Президент Росії Дмитро Медведєв закликає російських мільярдерів проводити в школах уроки на тему «Історія життєвого успіху». «Є ідея: я покличу представників наших крупних підприємницьких кіл, в основному людей, чиї статки перевищують, скажімо, мільярд доларів, і скажу, щоб усі почали викладати в школах», — заявив Медведєв на засіданні комісії з реалізації пріоритетних нацпроектів і демографічної політики.
Він висловив упевненість у тому, що цю ініціативу буде підтримано, у тому числі й директорами шкіл, оскільки «це все «історія життєвого успіху». «Насправді він може бути різним, звичайно, і не лише втілюватися в грошах, але це, як мінімум, цікаво», — сказав глава держави.
Ідея хороша. Тобто й серед них є непогані люди. Антитеза кремлівського державного телебачення. Але є і нюанси.
По-перше, бентежить, що критерієм життєвого успіху є розмір гаманця. По-друге, бентежить слово «все». Мені не дуже зрозуміло, чого може навчити дітей більшість чемпіонів списку часопису «Форбс» із числа наших співвітчизників. Як урвати в держави — на державні ж гроші — побудований руками рабів ГУЛАГу завод? Як купити в угорців будівлю торгпредства і «впарити» її рідному урядові за ціною в декілька разів більшою? Або, може, як узяти в Центробанку беззаставний кредит на мільярд доларів і з цими грошима втекти до Монако?
Повторюся. За Платоном, є три доброчесності — мудрість, мужність, помірність (із них випливає справедливість), до яких не всі мільярдери прагнуть (з тих, хто взагалі в курсі, що Платон — це не лише мій однофамілець). У багатьох представників великого бізнесу в нас вони перетворилися на підступність, нахабство та марнотратство, а головним «золотим ключиком» для великого бізнесу в Росії стало вміння вчасно занести і знання, кому саме занести (останніми роками — перевертням у погонах).
Сам я в будь-якому разі планував після початку навчального року зустрітися з учнями шкіл у Слобідському районі Кіровської області, яким за спроможністю як депутат прагну допомагати з ремонтом та устаткуванням.
А чи не важко Д. Медведєву уточнити, хто з сьогоднішніх, на його думку, «успішних» бізнесменів гідний учити дітей розуму? Я можу таких назвати. Наприклад, Чичваркін. Або Писарєв із Жуковим (група ПІК). Але як їм читати лекції — бізнес же в них відібрали... А от Абрамович, Розенберг, Ковальчук і Вексельберг мене як школяра навряд чогось хорошого навчать.
Бенджамін Франклін виділяв тринадцять чеснот, і щодня зазначав у своєму щоденникові, як він «служив» тій чи іншій із них:
1. Стриманість. — Їсти не до пересичення, пити не до сп’яніння.
2. Мовчання. — Говорити лише те, що може принести користь мені чи іншому; уникати порожніх розмов.
3. Порядок. — Тримати всі свої речі на своїх місцях; для кожного заняття мати свій час.
4. Рішучість. — Наважуватися виконувати те, що маєш зробити; неухильно виконувати те, що вирішено.
5. Ощадливість. — Витрачати гроші лише на те, що приносить благо мені чи іншим, тобто нічого не розтрачувати даремно.
6. Працьовитість. — Не втрачати часу марно; бути завжди зайнятим чим-небудь корисним; відмовлятися від усіх непотрібних дій.
7. Щирість. — Не заподіювати шкідливого обману, мати чисті та справедливі думки; у розмові також дотримуватися цього правила.
8. Справедливість. — Не заподіювати нікому шкоди; не чинити несправедливостей і не упускати хороших справ, які входять до твоїх обов’язків.
9. Помірність. — Уникати крайнощів; стримувати, наскільки ти вважаєш це доречним, почуття образи від несправедливостей.
10. Чистота. — Не допускати тілесної нечистоти; дотримуватися охайності в одязі та в житлі.
11. Спокій. — Не хвилюватися через дрібниці і з приводу звичайних чи неминучих випадків.
12. Цнотливість. — Хтивістю спокушайся зрідка, хіба що для здоров’я або для продовження роду; не допускай, щоб вона призвела до отупіння чи до слабкості, позбавила душевного спокою чи кинула тінь на добре твоє ім’я чи чиєсь ще.
13. Скромність. — Наслідувати Ісуса та Сократа.
Скільки російських мільярдерів (з числа тих, що знають про те, хто такий Бенджамін Франклін) наслідує його приклад?
