Одним із найяскравіших виступів на конференції в Оксфорді стала презентація заступника міністра юстиції Грузії Георгія Вашадзе, який поділився з учасниками дискусії грузинським досвідом боротьби з корупцією та проведення реформ у сфері правосуддя й державного управління. Пропонуємо читачам найцікавіші моменти цієї презентації.
До 2003 року існувала ціла система розцінок на послуги держслужбовців, а також чіткий розподіл, скільки відсотків залишить у себе безпосередній виконавець, скільки він передасть своєму начальнику і скільки потрібно надіслати у відповідне міністерство. Визнання критичності ситуації з корупцією в країні, а також відвертість при наведенні конкретних цифр та фактів хабарництва є першою сходинкою у боротьбі з проблемою. Грузія зробила не тільки цей перший крок — вона успішно пройшла весь шлях з викорінення хабарництва, що дозволило їй вийти у світові лідери із легкості ведення бізнесу (12-те місце в світі та п’яте в Європі), отримати першу позицію у рейтингу Світового банку щодо ефективності реформ за останні п’ять років та, за визначенням журналу «Економіст», пережити своєрідну «ментальну» революцію.
Одним з основних кроків з викорінення корупції стало збільшення зарплатні держслужбовців, що було покликане зменшити залежність чиновників від хабарів як основного джерела доходів. За період з 2003 до 2010 року середня зарплатня останніх зросла з 30 до 400—500 доларів на місяць.
Наступним кроком стало зменшення бюрократичного апарату в таких силових відомствах, як міністерство оборони, МВС, генпрокуратура та міністерство юстиції. Деякі підрозділи взагалі були ліквідовані, а натомість створені нові, штат яких набирався, так би мовити, «з нуля». Зокрема, було розпущено корумповану 15-тисячну дорожню поліцію, яку замінили 2300 патрульних. За словами Вашадзе, 90 відсотків урядових співробітників було звільнено, а натомість проведено прозорі конкурси щодо заміщення вакансій.
Корупцію в системі вищої освіти вдалося ліквідувати через запровадження національних стандартизованих екзаменів. Також було скасовано 80 відсотків дозволів та ліцензій, необхідних для ведення бізнесу, що відразу інтенсифікувало підприємницьку діяльність у країні. Податки були знижені, а покарання за ухилення від їхньої сплати стало жорсткішим.
Своєрідним ноу-хау грузинської влади стало запровадження принципу «one-stop-shop», а саме створення єдиних державних агенцій комплексного обслуговування населення, в яких громадяни можуть отримати будь-які необхідні документи: від паспорта до довідки про реєстрацію підприємства. Цікаво, що в таких агенціях значна увага приділяється умовам, в яких працюють держслужбовці. На зміну тісним, радянського зразка кабінетам, в яких легко можна було здійснити передачу хабара, нині прийом громадян ведеться у великих просторих приміщеннях, а співробітники відділені один від одного скляними перегородками. Також ведеться інтенсивна робота із самими працівниками: кар’єрний ріст базується на особистих досягненнях, а не на родинних зв’язках, і молода людина за умови ефективної роботи може досить швидко добитися підвищення по службі. Тому не дивно, що згідно з нещодавнім статистичним дослідженням, середній вік грузинських чиновників становить 28 років, тоді як міністрів та членів парламенту — 32 роки. До речі, наочним прикладом сприяння професійному розвитку молоді в Грузії став і сам заступник міністра юстиції Георгій Вашадзе, вік якого становить 30 років. Кар’єру в органах державної влади він розпочав вісім років тому як інспектор Національного центрального бюро Інтерполу в Грузії.
Щоб зменшити можливості для корупції, грузинська влада активно запроваджує сучасні технології при обслуговуванні населення, коли більшість документів (довідки, апостилі, свідоцтва) можна отримати в режимі онлайн, навіть якщо громадянин на даний момент не перебуває в Грузії. Подібний підхід усуває бюрократичні бар’єри, є орієнтованим на задоволення потреб клієнта та дозволяє значно зекономити кошти на утримання чиновницького апарату. Крім того, всі документи заносяться в єдиний електронний реєстр, що в майбутньому дозволить оперативно дізнаватися, на кого зареєстроване те чи інше підприємство, яким майном володіє окремо взятий чиновник і які його доходи. Запровадження системи електронного урядування є дуже важливим для забезпечення контролю за держслужбовцями. «Якщо паспорт має бути видано за десять днів, а система показує, що цей період затягнувся до 15-ти днів, тоді у нас виникають питання до співробітника, який цим займався», — зазначив Георгій Вашадзе.
Втім, чи не найефективнішим методом протидії хабарництву є сповідування грузинською владою принципу нульової толерантності до випадків корупції. Будь-який прояв корумпованої діяльності передбачає кримінальну відповідальність, що було закріплено окремим змінами до кримінального та адміністративно-процесуального кодексів, які дозволяють державі конфісковувати майно, отримане внаслідок корупційних дій. Таким чином, у період з 2003 до 2010 року було затримано 1193 працівники правоохоронної сфери (з них 20 прокурорів та 30 суддів) та 995 державних службовців (в тому числі 15 міністрів, 15 заступників міністрів, шість народних депутатів та п’ять губернаторів). Як результат, за даними «Глобального барометру корупції», підготованого організацією Transparency International 2010 року, Грузія належить до країн, в яких менше ніж шість відсотків респондентів відповіли, що минулого року давали хабарі. Для порівняння, у цьому ж дослідженні Україна потрапила у сегмент країн, де аналогічний показник становить від 30 до 49,9 відсотка. 78 відсотків грузинів відповіли, що корупція зменшилась за останні три роки, тоді як лише дев’ять відсотків зазначили, що вона зросла (це найменший показник серед усіх досліджуваних країн). Таким чином, за останні вісім років за рівнем сприйняття корупції Грузія піднялася з 127-мої до 68-мої позиції (для порівняння, 2010 року Україна в цьому рейтингу зайняла 134-те місце).
Досягнення у боротьбі з корупцією є тепер предметом національної гордості грузинів. Ще десять років тому будучи практично на межі фінансового краху через тотальну тінізацію та криміналізацію економіки, тепер Грузія є прикладом для наслідування в регіоні, вона готова ділитися своїм досвідом з численними закордонними делегаціями, які відвідують цю країну.
На запитання, як грузинам вдалося так докорінно поміняти ситуацію з корупцією в такі стислі строки, Георгій Вашадзе відповів з посмішкою: «Ми, грузини, народ радикальний: ми або робимо все разом, або нічого не робимо. Для проведення будь-яких реформ потрібна політична воля. Якщо буде політична воля, то нічого нема неможливого. Ще одним важливим чинником є також політична підтримка курсу реформ серед населення».
