Президент Росії Володимир Путін підписав учора укази про оголошені ним у понеділок кадрові перестановки. Замість Дмитра Медведєва, який призначений першим віце- прем’єром, керувати президентською адміністрацією буде колишній губернатор Тюменської області Сергій Собянін. У глави уряду ще два заступники. Ці посади займають Сергій Іванов, який зберігає при цьому посаду глави міністерства оборони, і Олександр Жуков. Про нові зміни президент оголосив на нараді з членами уряду. Багато політиків вважають зроблені перестановки початком передвиборчої кампанії 2008 року. Президент пояснив своє рішення про кадрові зміни в кабінеті необхідністю підвищити ефективність роботи в соціально-економічній сфері. «Ви знаєте, що багатство Росії приростатиме Сибіром, тому керівником адміністрації президента призначено губернатора Тюменської області Сергія Собяніна», — сказав Путін про нового главу своєї адміністрації. Багато політиків розцінили нове призначення колишнього тюменського губернатора як демонстрацію бажання Кремля ввести в керівництво країни регіональних лідерів, повідомляє Бі-Бі-Сі. Російські політики одразу ж прокоментували нові призначення президента. Лідер партії «Родіна» Дмитро Рогозін заявив, що кадрові перестановки в уряді свідчать про те, що «це початок президентської кампанії 2008 року». Рогозін упевнений, що наступником президента стане саме Дмитро Медведєв. Юрист за освітою, він у 2000 році очолив передвиборний штаб Путіна. У 2003 році обійняв посаду глави президентської адміністрації. Лідер СПС Микита Бєлих вважає, що лише через рік можна буде сказати, хто стане кандидатом на посаду президента. А поки що, на його думку, президент лише «позначив своїх можливих наступників на майбутніх виборах — це Дмитро Медведєв і Сергій Іванов». Експерти не виключають, що прем’єром може стати й Сергій Іванов, який очолює оборонне відомство з 2001 року. Він, як і Путін, є вихідцем із силових структур. У зв’язку з перестановками в російському уряді багато видань прогнозують швидкий відхід зі своєї посади прем’єр-міністра країни Михайла Фрадкова. «Путін фактично дав зрозуміти, що призначення Медведєва на посаду першого віце- прем’єра — м’яка відставка Михайла Фрадкова», — пише «Независимая газета». З цього приводу у статті подається коментар директора Інституту національної стратегії Станіслава Бєлковського: «Я думаю, найближчим часом відбудеться заміна Михайла Фрадкова на Дмитра Медведєва. Внаслідок перестановок Медведєв стає основним кандидатом на посаду прем’єра. За моєю інформацією, президент хотів звільнити Фрадкова ще в грудні минулого року. Але весь цей час основним покровителям і захисникам прем’єра вдавалося його відстоювати».
Жест, яким президент Росії Володимир Путін кликав з’явитися через двері залу засідань новопризначеного главу своєї адміністрації Сергія Собяніна, напевно, ввійде в аннали мистецтва політичної телепостановки. У сучасній історії Росії все вже було — включаючи фразу Бориса Єльцина «не так сидимо», що передбачила прем’єрську кар’єру Сергія Степашина. Але щоб глава адміністрації з’являвся з нізвідки, буквально зі своїм стільцем, ніяково присунутим до загального столу — такої віртуозної майстерності телепостановки в Росії ще не досягали. І вивіреність цієї майстерності породжує думку про пустоту самих кадрових перестановок.
Можна довго ламати голову над тим, чи стало призначення Дмитра Медведєва підвищенням або пониженням і чи буде колишній глава адміністрації новим прем’єром або ж — як уже рубанув шашкою Дмитро Рогозін — наступником Путіна. Але правда полягає в тому, що за час свого перебування на посаді Дмитро Медведєв так і не став другим Волошиним, витративши основні зусилля на протистояння з амбіційними колегами. І його політичне виживання багато в чому залежить не від нової посади, а від того, чи вдасться новому першому віце-прем’єру зберегти за собою крісло голови ради директорів «Газпрому». Якщо ж це крісло «за посадою» перейде до Сергія Собяніна, ми вже через кілька місяців не впізнаємо колишнього тюменського губернатора та зрозуміємо слова Володимира Путіна про те, що багатства Росії повинні приростати Сибіром.
Немає особливої сенсації й у призначенні Сергія Іванова. Серед силовиків уже довгий час iшла боротьба за місце «першого серед рівних», і те, що це місце зайняв саме С. Іванов, а не Патрушев чи Нургалієв, — питання смаку Володимира Путіна, але не більше. А вже наскільки самому міністру оборони дійсно вдасться реалізувати свої нові можливості, ставши певною мірою проміжною ланкою між президентом і силовиками — це вже інше питання. Адже не виняток, що посада віце-прем’єра стане для С. Іванова почесною приставкою до міністерської посади — так траплялося вже з багатьма. Але саме ця приставка — як і призначення Дмитра Медведєва — дозволяє подивитися в суть проблеми.
При формуванні кабінету Михайла Фрадкова було вирішено, що у прем’єра буде лише один-єдиний заступник. Те, що заступників у результаті виявилося троє, й один перший, демонструє повернення до старої моделі управління виконавчою владою. Гарні наміри стосовно скорочення кабінету наказали довго жити. І це, мабуть, найцікавіше в тому, що відбувається. Як це часто буває в неефективних бюрократичних системах, скорочення призвело до розростання. У прем’єра троє заступників, міністри керують супервідомствами, федеральні агентства перетворилися в міністерства — і все це не працює! При цьому ніхто не може пояснити, чому міняються підходи — раніше один віце-прем’єр був досягненням, зараз три — ще не межа. А пояснення, що глава адміністрації зобов’язаний своїм призначенням багатствам Сибіру, порівнюється красою своєю хіба що його появі зі стільцем…
