НАТО розшириться достроково. Уже 2 квітня, а не у червні, як планувалося раніше, до Альянсу приєднаються сім нових членів: Словаччина, Словенія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія та Болгарія. Вступ до Північноатлантичного альянсу нових членів, більшість із яких — країни колишнього соцтабору — автоматично має змінити оборонну політику цих держав. Здійснюватиметься вона на засадах колективного захисту.
Зараз Естонія, за повiдомленнями мiсцевої преси, розглядає можливість розміщення військових літаків НАТО на своїй території, оскільки, на думку естонських спеціалістів, країна не здатна самостійно захистити свій повітряний простір. Не виключений також варіант, коли Альянс створить єдину систему захисту для всіх трьох балтійських країн. Росія й раніше досить критично реагувала на інформацію подібного роду. Напередоднi помічник президента Росії Сергій Ястржембський у інтерв’ю газеті «Файненшл таймс» заявив, що «незалежно від масштабів» присутність Північноатлантичного альянсу в Естонії, Латвії чи Литві буде розцінена «вкрай негативно». «Больовою точкою» полiтичної міжусобиці може стати Договір про звичайні збройні сили в Європі, підписаний у 1990 році та доповнений 1999 року у Стамбулі, який встановлює паритет звичайних військ та озброєння в регіоні, й зокрема забов’язує Росію вивести війська з Придністров’я та Грузії. НАТО вважає, що Росія в такий спосіб хоче відмовитись від взятих на себе зобов’язань, прив’язавши їх до членства в НАТО балтійських країн. Експерти схильні називати це «політичним шантажем» Росії.
Серйозно, утім, російські попередження ніхто не сприймає. Чимало аналітиків згадують, що Кремль вкрай негативно ставився до двох останніх хвиль розширення НАТО. Проте вступу цих держав до Альянсу ніщо не завадило. Більше того, Москва пішла на неочікуване зближення з НАТО, почавши співпрацювати з Брюсселем в рамках так званої «двадцятки». Ця ситуація показує сталу тенденцію. Те, що Москва пішла на підвищення рівня співпраці з НАТО, ще не означає, що вона «без ревнощів» спостерігатиме за розвитком відносин своїх сусідів і Альянсу.
КОМЕНТАР «Дня»
Роберт ПШЕЛ, прес-секретар штаб-квартири НАТО у Брюсселі:
— При всіх трансформаціях, які в НАТО відбувалися, ми залишаємося організацією колективною. Тому логічно, що країни, які вступають до НАТО, можуть включити до системи спільної повітряної оборони. Йдеться про так звану «колективну безпеку». І це не секрет. У нас немає членів зі спеціальним статусом. Наш рівень безпеки — колективний і однаковим чином працює на всіх. Щодо побоювань Росії, пов’язаних із розширенням НАТО, то, звісно, ми беремо їх до уваги. Але якщо пригадати останній досвід із розширенням Альянсу 1999 року, то, вважаю, об’єктивно можна сказати, що це жодним чином не зіпсувало відносини між НАТО та Росією, а також між Росією та країнами, які вступили до Альянсу. З нашого погляду, ми не бачимо просто жодних загроз. Ми розуміємо, що існують своєрідні психологічні моменти, однак підстав для хвилювання немає. Ми не вважаємо, що є якісь причини, через які процес розширення НАТО має когось непокоїти. Можна сказати, ми «експортуємо» безпеку. У нас хороше співробітництво з Росією, Україною — це особливі відносини, у нас чудова група партнерів. Процес розширення триває згідно з планами — вже через кілька тижнів до НАТО приєднаються сім нових членів.
Що ж до можливого переміщення військових баз НАТО, то поки що йдеться про аналітичну роботу, яку ведуть США. Америка переглядає свої військові розміщення, це процес глобальний. Але досі не прийнято жодних рішень. Це питання — справа часу. Ми вже мали консультації з цього приводу між представниками країн-членів НАТО і, напевно, вони ще будуть. Якщо зважити на американські заяви, то американці також вели переговори з багатьма країнами: як членами НАТО, так і партнерами Альянсу. Вони також велися й у Москві. Отже, перше: поки що триває процес, у якому немає жодних рішень. Друге: цей процес відкритий, тут немає жодних секретних рішень. І по-третє: логіка цього процесу жодним чином не свідчить про великі військові переміщення. Ситуація безпечна, дуже багато змінилося, це вже не часи «холодної війни».
