Схоже, що іноземне військове втручання у розв’язання сирійського конфлікту неминуче. І приводом для цього стане застосування сирійським режимом хімічної зброї проти опозиції. Уперше саме про такий сценарій перебігу подій заявив президент США Барак Обама, який ще рік тому заявив, що використання хімічної зброї сирійським режимом стане «червоною» лінією. І терпець глави Білого дому увірвався після того, як 21 серпня світ був вражений звісткою про загибель тисячі осіб від хімічного удару.
«Десять днів тому світ із жахом побачив, як чоловіки, жінки й діти були масово вбиті в найстрашнішій хімічній атаці XXI століття... Після ретельного розгляду питання я таки вирішив, що США повинні вжити військову акцію проти сирійського режиму. Це не буде безстрокова інтервенція, якась наземна операція. Вона буде обмеженою за тривалістю і масштабами», — сказав Обама, виступаючи в суботу зі спеціальною заявою щодо сирійської проблеми. За його словами, режим президента Сирії Башара Асада повинен відповісти за подію і повинен бути позбавлений можливості застосовувати хімзброю. Нагадаємо, напередодні держсекретар Джон Керрі оприлюднив скорочену версію доповіді даних розвідки, в якій на режим Асада було покладено відповідальність за хіматаку під Дамаском 21 серпня. За даними американської сторони, тоді загинули щонайменше 1 тисяча 429 сирійців, у тому числі 426 дітей.
Разом з тим Обама вирішив не брати на себе повноваження особисто ухвалювати рішення щодо завдавання збройного удару. «Я давно вважаю, що наша сила зосереджена не лише в нашій військової потужності, а й у нашому прикладі народовладдя, влади народу і для народу... Саме тому я прийняв ще одне рішення: я звернуся до представників американського народу в Конгресі по дозвіл на застосування сили», — йдеться в заяві пана Обами, зробленій в суботу. Пізніше, того ж дня Обама надіслав законопроект спікерові Палати представників та голові Сенату.
Підтримку президентові США в сирійському питанні висловили президент Франції Франсуа Олланд і прем’єр —міністр Великобританії Девід Кемерон. Останній написав у своєму мікроблозі в Twitter, що розуміє та підтримує позицію Обами щодо Сирії.
Рішення США щодо удару по Сирії очікують у Парижі. Франція готова підтримати операцію, але не діятиме самочинно. За словами французького міністра внутрішніх справ Мануеля Вальса, для нападу на Сирію потрібна коаліція. За даними ЗМІ, прем’єр-міністр Франції Жан-Марк Ейро обговорить сирійське питання з головою парламенту і представниками опозиції.
Між тим, члени Ліги арабських держав на зустрічі в Каїрі закликали Раду Безпеки ООН та міжнародну спільноту вжити заходів щодо сирійської влади, яка, на думку Ліги, несе відповідальність за використання хімічної зброї. У тексті резолюції Ліги йдеться про необхідність засудити винуватців злочину й підтримати сирійський народ.
Президент США та його радники одразу розпочали політичну кампанію за те, щоб переконати американських конгресменів підтримати проведення військової операції проти Сирії. Уже в неділю відбулися брифінги та консультації з членами Сенату і Палати представників, які щойно повернулися з відпустки.
Тим часом проти такого рішення щодо Сирії виступають республіканці. «Ми не можемо підтримати обмежені військові удари в Сирії, які не є частиною повноцінної стратегії, здатної змінити розклад сил на полі бою, досягти заявленої мети усунення Асада від влади і покласти край конфлікту», — заявили сенатори-республіканці Джон Маккейн і Ліндсі Грем. Щось менше, на їхню думку, буде неадекватною відповіддю на застосування хімзброї та пошле невірний сигнал як союзникам США і сирійської опозиції, так і сирійському режиму з Іраном. Напередодні Маккейн і Грем закликали знищити всю військову інфраструктуру урядових сил Сирії: аеродроми, бази, командні пункти, склади.
Сирійський уряд покладає відповідальність за застосування хімічної зброї на повстанців і заявив, що готовий до будь-якої атаки. А російський президент Володимир Путін назвав твердження про застосування хімічної зброї урядовими військами Сирії дурістю й провокацією
«День» попросив експертів прокоментувати ситуацію довкола Сирії й, зокрема, рішення президента США просити дозволу в Конгресу, щоб завдати обмежений удар по Сирії.
«ДОЧЕКАЙМОСЯ ВИСНОВКІВ ЕКСПЕРТІВ І ПОДИВИМОСЬ ПОТІМ, ЧИ УХВАЛИТЬ ООН ВІДПОВІДНЕ РІШЕННЯ»
Геннадій ЛАТІЙ, спеціальний представник України з питань Близького Сходу та Африки:
— Це — абсолютно правильна позиція президента великої держави. Хоча ви знаєте, що позиція України — ми проти будь-якого військового втручання без рішення не те що Конгресу США, а й без рішення ООН, щонайменше, Ради Безпеки ООН.
— Але в інших випадках рішення про завдавання збройного удару були ухвалені без дозволу Ради Безпеки ООН, скажімо, щодо Косово.
— Тоді йшлося про відповідальність відповідних країн. Відповідно до міжнародного права, будь-які подібні операції мають здійснюватись лише під егідою ООН.
— І яким може бути тепер перебіг подій, оскільки незрозуміло, чи дасть 9 вересня Конгрес США «добро» Обамі на завдавання удару по сирійських об’єктах?
— Я можу сказати, що ми хотіли б, щоб ситуація розвивалась мирним шляхом. Так, як заявив наш президент: ми проти військового втручання, ми за мирне вирішення ситуації. Тобто, ми за те, щоб тривали переговори. І щоб ситуація вирішувалась за столом переговорів.
— Чи є конструктивною для вирішення цієї ситуації позиція Росії, яка підтримує Асада і заявляє, що він не використовував хімічної зброї?
— Зараз працюють міжнародні експерти, тому треба дочекатися, принаймні закінчення їхньої роботи. І вже після аналізу ситуації і висновку приймати рішення в рамках ООН.
— А якщо й після пред’явлення доказів застосування Асадом хімічної зброї РБ ООН не зможе ухвалити рішення, то яким може бути варіант розвитку подій?
— Існують відповідні міжнародні механізми, які уповноважені всіма країнами приймати рішення. Тут не треба виробляти щось нове. Тобто в рамах ООН є всі повноваження і механізми для ухвалення відповідних рішень. Дочекаймося висновків експертів і потім побачимо, чи ухвалить ООН відповідне рішення.
«ЯКЩО США ШВИДКО НЕ ДІЯТИМУТЬ, ТО ЦЕ БУДЕ ПОГАНО ДЛЯ ЇХНЬОГО ІМІДЖУ»
Олександр БОГОМОЛОВ, президент Центру близькосхідних досліджень, Київ:
— Обама діє так, тому що є вже ініціатива конгресменів, перш за все опонентів з Республіканської партії, розглядати це питання в Конгресі. Він змушений досягти з ними згоди, бо зараз піднялось дуже сильно республіканське лобі, яке може скористатися цією ситуацією у тривалій війні з Обамою. Республіканці підняли конституцію і сказали, що, за їхньою інтерпретацією, у цьому випадку йдеться фактично про проголошення війни, що є прерогативою Конгресу, а не президента. І Обама як людина компромісу і який зробив свій імідж на тому, щоб бути антиБушем, не може не піти на якісь перемовини. Хоча багато хто з адміністрації президента вважають, що у даному разі Обама може діяти самостійно.
— Але деякі американські видання пишуть, що перекладаючи відповідальність на Конгрес, Обама не знає, що робити...
— Частково так і є. Обама виглядає нерішучим президентом, у першу чергу щодо близькосхідного порядку денного. З іншого боку, Обама схвалював багато рішень, зокрема таємних. Це, в першу чергу, операція проти Бен-Ладена. Щоправда, треба зазначити, що тут ідеться не так про особистість Обами, як про певну кризу у близькосхідній політиці США.
— Чи буде ефективним рішення Обами завдати удару по Сирії, зважаючи на те, що його реалізація затягується, адже тільки 9 вересня збереться Конгрес і невідомо, чи буде позитивним його рішення?
— Це руйнує авторитет Обами. Фактично він потрапив у пастку, яку сам поставив собі. Обама фактично обіцяв «червону» лінію і тепер її сирійський режим перетнув, застосувавши хімічну зброю. Можливо, він сподівався на раціональну поведінку Асада, який бочтиметься цієї погрози. Але Асад до неї не прислухався і зробив із точністю до навпаки. Тепер Обама змушений щось зробити. Ситуація підриває міжнародний авторитет США і регіональний авторитет, а також стосується Ірану. Якщо не буде рішучих дій щодо виконання обіцянок, то фактично це призведе до більш реакційної політики Ірану. Все це рикошетом відіб’ється на США, якщо в Конгресі не пройде ініціатива Обами.
— Як відомо, Ліга арабських країн і Туреччина наполягають на активних діях проти режиму Сирії. Чи можуть вони як регіональні гравці втрутитися в ситуацію, якщо США виступатимуть проти Сирії?
— Ситуація, яка склалася в Лівії, показує, що, мабуть, вперше в історії, але ініціатором і лідером якоїсь коаліції може виступити якась інша країна. А в лівійському сценарії це була Франція. Така ситуація може скластися і в даному випадку, якщо США будуть на тлі, тоді активною буде Франція. Існує ймовірність, що Туреччина може виступити таким лідером. Скоріше за все, лідером антисирійської коаліції може бути Франція.
— І Росія до кінця підтримуватиме Асада і блокуватиме рішення ООН щодо Сирії?
— Немає жодних ознак того, що якось змінюватиметься її лінія щодо Сирії. З іншого боку, можна сказати, що занадто пізно їй змінювати позицію за умов, що склалися. Якщо, мабуть, вони свого часу могли якось поторгуватися чи отримати якусь вигоду, то зараз їй важко це зробити.
— Ваш прогноз на подальші події — Конгрес підтримає Обаму чи ні?
— Тут скоріше за все, ситуація нагадуватиме те, що відбулося з системою медичного страхування. Це тривалий процес, коли президент має недружній Конгрес. Яким чином він виходитиме з цієї ситуації, не знаю. Але він має якось вийти. Мабуть, якась домовленість буде досягнута. Звісно, що на цьому республіканці хочуть здобути певний політичний капітал.
— А як ця заява Обами і загалом ситуація довкола реакції міжнародної спільноти на застосування хімічної зброї впливає на самого Асада?
— Я мав нагоду завдяки каналу «Аль-Джазіра» дивитися дуже тривалу промову Асада, яку він виголосив нещодавно до своїх прихильників. Мені здається, що з його поведінки і того, як він формулює і ставить запитання, як він тримається, якою є мова його тіла, у нього утворився комплекс Наполеона. Він думає, що насправді керує світом, роблячи якусь велику справу. І мені здається, що розраховувати на його раціональну поведінку вже не варто.
— А до такого нового дедлайну — 9 вересня — чи можна очікувати якогось удару проти режиму Асада?
— Якщо цього не буде зроблено зараз, що це насправді, буде якась якщо не політична катастрофа, то проблема для США. Їм краще зробити це швидко. Якщо США швидко не діятимуть, то це буде погано для їхнього іміджу.
