Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Музейне» інакодумство

13 липня, 2010 - 00:00

Організаторів «Забороненого мистецтва» визнали винними і оштрафували.

Грань між цензурою й захистом суспільної моралі інколи виявляється дуже хиткою. Тим більше, коли влада починає приміряти на себе роль середньовічного інквізитора й загрожує в'язницею будь-кому за інакодумство та «єресь». Здається, в російських реаліях небезпечним стає навіть вільнодумство в мистецтві. Виставка знехтуваних і заборонених картин, яка проводилася 2007 року в центрі імені Сахарова, сьогодні привела своїх організаторів на лаву підсудних... Таганський суд Москви визнав винними в розпалюванні міжрелігійної ворожнечі колишнього директора Музею імені Сахарова Юрія Самодурова та екс-завідуючого відділом новітніх течій Третьяковської галереї Андрія Єрофєєва, які три роки тому організували «Заборонене мистецтво-2006» у Громадському центрі на Земляному валу в Москві, повідомляє Бі-Бі-Сі. Підсудні «скоїли діяння, спрямоване на збудження ненависті й ворожнечі за релігійними ознаками», сказано у вироку. Самодуров і Єрофеєв визнанні винними и за рішенням судді оштрафовані відповідно на 200 тис. і 150 тис. карбованців. Експонати, представлені в музеї Сахарова, були раніше з різних причин зняті з інших виставок. Розглядати картини можна було лише через невелике вічко в фальш-стіні. У ході дебатів сторін держзвинувачення зажадало засудити обох обвинувачених до трьох років реального позбавлення волі в колонії-поселенні. Самі куратори вважають справу «політично сфабрикованою» і такою, яка «не має нічого спільного з демократичним правосуддям». Процес над Самодуровим і Єрофєєвим викликав широкий суспільний резонанс. Багато діячів культури побоюються, що судовий розгляд і вирок організаторам виставки завдасть непоправного збитку сучасному російському мистецтву та приведе до зриву міжнародних виставок. На думку художника Дмитра Врубеля, який виступав захисником Єрофєєва і Самодурова на процесі, «ми знову опиняємося в країні, де держава підтримує одну позицію й естетику, а іншу називає кримінальною, і це страшно». Російські правозахисники звернулися до верховного комісара ООН з прав людини з проханням не допустити тюремного вироку куратору виставки. Цей лист підписали Людмила Алексєєва, Олена Боннер, Володимир Буковський, Сергій Ковальов, Павло Литвинов і Арсеній Рогінський. Також днями на захист підсудних виступила група відомих російських художників. Із засудженням кримінальної справи й закликами зняти звинувачення з Єрофєєва й Самодурова виступили міжнародні організації Human Rights Watch і Amnesty International.

У суботу понад 300 чоловік взяли участь у мітингу на захист Єрофєєва й Самодурова. У рамках акції відбувся художній пікет під гаслом «Судіть про мистецтво, але не судіть мистецтво». На мітингу, окрім самих Єрофєєва і Самодурова, виступили художник Дмитро Врубель, поет Тетяна Щербина, а також член політради «Солідарності» Сергій Давідіс і лідер руху «За права людини» Лев Пономарьов.

Виставка «Заборонене мистецтво» проводилася 2007 року в Центрі імені Сахарова. На виставці експонувалися роботи, які не були дозволені до показу в московських музеях і галереях. Кримінальну справу проти організаторів виставки було порушено в 2008 році за скаргою націоналістичного руху «Народний собор».

КОМЕНТАР

Сергій Ковальов, дисидент, перший омбудсман і правозахисник, президент російського Інституту прав людини.

— Ініціатори виставки «Заборонене мистецтво» мали досить позитивні наміри, вони виступили за розв'язання гострої проблеми сучасної Росії. Організатори торкнулися теми впертого прагнення патріархії РПЦ посісти державну позицію. Наша вища церковна ієрархія прагне потрапити в державну владу, а це — антихристиянське прагнення. Давайте пригадаємо, що церква відокремлена від держави. При цьому я не прибічник самої виставки — бульдозерної виставки. Проблеми клерикалізму дійсно потрібно вирішувати, я лише «за», але не за допомогою виставок. Необхідно організовувати спеціальні конференції, як це і належить суспільному центру, де можуть бути представлені й аргументи діячів сучасного мистецтва. Сахаровський суспільний центр не повинен втручатися в суперечку художників і мистецтвознавців. Але й сам судовий процес — абсурд чистої води. Він антиконституційний і принижує гідність держави. Що було в цій виставці антихристиянського чи антиправославного? Зовсім нічого. Кримінальний суд через цю виставку — ганьба Росії.

Аліна ЄРЄМЄЄВА, «День»
Газета: 
Рубрика: