Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Новий формат? У травні 2004-го — можливо

8 листопада, 2003 - 00:00


Посли держав НАТО, акредитованi в Україні, вчора заявили, що наступні президентські вибори матимуть вирішальне значення для інтеграційних процесів України, оскільки вони стануть індикатором «демократизації суспільства». Пролунала така одноголосна позиція послів під час «круглого столу» «Євроатлантичний поступ України: виклики і перспективи». «Наступні президентські вибори мають вирішальне значення для євроатлантичного просування України», — сказав посол США Джон Гербст. «Якщо проведенням виборів буде продемонстровано, що країна поділяє і відстоює демократичні цілі, то це покращить відносини України й НАТО», — сказав американський дипломат. Аналогічної думки дотримується посол Франції Філіп де Сюремен, посол Італії Іоланда Брунетті Гетц. Заступник глави місії посольства ФРН Ганс-Йохен Шмідт також відзначив, що події минулого тижня в Донецьку «йдуть урозріз» з тими зобов’язаннями про верховенство права, які взяла на себе Україна. Чи не означає це, що Україна може забути про підтримку з боку НАТО, ЄС до тих пір, поки не ві дбудуться вибори? Яким буде рівень співпраці Києва з Альянсом у найближчій перспективі? Про це — інтерв’ю з першим заступником Ради національної безпеки і оборони України Сергієм ПИРОЖКОВИМ, який, до речі, був учасником учорашнього «круглого столу». Він першим і поставив послам запитання про «ув’язування» президентських виборів із майбутнім вступом до НАТО. На початку бесіди «День» поцікавився результатами переговорів українських відомств із делегацією політичного і політично-військового керівного комітету НАТО. Зустріч відбулася у четвер, а її метою було визначити, наскільки успішно Україна виконує взяті перед НАТО на минулорічному Празькому саміті зобов’язання.

— У цілому засідання пройшло позитивно. Україна чітко сформулювала досягнуті результати щодо виконання Цільового плану в 2003 році. Ми також презентували проект такого Плану на наступний рік. Як натовська, так і українська сторони відзначали позитивні кроки України на шляху виконання Плану 2003 року. По-перше, було звернено увагу на початок оборонного огляду, який передбачає реформування Збройних сил. Розпочався також діалог щодо реформування не тільки Міністерства оборони, але й військових формувань. Зокрема — прикордонних і внутрішніх військ. Це новий момент, якого раніше не було. По-друге, Україна прийняла ряд важливих законодавчих актів щодо забезпечення євроатлантичної інтеграції. Маю на увазі, перш за все, закон про основи національної безпеки і закон про цивільний контроль над військовими організаціями та правоохоронними органами. Крім того, було підготовлено проект нової військової доктрини. Україна здійснила серйозні кроки на законодавчому рівні щодо фіксації стратегії євроатлантичного вибору. Також ми успішно закінчили спільний проект із утилізації протипіхотних мін. Але проблем, безумовно, багато, i передовсім вони пов’язані з проведенням оборонної реформи та її ресурсного забезпечення. Йдеться про скорочення і модернізацію наших Збройних сил. РНБОУ зі свого боку робить все можливе, щоб забезпечити таке фінансування. Було дано відповідне доручення Президента України збільшити відсоток на фінансування реформи. Зараз це питання перебуває на розгляді в Кабінеті Міністрів, Міністерстві фінансів.

— Україна представила проект Цільового плану-2004. Він, очевидно, стане продовженням наявного Плану. Чи означає це, що рівень відносин Києва з Альянсом у наступному році залишиться незмінним?

— Новий рівень співробітництва — це суто політичне питання. Ми поки що не підбили остаточних підсумків Плану 2003 року, а тому, гадаю, говорити про інший рівень зараз дещо проблематично. Слід спочатку дочекатися засідань Комісії Україна—НАТО на рівні міністрів оборони і міністрів закордонних справ, які відбудуться в грудні цього року. Саме на цих засіданнях і будуть остаточно підбиті підсумки, дані оцінки виконанню нами Плану. Тоді можна буде говорити й про новий рівень. Практично ми вже зараз працюємо в форматі Плану дій щодо членства (ПДЧ), але на основі документів з іншою назвою — План дій і Цільовий план.

— Отож, можна розраховувати, що під час Стамбульського саміту в травні 2004 року Україна приєднається до ПДЧ?

— Я думаю, що після Стамбульського саміту може бути зроблена пропозиція приєднатися до нового формату відносин. Але яким буде цей формат, залежить від тих кроків, які Україна послідовно виконуватиме в своїй євроатлантичній інтеграції.

— Чи є суттєва різниця між нинішнім Цільовим планом і проектом на 2004 рік?

— Ні. Проект продовжує ті позиції, які було зафіксовано в Плані дій. План дій, як відомо — базовий рамковий документ. А Цільовий план — графік конкретної співпраці заходів щодо реалізації цих базових цілей. Базові цілі залишилися незмінними. Йдеться про демократизацію суспільства, процес оборонної реформи, посилення ринкових реформ, правове забезпечення європейської і євроатлантичної інтеграції, а також інформаційне забезпечення.

— Під час «круглого столу», присвяченого євроатлантичній інтеграції України, фактично всі посли натовських держав звернули увагу на важливість вільних виборів президента в наступному році. Склалося враження, що вас у значній мірі таке акцентування занепокоїло. Це дійсно так?

— Я хотів почути оцінку послів щодо цих заяв, тому й поставив відповідне запитання на «круглому столі». Вони так багато уваги приділяють нашим виборам, що складається враження, ніби ці вибори є, так би мовити, ключовою точкою нашої євроатлантичної інтеграції. Євроатлантична інтеграція — це довготривалий процес. Він триватиме і після 2004 року, і, я думаю, після 2010. Нам кожного року виставляють певні орієнтири і кажуть, що якщо ви цього не зробите, то не виключено, що ми загальмуємо вам допомогу. Тому я хотів почути від них особисто, чи не стануть серйозною перепоною наші вибори на шляху євроатлантичної інтеграції. У цілому посли підтвердили, що будуть допомагати. Але водночас в НАТО будуть привертати значну увагу до процедури виборів, оскільки це є однією зі складових демократизації суспільства.

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: