Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Морський бій

Як боротися з «корабельним тероризмом»
29 вересня, 2004 - 00:00

Чи може походити терористична загроза з моря? Чи готовий до цього світ? Як протидіяти «корабельному тероризму»? Саме ці питання порушувалися під час учорашньої конференції в Києві, в якій взяли участь представники прикордонних служб десяти країн.

На перший погляд, може здатися, що проблема «морського тероризму» перебільшена та багато в чому гіпотетична. Тим більше, що прикордонники з різних держав визнали, що їм досі не доводилося перехоплювати зброю масового знищення на суднах. Окремі журналісти навіть жартували, що прикордонники можуть наврочити тим, що зачепили це питання, і як знати... Учасники конференції були іншої думки. «Так, поки що ні з чим подібним ми справи не мали. Але це не означає, що ми не вважаємо таку загрозу реальною, тому ми повинні бути до неї готовими», — наголосив заступник командувача Берегової охорони США віце-адмірал Террі Кросс.

Організаторами учорашньої конференції стали Прикордонна служба України та Берегова охорона США. У Штатах, до речі, досить давно приділяють увагу проблемі можливого транспортування зброї масового знищення водними шляхами. Так, ще два роки тому в Америці було опубліковано Морську стратегію із державної безпеки. А кілька місяців тому в США схвалили спеціальний документ, який має назву «Обізнаність про морську зону». У ньому зокрема мовиться: «Терористи намагатимуться напасти на нас там і тоді, коли ми менше всього цього чекатимемо, завдати удару в те, що вони уявляють як найслабшу ланку. Дійсно, океани, водні шляхи та порти, які забезпечують свободу та процвітання Сполучених Штатів ще з колоніальних часів, є найбільш вразливою мішенню для тих, хто загрожує нашій безпеці, підриває нашу свободу». Американський віце-адмірал Террі Крос наголосив, що «найбільша небезпека полягає в тому, що режими окремих держав можуть придбати зброю масового знищення, аби в подальшому використати її для шантажу інших країн». Очевидно, що під цими режимами представник Берегової охорони США має на увазі передовсім Північну Корею та Іран (саме ці країни перебувають нині на «особливому контролі» у Вашингтоні).

Під час зустрічі в Києві прикордонники з різних країн намагалися виявити слабкі місця у своїй роботі та спробувати віднайти точки дотику, які б дозволили ефективно боротися з тероризмом — зокрема морським. Підбір учасників (Росія, Болгарія, Румунія, Туреччина та інші) був не випадковим, оскільки головною темою конференції було питання нерозповсюдження зброї масового знищення в Чорному та Каспійському морях. Американський віце-адмірал Террі Кросс хоч і повідомив, що не володіє конкретними даними про можливе транспортування зброї масового знищення в Чорноморському регіоні, однак зазначив, що існує «загальна інформація про існування такої небезпеки». Він зокрема заявив, що «в цьому районі імовірність подібних транспортувань вища, аніж у інших». На підтвердження представники фактично всіх прикордонних служб визнавали існування терористичного ризику. Заступник міністра закордонних справ України Володимир Макуха, закликав світову спільноту активізувати зусилля для вирішення «заморожених конфліктів» на пострадянському просторі. За його словами, «заморожені конфлікти» становлять потенційну небезпеку для всього світу у зв’язку з можливістю терактів.

Для прикладу можна взяти Молдову. Чи готовий Кишинів усунути можливі терористичні ризики в Придністровському регіоні? Схоже, не зовсім. У тезисній доповіді, яка поширювалася серед учасників конференції, делегація прикордонних військ Молдови визнавала: «За своїм географічним положенням територія країни цілком може бути використана як транзитна ділянка переміщення зброї масового знищення, компонентів до неї, радіоактивних матеріалів і матеріалів подвійного призначення або як плацдарм для їхнього накопичення, зберігання для наступного перекидання в потрібний район як у східному, так і в західному напрямках». Як виявилося, для запобігання цьому в молдовських прикордонників (і, вочевидь, подібна ситуація характерна для всього пострадянського простору) недостатньо технічного оснащення. Так, у спадок від Радянського Союзу Молдові залишились дозиметричні прилади, кілька десятків лічильників Гейгера, які ще 1996 року виробили весь свій потенційний ресурс... Ще більші труднощі становить виявлення хімічної та бактеріологічної зброї, матеріалів подвійного призначення.

Як попередити терористичну загрозу з моря? Делегати говорили про різні рецепти. Однак здебільшого вони зводилися до того, що для більшої ефективності боротьби з проблемою «морського тероризму» необхідна багатостороння співпраця. «Для успіху потрібно працювати глобально та гнучко», — підкреслив віце-адмірал Террі Кросс. Серед інших заходів учасники вказували на необхідність удосконалення експортного контролю. Однак, як зазначив американський делегат, цього може виявитися недостатньо, а тому слід шукати «нових підходів». Зокрема, пан Кросс зазначив, що необхідно завдати удару по «кореню» цієї проблеми — а саме, по мережах, які можуть займатися транспортуванням зброї масового знищення. «Ми повинні разом виявити, де працюють поширювачі такого виду зброї», — наголосив заступник командувача Берегової охорони США.

Наскільки готова до запобігання терористичній загрозі на морі Україна? Перший заступник керівника Прикордонної служби України Микола Коваль наголосив, що наша держава «бере активну участь у боротьбі з тероризмом». Як доказ, він навів відправку українських миротворців до Іраку. Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Джон Гербст, до речі, позитивно відгукнувся про подальше перебування українських вояків в Іраку. Дипломат також поінформував, що Київ та Вашингтон мають програми співробітництва у сфері боротьби з розповсюдженням зброї, нагадавши, що торік в Одесу на кошти США була доставлена рентгенівська установка для перевірки вантажів. Крім того, заступник міністра закордонних справ України Володимир Макуха повідомив, що питанням боротьби з нелегальним поширенням зброї займаються на регіональному рівні ГУУАМ та Black Sea force (військово- морська група, яка об’єднує шість чорноморських держав). Про усвідомлення реальних ризиків, а також необхідність їхнього подолання свідчить, крім того, й остання конференція в Києві.

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: