Парламент Угорщини позавчора ввечері абсолютною більшістю голосів ухвалив поправки, які суперечать Конституції країни. За їхнє прийняття висловилися 265 депутатів угорського парламенту, який контролюється консервативною партією «Фідес» прем’єр-міністра Віктора Орбана. Лише 11 парламентаріїв проголосували проти поправок, 33 депутати утрималися.
За даними агентства Ассошіейтед Прес, поправки передбачають набуття чинності низки положень, які розширюють повноваження уряду, що обмежують судову владу, і які Конституційний суд Угорщини раніше визнав такими, що суперечать основному закону. Критики змін до Конституції вважають, що ці поправки загрожують фундаментальним принципам системи заборон і противаг в демократії, повідомляє агентство Ассошіейтед Прес. До того ж поправки позначаться на системі вищої освіти. Так, студенти, що навчалися за державний кошт, будуть зобов’язані відпрацювати певний період часу в Угорщині. А ті, хто вирішить працевлаштуватися за кордоном, повинні будуть відшкодувати державі вартість навчання. Зрозуміло, що останнім особливо невдоволена молодь.
Поправку до основного закону, що забороняє продаж землі іноземцям, було внесено на підставі ухваленого парламентом країни рішення. За заборону проголосувала переважна більшість парламентаріїв. У заяві Міністерства сільського господарства і розвитку регіонів Угорщини це рішення було назване «історичним» і таким, що ознаменувало «початок нової ери сільського господарства» країни.
Але понад усе багатьох в самій Угорщині і в Брюсселі, а також у Вашингтоні, насторожує те, що поправки до Основного документу було ухвалено незважаючи на багатотисячні протести опозиції і застереження з боку європейських лідерів.
Наприклад, генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд висловлював занепокоєння у зв’язку з можливим ухваленням поправок до Конституції Угорщини без їхньої попередньої оцінки експертами Венеційської комісії. Стурбованість Ягланда пояснюється назріваючим конфліктом між владою та Конституційним судом Угорщини, який раніше розкритикував урядові постанови.
Шеф німецької дипломатії Ѓідо Вестервелле, коментуючи майбутнє голосування в угорському парламенті, сказав: «Німеччина чекає, що європейські країни дотримуватимуться цінностей Старого континенту. Йдеться не лише про конституції і права, написані на папері, — їх потрібно дотримуватися», — оголосив він у Брюсселі.
У телефоній розмові в п’ятницю президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу заявив угорському прем’єрові Орбану, що його уряд і парламент повинні реагувати на стурбованість Брюсселю «відповідно до демократичних принципів ЄС».
Копія листа-відповіді на заклики Баррозу розміщена на веб-сайті угорського агентства новин MTI. Орбан в листі пообіцяв, що Угорщина дотримуватиметься норм і правил Європейського Союзу, не вдаючись до конкретних деталей.
Зараз після ухвалення поправок в опозиції залишається надія, що нинішній президент Угорщини Янош Адер накладе на них вето. До цього його закликало кілька сотень осіб, які влаштували в понеділок демонстрацію перед будівлею парламенту в Будапешті. Колишній президент Угорщини Ласло Шольом, який був главою Конституційного суду, також вважає, що президентське вето залишається останнім способом, який не дозволить правлячій більшості ігнорувати цей орган. «Те, як поводиться парламент, з юридичної і законодавчої точки зору було типово для комуністичної партійної системи в Угорщині», — цитує його угорське видання Nepszabadsag. Слід зазначити, що конституція Угорщини востаннє змінювалася у грудні 2012 року.
«День» звернувся до угорського журналіста Томаша БОДОКА, який працює на порталі Atlatszo.hu і зараз висвітлює транспарентність в Угорщині, а також займається розслідуваннями на цю тематику, пояснити, які мотиви рухають Орбаном, який прагне провести нові поправки до Конституції країни.
— Угорський прем’єр хоче більше повноважень і тому йому заважає Конституційний суд, який обмежує його владу. Хоча правляча партія користується великою підтримкою серед населення, багато хто виступає проти ухвалення нових поправок, побоюючись обмеження демократичних свобод, яких було досягнуто в країні за останні 20 років.
Що стосується очікувань колишнього президента і багатьох протестувальників на те, що нинішній президент накладе вето на поправки. Я боюся, що Адер цього не зробить. Він є членом партії «Фідес» і другом прем’єра. Більш того, він і досі не висловився із цього приводу.
І в цілому ця ситуація — ухвалення поправок в той момент, коли Брюссель і Вашингтон висловлюють занепокоєння — дуже погано вплине на імідж Угорщини. Багато хто побоюється, що за цим може розпочатися відкат від демократичних норм і стандартів, які були характерні для Угорщини протягом останніх 20 років. Влада не хоче розмовляти з опозицією. Не думаю, що заяви опозиції і масові протести проти ухвалення поправок змінять курс нинішнього уряду. На мою думку, Європейський Союз може вжити певних заходів проти угорського уряду, але я маю сумнів, що це вплине на ситуацію.
