Молдовські комуністи — переможці парламентських виборів у республіці 25 лютого — явно тепер прагнуть мати не такий страшний вигляд, як їх, можливо, уявляють. Зрештою, перший публічний виступ лідера Партії комуністів Молдови Володимира Вороніна після виборів мав три основні тези: не змінювати економічну систему, що склалася, не вносити великих змін у зовнішню політику республіки, вирішити питання про приєднання до російсько-білоруського союзу і про підвищення статусу російської мови тільки через референдум, як повідомляє Інтерфакс. Кого комуністи висунуть на ключові посади глави парламенту, президента, прем’єр-міністра, за словами Вороніна, вирішить пленум компартії на початку березня. І на найближчі чотири роки комуністи обіцяють забезпечити Молдові політичну стабільність.
Отже, комуністи не збираються змінювати економічну систему і повертатися до державно-адміністративної системи управління, але не збираються і підвищувати пенсії та зарплати «за рахунок зовнішніх кредитів, грантів та гуманітарної допомоги». «Якщо ми не відродимо вітчизняне виробництво промислових і продовольчих товарів, то джерел для зростання добробуту народу не одержимо», — сказав із цього приводу Воронін. Одночасно комуністи збираються ретельно розібратися із приватизацією. Воронін пропонує здійснити передачу підприємств за символічну плату трудовим колективам замість «бандитського шляху розграбування заводів і фабрик, доведення їх до банкрутств із подальшою приватизацією».
Сказав Воронін і що таке, на його думку, сьогоднішня Молдова: «Ми маленька і бідна країна. Тому нам потрібно насамперед бути там, де є наші інтереси». І що раніше, ніж вести мову про вступ у союз, треба поцікавитися думкою Росії та Білорусі. Воронін, до речі, заявив, що комуністи виступають за запровадження подвійного громадянства.
Компартія, за словами її лідера, згодна з нинішніми пріоритетами зовнішньої політики держави. Однак він вважає, що поняття про «дві румунські держави», яке вживається деякими офіційними особами Бухареста, «неприйнятне для Молдови і не має перспективи в майбутньому». Що ж до розв’язання проблеми Придністров’я, то, на думку Вороніна, потрібно вирішити, які вимоги Тирасполя прийнятні, а які ні, і скласти остаточний документ, який влаштує обидві сторони. Чи буде це федерація або конфедерація, «нехай вирішують історики».
Очевидно, перші заяви Вороніна адресовані уважнішому зовнішньому спостерігачеві, який зможе повірити, що молдовські комуністи спроможні вчитися і змінюватися зі змінами часу. Або ж удавати, що це так.
