На сьогоднішній зустрічі президентів США та Росії у Мексиці Барак Обама намагався переконати Володимира Путіна, що в Америки не було ніякого бажання стати між Москвою і лояльним клієнтом Сирією. Розраховуючи на свою особисту чарівність та інстинктивне переконання, що демонстрація доброї волі стосовно тих, хто вороже ставиться до Сполучених Штатів, вирішить більшість проблем, Обама думав, що зможе переконати Путіна відмовитися від підтримки кривавого режиму Асада і приєднатися до Заходу в намаганні припинити бійню в Сирії. Але похмурий вигляд і Обами, і Путіна після двогодинного перебування в одній компанії показує, наскільки сильно помилявся американський президент.
Спроба Обами солодкими розмовами вплинути на колишнього агента КДБ мали такий самий успіх, як деякі його попередні зусилля вибачитися за непопулярність Америки. Справа не тільки в тому, що Путін не довіряє Обамі — хоча це очевидно — але після трьох з половиною років перебування при владі й однієї невдалої спроби «перезавантаженя» лідер США досі не розуміє основної динаміки російських відносин щодо Сполучених Штатів. Зустріч, перша після обрання Путіна на посаду президента, явно була діалогом глухих. Кінцевим результатом якої є ще одне приниження Обами, котрий не тільки не зміг нічого зробити, щоб зупинити масові убивства в Сирії, але, як тепер видно, і не вдалося переконати покровителя Асада покинути його. Зі свого боку президент РФ подивився Обамі в очі і побачив людину, яка має намір кланятися Москві та виявляє слабкість, чим Путін не забариться скористатися в майбутньому.
Холодність, з якою Путін поставився до Обами, лише підкреслює спадну спіраль у відносинах між США та Росією. Враховуючи поставки російських ракет до Сирії, а також повідомлення з Ірану щодо обговорення можливості спільних військових навчань із Росією, Обама, чий табір висміював заяву Мітта Ромні про те, що Росія є головним геополітичним ворогом Америки, спостерігає за тим, як Путін відновлює влив своєї країни над частиною Близького Сходу.
Обаму не можна звинувачувати за погану поведінку Путіна або рішучість росіян поставити Америку на коліна, використовуючи будь-які шанси. Але очевидна спроба президента йти на зближення з Путіним може підготувати ѓрунт для ще гіршого. Подібно до того, як його колишня спроба умиротворення Росії відмовою розміщення елементів ПРО в Польщі та Чехії не допомогла падінню режиму Путіна, почавши переговори з визнання, що після теоретичного падіння Башара аль-Асада Сирія залишиться під впливом Москви, Обама збільшив ймовірність того, що росіяни будуть продовжувати намагатися підірвати вплив США. Замість того щоб чітко дати зрозуміти росіянам, що Сполучені Штати не терпітимуть такого поганого поводження або перебування при владі тирана-вбивці, Обама погіршив і так складні відносини й практично гарантував, що Асада немає про що турбуватися, незалежно від того, скільки людей він убиває.
Винні в цьому не тільки погані наміри росіян, а й безнадійний романтизм адміністрації США і ставка на завоювання умів і сердець зарубіжних лідерів та їхніх народів. Хоча вже давно було очевидним, що його переконання в своїй чарівності та демонстрації доброї волі буде достатньо, щоб подолати різкі розбіжності політики з іншими країнами, є корисливим міфом, проте президент Обама продовжує помилятися, вірячи в силу його особистості. Це буде дорого коштувати сирійському народу. Якщо він буде і далі діяти в цьому напрямку, спрямованим на те, щоб змусити Іран відмовитися від своєї ядерної програми, це буде ще більше коштувати і Близькому Сходу, і світу.
