Під час зустрічі лідерів НАТО на саміті в Ризі, на святі буде присутній привид: опіум Афганістану. Афганістан загрожує знову опинитися в руках терористів, повстанців та злочинців, і торгівля опіумом на суму в кілька мільярдів доларів лежить в основі недуга країни. Справді, головний генерал НАТО Джеймс Джоунс назвав наркотики «ахіллесовою п’ятою» Афганістану.
Рекордний урожай цього року — 6100 тонн опіуму — принесе більш ніж $3 млрд. нелегальних прибутків, що дорівнює майже половині ВВП Афганістану. Прибуток наркоторговців згодом складе майже в 20 разів більше цієї суми.
Опійні гроші розкладають афганське суспільство з верху до низу. Домовленість на вищих рівнях дозволяє привозити в країну вантажівками тисячі тонн хімічних продуктів, необхідних для виробництва героїну. Озброєні конвої безперешкодно транспортують сірий опій по всій країні. Іноді задіяний навіть армійський та поліцейський транспорт. Зброя й хабарі гарантують прохід вантажівок через контрольно-перепускні пункти. Розповсюджувачі опію вільно перетинають кордони Ірану, Пакистану та інших країн Центральної Азії.
Опіумні поля багатих землевласників не зачіпають, бо місцеві чиновники отримують хабарі. Головних торговців ніколи не судять, тому що судді підкуплені або залякані. Вищі урядові чиновники отримують свою частку опійних прибутків або хабар за мовчання. Жахливо те, що деякі провінційні губернатори та урядові чиновники самі є головними гравцями в торгівлі наркотиками.
У результаті афганська держава ризикує бути захоплена страшною коаліцією екстремістів, злочинців й опортуністів. Опіум душить афганське суспільство.
Усередині Афганістану наркоманія зростає. Сусіди країни, які колись були транзитними державами для перевезення наркотиків, тепер є головними споживачами, внаслідок різкого зростання вживання опіуму й героїну. Внутрішньовенне вживання наркотику розповсюджує ВІЧ/СНІД в Ірані, Середній Азії та колишньому Радянському Союзі. На традиційних західноєвропейських ринках високопосадовці системи охорони здоров’я повинні готуватися до зростання кількості смертельних випадків внаслідок передозування, оскільки небачений урожай опіуму цього року призведе до доз героїну підвищеної чистоти.
Що ж робити? По-перше, завісу корупції в Афганістані необхідно зняти. Афганцям набридли гордовиті й добре озброєні магнати, які живуть в особняках та їздять на самих дорогих лімузинах — «Мерседесах» — це в країні, де всього в 13% населення є електрика, а більшість людей вимушена виживати на менше ніж $200 у рік.
Настав час афганському уряду назвати, присоромити й звільнити корумпованих чиновників, арештувати головних торговців наркотиками та опіумних землевласників і захопити їхні активи. Взяткодавці підпорядкували поліцію й прокурорів і створили суди й центри для попереднього затримання. Тепер це справа уряду — використати судову систему, щоб установити владу закону. Це буде важко, але не неможливо — відновити довір’я центрального уряду. Помістити головних торговців наркотиками за грати в нову максимально безпечну в’язницю в Пул-і-Чарки біля Кабула — було б хорошим початком.
Звичайно, Афганістан не один несе відповідальність за все це. Торгівля героїном не процвітала б, якби західні уряди серйозно відносилися до боротьби зі вживанням наркотиків. Це гірка іронія, що країни, життя солдат яких поставлені на карту в Афганістані, одночасно є самими великими ринками для афганського героїну. Окрім того, сусіди Афганістану повинні робити все, щоб зупинити потік повстанців, зброї, грошей та хімічних складових наркотиків через їхні кордони в середину країни.
Сили коаліції також повинні знайти більш здоровий підхід до проблеми наркотиків. Контр- заколот і контр-наркотики — два боки однієї медалі. Поліпшення безпеки й влади закону повиннi включати в себе викорінення торгівлі опіумом. Дозвіл торговцям опіумом діяти безкарно розв’язує їм руки на те, щоб збирати гроші на оплату зброї й бійців, які б’ються з афганською армією й силами НАТО.
Рада Безпеки Організації Об’єднаних Націй уповноважила Сили підтримки міжнародної безпеки вжити всіх необхідних заходів, щоб виконати свій мандат. Військам НАТО треба дати зелене світло на те, щоб допомогти афганській армії боротися з опіумом — знищити лабораторії з виробництва героїну, розпустити опійні ринки, нападати на конвої з опіумом і судити крупних торговців. Також їх треба озброїти й надати особистий склад для виконання цієї роботи. Немає сенсу намагатися достукатися до сердець і розумів головних торговців наркотиками.
Фермери — це інша історія. Примусове виселення загрожує підштовхнути фермерів до рук екстремістів, і таким чином не призведе до такого потрібного скорочення полів опіуму. Насправді, як ми бачили в деяких країнах регіону Анд, це може призвести до зворотних результатів. Тому безпека й розвиток повинні йти пліч-о-пліч.
Щоб досягнути цього, Афганістану потрібно більше допомоги в розвитку. Досі міжнародна підтримка була щедрою, але все ж вона значно нижче за показник на душу населення для інших зон після конфлікту, а потреба набагато вища. Фермерів можна відлучити від опіуму в довгостроковій перспективі, тільки якщо в них будуть кошти для існування. Нині наркобарони Афганістану процвітають, а сільські спілки страждають. Цю ситуацію необхідно повністю змінити. Ми повинні покарати торговців і винагородити фермерів.
Ми не можемо дозволити собі програти в Афганістані. Новітня історія дала нам наочні підтвердження того, що може трапитися, якщо ми отримаємо поразку. Але будь-яке рішення щодо Афганістану залежить від знищення його опіуму.
Антоніо Марія КОСТА — виконавчий директор Відділу боротьби з наркотиками й злочинами ООН.
