Будь-який письменник, який займається фінансовою белетристикою, легко пов'язав би неабияк завищену вартість акцій, що грунтується на перебільшеній вірі у вплив нових технологій на продуктивність, і загальну надмірну впевненість в американській моделі, з всеосяжною і всепронизуючою світовою фінансовою уразливістю, свідченням якої стала криза в Азії, вмирання Японії та хаос в Росії. Поєднання всіх цих компонентів є смертельною сумішшю. Але це може виявитися не просто белетристикою. Не треба дивуватися, якщо заключним розділом історії глобалізації 90-х років дійсно стане крах на Волл-стріт, вдало приурочений до 70-тої річниці драми 1929 року.
Якщо повториться «Чорний вівторок», то звідси буде рукою подати до світової депресії. Чому? Європі недоступні політичні заходи, за допомогою яких можна відповісти на таку біду, оскільки її фінансовий стан вже слабкий, а новий європейський Центральний Банк заплутався в неефективній і старомодній одержимості подолати інфляцію. Японія буде не в змозі реагувати, оскільки японський уряд не здатен підтримати на плаву навіть свою власну економіку. А в Америці, з її сьогоднішньою надмірною й буйно розквітлою самовпевненістю, хто був би здивований, якщо економіка просто зазнала б краху, слідуючи різкому падінню фондового ринку.
Ось такою є схема наступної депресії, яка невдовзі може вибухнути. Але люди скажуть — не вірте цій схемі, її складові перебільшені, й катастрофа поки що не загрожує.
Ціна акцій на нью-йоркській біржі завищена. Згідно з будь- яким традиційним визначенням, виник «пузир». Сукупна вартість акцій майже вдвічі перевищує ВВП, що набагато більше, ніж будь-коли в історії, й принаймні на чверть вище, ніж у піковій точці японського «пузиря» десять років тому. За оцінками Федеральної резервної системи (ФРС), ціни на акції завищено на 40 відсотків. Тепер ФРС повинна потурбуватися про уповільнення темпів економічного зростання в Америці. Три роки 4-відсоткового зростання економіки при повній зайнятості провокують інфляційні проблеми.
У виробників, хоч би там якими були збільшення зростання продуктивності та зростання виробництва, справи йдуть не надто добре. Але що стосується споживачів, то прибутки, отримані на фондовому ринку за останні два роки, продовжують витрачатися, стимулюючи таким чином економічне зростання. Очікується, що ФРС з наступного тижня почне збільшувати відсоткові ставки, й ще більше підвищить їх наступного місяця. У минулому жодна американська економічна експансія не померла своєю смертю від старості, їх всіх убила ФРС. Якщо пощастить, цього разу справи підуть інакше — проблема інфляції все ще не стоїть гостро, а отже раннє й поступове стримування може призвести до зниження темпів зростання, а не до спаду. А уповільнення темпів зростання — це те, що нам треба на інфляційному фронті. Для ФРС було б непробачним учинити відвертий спад.
Але такий сценарій може виявитися дуже м'яким. Що коли фондовий ринок не злякається перспектив більш високих відсоткових ставок? Тоді шлях виявиться набагато важкішим: спочатку відсоткові ставки значно зростуть, а потім, крім усього іншого, фондовий ринок рухне. Високі відсоткові ставки і глибоке падіння цін акцій — на 20 чи 30 відсотків — безсумнівно, поставлять американську економіку на межу нульового, якщо не гірше, економічного зростання. Само по собі це не страшно, але де гарантії того, що справи не підуть гірше? Враховуючи загальну фінансову уразливість, як можна бути впевненим у тому, що США й весь інший світ не закінчать, як Японія, — сьогодні на вершині світу, а завтра в стічній канаві?
Є вагомі причини вірити в те, що очікувані в Америці ускладнення виявляться більш обмеженими. По-перше, на відміну від проколотого «пузиря» в Японії, балансові рахунки американських банків перебувають в хорошому стані, й вартість нерухомості не завищена. Це обмежує несприятливі наслідки від збільшення відсоткових ставок і падіння ціни акцій. Якщо справи підуть не так, то є й ліки: велике позитивне сальдо бюджету закликає до істотного скорочення податків — а це в Америці працює, причому швидко. Якщо справи підуть важко, то ФРС скоротить відсоткові ставки до первинного рівня.
Так що шлях міг би виявитися нерівним, і це завжди відбувається, коли економіка перегрівається. Але цього разу, як скажуть люди, більш імовірно, що ситуація складеться інакше, — пригадайте ці чудові слова, якщо прогноз виявиться неправильним.
Те, що має пройти Америка, — не просто спектакль, який інший світ може спостерігати з певним злорадством. Іншому світові буде важко відмежуватися від подій в Америці. Уповільнення зростання в Америці обмежує можливості підйому в інших місцях і підриває надії на додаткове економічне зростання скрізь, від Азії до Європи. Латинська Америка й ринки, що з'являються, взагалі опиняться під великим тиском. Епізоди фінансового посилювання в центрі й падіння фондових ринків лякають інвесторів на ринках, що з'являються. Хто захоче вкладати гроші в Еквадор або Польщу, якщо нью-йоркський фондовий ринок зазнає краху?
Ми відчули все це декілька тижнів тому, коли ФРС уперше дала зрозуміти про заклопотаність проблемами економічного зростання й перспективою інфляції. Безсумнівно, також постає питання про позицію долара. Якщо становище на американському фондовому ринку широко інтерпретується як кінець чудового американського розвитку, то долар почнуть продавати. Для Америки це не становить серйозної проблеми, на відміну від Європи, в якій сильний долар працював як програма зайнятості. Те саме притаманне й Японії, де йена занадто сильна для напівмертвої економіки. Фінансова криза останніх трьох років, можливо, просто була прелюдією.
