака. Песимісти в Тирасполі побачили себе в складі Республіки Молдова на основі суверенітету і територіальної цілісності Республіки Молдова. Ця декларація досить збалансована. Щодо зміни формату миротворчої операції, то посилання робиться на заяву від 18 березня 2009 року, яку Воронін підписав у Москві й у якій ідеться про те, що це можливо за підсумками Придністровського врегулювання. А в заяві двох президентів — у контексті Придністровського врегулювання. Тут багато мишачої метушні, а ефект нульовий.
— Пане Нантой, мені в Польщі деякі євродепутати казали, що Молдова має шанси швидше, ніж Україна, приєднатися до Євросоюзу, і радили вашій країні активізувати зусилля в плані євроінтеграції. Чи знають про це в Альянсі й чи знають, що треба робити, аби використати цей шанс?
Я не порівнюватиму шансів Молдови та України. Хай цим займається Євросоюз. Але сьогодні наша зовнішня політика, наш діалог із ЄС дуже інтенсивний. Тому в Брюсселі й Вашингтоні позитивно сприйняли ті зміни, які сталися 29 липня минулого року. І зараз Республіка Молдова, вочевидь, має певний шанс вибудувати відносини з Євросоюзом більш ефективно й досягнути істотного успіху. Але говорити про те, хто сьогодні раніше вступить, мабуть, ще несерйозно і передчасно.
