Помиляється той, хто вважає, що для вступу до НАТО достатньо мати лише вигідне Альянсу стратегічне розташування та сильну армію. Цього б вистачило ще років двадцять тому, проте сьогодні Брюссель ставить перед державами цілий комплекс завдань, про які вже досить багато говорилося: вони полягають і у рівні демократичних свобод, і в економічних показниках, і у досягненні ефективного цивільного контролю над збройними силами. Голова економічного директорату НАТО Патрік АРДУЕН, перебуваючи в Києві, погодився відповісти на низку запитань, за які відповідає його підрозділ в Альянсі. Зрозуміло, що український стан економіки надто далекий від того, аби вже на цьому етапі говорити про приєднання до НАТО. Проте важливо знати, чого чекають в Брюсселі від партнерів, подібних до України, і на що варто звернути увагу українському керівництву в першу чергу, аби впритул наблизитися до стандартів НАТО, а заодно — і до втілення своєї євроатлантичної мети.
— НАТО — передусім, військово-політична організація. Яку роль у ній відіграє ваш економічний директорат?
— Звичайно, НАТО — не економічна чи фінансова організація, яка ставить собі цілі такі ж, як, приміром, Світовий Банк, Міжнародний Валютний Фонд чи навіть Європейський Союз. Але економіка відіграє важливу роль у сфері оборони та безпеки, економічний стан країни є одним із основоположних чинників безпеки. Звісно, НАТО найменше втручається в економіки своїх членів, інша справа з партнерами. Ми постійно оцінюємо їхню економічну ситуацію. Безумовно, ми не хочемо дублювати інші міжнародні фінансові організації, але моніторинг економічного стану проводиться через взаємозалежність стабільності економічної та безпекової. Фундаментальний критерій у цьому плані — відданість країни ринковій економіці, яка б базувалася на демократичних принципах. НАТО — організація, об’єднана спільною системою цінностей, до яких якраз належать демократія і ринкова економіка.
— НАТО ставить подібні умови перед усіма своїми партнерами?
— У першу чергу згадане стосується тих країн, які прагнуть приєднатися до НАТО. Для них і вимоги суворіші. Ми спостерігаємо за їхніми макроекономічними показниками, за темпами економічного зростання. Чим ефективніше втілюються реформи, тим більше гарантій щодо стабільності всередині самої країни та у її відносинах із сусідами. Тому ми й вимагаємо економічної сталості від країн, які проголосили за мету вступ до НАТО. Хоч цих вимог ми не нав’язуємо. Якщо країна хоче інтегруватися в НАТО, то повинна мати хороші відносини з міжнародними фінансовими організаціями. Інший аспект пов’язаний з темпами реформ. У Плані дій, який було підписано на Празькому саміті представниками України та НАТО, робиться особливий наголос на стабільності макроекономічного розвитку та економічних реформ. У документі визначено час, за який Україна повинна продемонструвати свої досягнення в економіці. У рівній мірі це стосується інших партнерів, які прагнуть зближення, а також тих семи країн, які було запрошено в Празі для вступу до НАТО.
— Ваш візит у Київ, можливо, пов’язаний із проміжною перевіркою того, що Україна вже зробила?
— Абсолютно ні. Ще пройшло надто мало часу, аби підбивати якісь підсумки. У Плані дій визначено цілі й розклад — що і за який термін має виконуватися. Перше таке обговорення має відбутися через рік. А мій приїзд до Києва пов’язаний з участю в семінарі, де йшлося про невійськове співробітництво України та НАТО.
— НАТО обмежується лише моніторингом економічної ситуації в країні, чи ставить якісь умови перед партнерами?
— Ми нікому не ставимо умов. Приміром, ми не будемо партнерам наказувати змінювати процентні ставки або говорити, що ви повинні зменшити витрати з бюджету. Але ми кажемо, щоб держава враховувала критерії міжнародних фінансових організацій, боролася ефективно з корупцією. Або ж, наприклад, Європейський банк із реконструкції та розвитку повідомить нас, що у такій-то країні не дуже добре проходить приватизація, тоді ми можемо звернути увагу держави на необхідність подолання проблем у цій сфері. Для НАТО важливий військовий потенціал, але так само важливо, аби цей потенціал не йшов у розріз із економічними показниками чи демократичними принципами. Важливе усвідомлення зв’язку соціальної, економічної стабільності та військового потенціалу. Коли в державі існує міцний економічний фундамент, то там завжди керуватимуться верховенством права і не намагатимуться вирішувати питання з сусідами шляхом насильства. Водночас не слід розглядати вимогу економічної стабільності, як прагнення НАТО зробити всіх однаковими або обмежити чийсь суверенітет. Між економічним розвитком країн-членів НАТО існує різниця, проте є певні стандарти, котрих вони намагаються дотримуватися. Тут не йдеться про уніфікацію держав, але про визначені принципи.
— Які економічні критерії найважливіші для того, аби країна стала членом НАТО?
— Це — прогрес реформ. Не менш важливі макроекономічні показники. Можна мати хорошу ситуацію в економіці, проте погану в банківській сфері. Сюди ж відноситься боротьба з корупцією, розвиненість середнього і малого бізнесу, частка тіньової економіки тощо.
— НАТО допомагає своїм партнерам коштами, чи слід покладатися тільки на свої сили?
— НАТО — не кредитор або організація, яка позичає гроші своїм партнерам. Йдеться швидше про практичну співпрацю як на військовому рівні, так і в цивільному плані. Ми співпрацюємо в науковій сфері, в плануванні на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру. В економічній галузі здійснюємо обмін думками з найважливіших питань. Працюємо також над перепідготовкою військових, намагаємось дати їм навички, аби вони могли працювати в цивільному секторі. Пропонуємо для них мовні курси.
— Як би ви оцінили нинішній рівень економічного розвитку України?
— Ще треба багато зробити. Це стосується і макроекономічної стабілізації, і реформування. Важливо не просто прийняти рішення, а втілити його. Одна справа — задекларувати, а інша — довести на практиці. Одним із важливих чинників економічних перетворень є боротьба з корупцією.
— Чи не загальмує НАТО спiвпрацю з Україною через скандал з «Кольчугами»?
— НАТО підтверджує відданість поглибленню відносин з Україною, виходячи з нинішніх обставин. Підтвердженням цьому є План дій, підписаний у Празі. На основі його і працюватимемо.
