Нещодавно у своєму відеоблозі президент РФ Дмитро Медведєв заявив, що «антиросійські» висловлювання Лукашенка, які прозвучали в ході прес-конференції з російськими журналістами, не залишаться без наслідків. Глава російської держави висловив дві претензії до білоруського лідера. Перша, за його словами, полягає в тому, що Росію стали змальовувати як головного ворога Білорусі. Другий момент — поведінка керівництва Білорусі в питанні про визнання Абхазії та Південної Осетії. За словами Медведєва, це питання перетворилося на постійний об’єкт політичного торгу, тоді як президентові Білорусі варто б більше уваги приділяти вирішенню внутрішніх проблем. «День» попрохав прокоментувати чергове загострення відносин між двома союзними державами російського та білоруського експертів.
«ВІДНОСИНИ МІЖ КРЕМЛЕМ І ЛУКАШЕНКОМ ЗАЙШЛИ ДОСИТЬ ДАЛЕКО»
Микола ПЕТРОВ, член наукової ради Московського центру Карнегі:
— Дійсно, зараз відносини між Кремлем (в особі і Медведєва, і частково Путіна) і Лукашенком зайшли досить далеко. Лукашенко фактично вже приєднався до Саакашвілі та колишнього президента Ющенка, в ролі таких — начебто — лідерів, із якими Кремль не хоче ні про що домовлятися. Кремль вважає, що пройдено точку неповернення, й поліпшення відносин із Білоруссю можливе вже не за президента Лукашенка.
У якийсь момент Кремль розчарувався в Лукашенкові як партнерові, з яким уже понад десять років вибудовуються якісь спільні проекти. І в якийсь момент Кремль зрозумів, що з боку Лукашенка немає жодного бажання робити що-небудь окрім того, щоб за якісь заяви отримувати економічні субсидії з боку Росії. Це погіршення, в порівнянні з поганими відносинами між Медведєвим і Ющенком, не ситуативне, а відображає досить довге та глибоке розчарування російського керівництва в тому, як виглядають і як розвиваються відносини з Білоруссю під керівництвом Лукашенка.
Лукашенко дуже майстерний політик, який довго очолює державу, яка не має своєї потужної ресурсної та фінансової бази. Він маневрує між Росією, ЄС і Китаєм. У якийсь момент Росія визнала, що її використовують у цій грі, і що вона не отримує того, на що розраховує, що їй було обіцяно, що, вона вважає, вона мала право отримувати за всі ці кроки, жести та гроші, які йдуть до Білорусі. Росія розчарована в тих деклараціях, які багато разів отримувала з вуст Лукашенка.
Якщо Лукашенко виграє вибори, йому доведеться вибирати, чи зможе він забезпечувати популістську соціально спрямовану політику, яку він веде, без Росії, без російських грошей. Я вважаю це малореальним. Він повинен змінювати або політику всередині Білорусі, або політику у відносинах із Росією.
«РОБИТИМЕТЬСЯ ВСЕ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ПРИБРАТИ ЛУКАШЕНКА З ПОЛІТИЧНОЇ МАПИ»
Віктор МАРТИНОВИЧ, заступник головного редактора «БелГазеты»:
— Певні заяви Лукашенка, дійсно, розлютили російський тандем. У відповідь прозвучало попередження з боку Медведєва, яке слід сприймати так, що у відповідь на нього може прозвучати нова емоційна заява Лукашенка. Це означає, що відносини з Росією стануть ключовими у виборчій кампанії в Білорусі. Мені здається, що це не на користь білоруській владі.
Що стосується наслідків. Усе, що могло статися у відносинах між Білоруссю та Росією цього року, сталося. З наступного року до наслідків можна віднести зростання ціни на газ зі 180 доларів за 1 тис. куб. до мінімум 220 доларів. А також повне скасування квоти безмитної нафти, яка цього року становила 6 млн. тонн. Наслідки справді драматичні й вельми трагічні. До речі, вони спрацювали й без цієї прес-конференції, без цього відеоблогу. Скоріше за все, слід чекати все більшого посилення інформаційного тиску на Лукашенка.
Що стосується виборів у Білорусі. Я щодо цього чув два прекрасні речення. Перше — Олександр Лукашенко програє з відсотком підтримки 75. Друга — Олександр Лукашенко, звичайно ж, виграє з 70 відсотками голосів, але незрозуміло, що про це думає 75% білорусів.
Зараз, за оцінками соціологів, рейтинг Лукашенка становить від 30 до 40%. Однозначно потрібний другий тур, але, з іншого боку, однозначно є механізми, які не дозволять доводити до другого туру. Голоси на виборах ніхто не рахуватиме. Тому всі експерти говорять про те, що буде після виборів, про те, які технології буде застосовано кандидатами, я так розумію, за підтримки Кремля, для стабілізації ситуації після виборів. Технології можуть варіюватися від вуличних виступів до палацового перевороту. Оскільки білоруські еліти просякнуті вихідцями з Росії, а силові еліти звикли працювати в тісній взаємодії з Кремлем, то я б не став виключати другий варіант.
Мені здається, що ситуація в країні плавно доходить до точки, коли будь-який не-Лукашенко буде для 70% виборців кращим, ніж Лукашенко. Зараз є декілька карликових лідерів. У фаворита кампанії Володимира Некляєва рейтинг становить 10%. Можливо, ситуація може хитнутися в бік радикального кандидата Андрія Санникова, який є ворогом силових структур і кумиром вулиці. Але це може статися в тому випадку, коли все вирішуватиметься на вулиці.
Якщо за два тижні до виборів Некляєв стане досить упізнаваним для виборців, аби повірити в те, що він переможе виборчим чином, я можу передбачати зустріч Медведєва та Путіна з ним. Якщо цього не станеться, то буде така деперсоналізована підтримка, спрямована на задушення головного на сьогодні для Росії супостата — Олександра Лукашенка. Буде все й усіма силами робитися для того, щоб прибрати його з політичної мапи, а далі просто дивитися, хто виникне вслід за ним.
