У світі розгортається новий «касетний» скандал, викликаний публікацією 28 листопада сайтом Wikileaks закритих раніше документів Держдепартаменту США. За останні півроку це вже третій випадок публікації масових просочень на WikiLeaks, і цього разу, скоріше за все, Вашингтон постраждає дуже сильно. Якщо раніше було опубліковано військові таємниці, які стосувалися Афганістану та Іраку, то тепер понад 250 тис. матеріалів, які стали надбанням громадськості, містять листування американських дипломатів із Вашингтоном.
Судячи з документів, деяким іноземним лідерам американські дипломати дали неприємні прізвиська. Так, прем’єр-міністра Росії Володимира Путіна вони нібито назвали «альфа-самцем», президента Афганістану Хаміда Карзая — людиною, яка «божеволіє від параної». При цьому німецького канцлера Ангелу Меркель характеризують як політика, який «уникає ризиків і рідко демонструє творчий підхід». Подібним чином характеризується й міністр закордонних справ Німеччини Гвідо Вестервелле. Його думки «позбавлені змістовності», як пише нинішній амбасадор США в Берліні Філіп Мерфі в черговому донесенні. Причина цього, як висловився Мерфі, полягає в тому, що «Вестервелле ще потрібно поглибити розуміння складних питань зовнішньої політики та безпеки».
Президента Ірану Махмуда Ахмадінежада порівнюють з Адольфом Гітлером. За інформацією авторів Wikileaks, президент Азербайджану Ільхам Алієв описав президента Росії Дмитра Медведєва як «сучасного інтелектуала нового покоління», якого оточують люди, йому непідконтрольні. Алієв розповів, що він «сам був свідком того, як Медведєв приймав рішення, які потім потребували подальшого схвалення», — сказано в документах. До речі, Дмитро Медведєв порівнюється з Володимиром Путіним як Робін із Бетменом із популярного коміксу. Для американських дипломатів Медведєв «блідий і нерішучий» політик. І, як випливає з іншого донесення працівника посольства, російський президент не керує своїм оточенням. Україна згадується в такому контексті: «пишна блондинка», «українська медсестра всюди супроводжує лівійського лідера Муамара Каддафі».
Схоже, що чималу частину документів було складено й відправлено тому, що укладачі були впевнені в збереженні секретності тексту протягом найближчих двадцяти п’яти років. Так, в одному донесенні з посольства в Москві сказано, що перша леді Росії Світлана Медведєва «створює тертя між таборами й залишається предметом жадібних пліток». Далі говориться, що дружина президента Медведєва вже склала список урядовців, кар’єри яких мали «постраждати» через те, що вони не були вірні Медведєву. З інших донесень стає відомо, що дружина азербайджанського лідера Ільхама Алієва зазнала стількох пластичних операцій, що її здалеку можна переплутати з однією з її дочок і що вона ледь може керувати обличчям. В опублікованих матеріалах Wikileaks багато говориться про Росію, зокрема про те, що ця країна фактично перетворилася на мафіозну державу, в якій влада та спецслужби використовують лідерів злочинного світу для кримінальних операцій. У працівників американського зовнішньополітичного відомства викликає питання й тісна дружба прем’єра Володимира Путіна з главою італійського уряду Сильвіо Берлусконі, особливо щедрі дарунки та вигідні енергетичні контракти, про які в деталях розписано в дипломатичних звітах.
Проте в російському уряді вважають передчасним коментувати характеристики та оцінки, які дали лідерам країни американські дипломати, повідомляє радіостанція «Эхо Москвы». За словами прес-секретаря прем’єра Дмитра Пєскова, необхідно побачити оригінал тексту та переконатися в правильності перекладу.
Аналітики відзначають, що близько половини отриманих донесень не засекречено, а 40,5%, тобто трохи менше, позначено грифом «конфіденційно». Шість відсотків донесень, тобто 16 652, позначено грифом «таємно», а 4 330 із них настільки небезпечні, що на них написано NOFORN, тобто їх заборонено читати негромадянам США.
У Вашингтоні болісно відреагували на чергові публікації Wikileaks. Білий дім назвав оприлюднення таємних документів авторами сайта Wikileaks необачним вчинком, що являє небезпеку для багатьох: дипломатів, працівників спецслужб, військових і цивільних осіб. Крім того, сказано в заяві, опубліковані адміністрацією США, оприлюднені дані ставлять під удар і тих, хто звертається у Вашингтон по допомогу в становленні та просуванні демократії в своїх країнах. «Ці документи також можуть містити імена людей, які працюють за умов режиму, який давить, і намагаються створити більш відкрите і більш вільне суспільство. Президент Обама підтримує відкритість і відповідальність у роботі уряду всередині країни і в усьому світі, але ця акція спрямована проти його цілей. Публікуючи ці документи, Wikileaks піддає ризику цих людей не лише з погляду порушення прав людини, але і з погляду безпеки», — говориться в заяві.
Тим часом конгресмен від Республіканської партії та високопоставлений член Комітету у справах національної безпеки Пітер Кінг закликав внести сайт Wikileaks до розряду терористичних організацій. У неділю Державний департамент США закликав засновника сайта Wikileaks Джуліана Ассанджа утриматися від публікації нової серії таємних документів, оскільки це, на думку Вашингтона, може поставити під загрозу тисячі життів. У своєму листі юрист Держдепу Гаролд Кох також прохає Ассанджа знищити копії таємних матеріалів у його базі даних і повернути документи владі США. Лист Гаролда Коха став відповіддю на письмове звернення Ассанджа до амбасадора США у Великій Британії, в якому той запитав: хто конкретно може опинитися в небезпеці після публікації документів? Джуліан Ассандж раніше заявляв, що влада США просто боїться бути притягнутою до відповідальності за факти, які розкриються після публікації.
КОМЕНТАР
ЯКІ НАСЛІДКИ МАТИМЕ ЧЕРГОВЕ ПРОСОЧУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ САМИХ США ТА ЇХНІХ ВІДНОСИН ІЗ СОЮЗНИКАМИ?
Джеймс ШЕРР, директор Програми Росії та Євразії Британського Королівського інституту міжнародних відносин (Чатем-Гаус):
— На більш поверховому рівні ці одкровення є менш небезпечними, ніж вони могли б здатися. Врешті-решт, вони показують, що країнами, які рішучіше налаштовані на військові дії проти Ірану є не Сполучені Штати, а арабські сусіди Ісламської Республіки Іран у Перській затоці. Але на глибшому рівні одкровення завдають великої шкоди, особливо для вразливих союзників Сполучених Штатів. Ті не лише будуть приголомшені, побачивши, що ця інформація стала надбанням гласності. Вони будуть ще більш приголомшені, виявивши, що тисячі людей в американській урядовій бюрократії мали доступ до неї. Я гадаю, що у сфері електронної безпеки цей епізод викличе такий же капітальний перегляд безпеки, як це було після терактів 11 вересня 2001 року, а також скандалів на початку холодної війни про радянських агентів у американському уряді. Підхід США до безпеки має дуже технократичний і бюрократичний характер. Я б чекав, що після цих публікацій він стане ще більш технократичним і більш бюрократичним. Тому вплив на те, як США здійснюють свою діяльність, не буде зовсім сприятливим..
Щодо зміни стосунків між США і Росією після цих публікацій, у мене є дві точки скептицизму. По-перше, як довго буде WikiLeaks діяти безкарно? Російські спецслужби заявили, що вони не вагаючись використають крайні заходи, й багато хто у Вашингтоні не буде їх звинувачувати. Я не здивуюся, якщо між Вашингтоном і Москвою пройдуть консультації. По-друге, Росія та Сполучені Штати мають принципово різні культури безпеки. Число людей у російських установах, які займаються політикою та безпекою й які мають доступ до такої конфіденційної інформації, вкрай обмежене. Неможливо повірити, що з інформацією такого масштабу буде ознайомлено десятки тисяч людей. Я не маю сумніву ні на секунду, що може бути опублікована інформація, яка завдає шкоди діловим кланам. Але інформація про стан державних стосунків? Чому зрадник може оприлюднювати таку інформацію? Який у нього стимул? Де його захист? Як довго він чи вона залишатимуться в живих? WikiLeaks — це не іноземний уряд чи країна, до якої ви можете втекти. Мене б дуже здивувало, якщо інформація WikiLeaks про Росію матиме якусь цінність відносно того, що вже було опубліковано..
Щодо України. Я не коментуватиму чутки. А за годину може з’явитися сотня чуток. Але я не маю сумніву, що коли б серйозні таємні документи були оприлюднені про цілі та методи російської політики в Україні, то це завдало б шкоди російським інтересам. Такі документи, поза сумнівом, показали б, що метою є повне підпорядкування України. Вони б могли ідентифікувати українських колабораціоністів у політиці, в бізнесі, а також відкрили б механізми та методи. Загалом, у будь-якому разі такі речі відомі тим, хто серйозно займається вивченням російсько-українських відносин. Для інших такі документи були б одкровенням. Але я був би дуже здивований, якби інформація, яка надходить із Росії, мала б цінність відносно України. Така інформація, скоріше за все, буде сфокусована на корупції в Росії. Подивимося! Можливо, я буду здивований!
