Зустріч президентів України і Росії — завжди важлива тема для наших спостерігачів. Росіяни прокоментують — і забудуть: ось до Володимира Путіна вже хтось новий приїхав. Завтра, скажімо, прибуває Олександр Лукашенко, знову будуть братні обійми, розмови про інтеграцію… А що вирішать? А нічого. Не для того зустрічаються.
Тепер запитання «а що вирішили під час російсько-українського саміту?» перестає бути образливим. Ми також усвідомлюємо, що, попри всі президентські інтерв‘ю і реляції офіційних інформагентств, на зустрічі в Сочі не вирішено — поки що — таких важливих для нас питань, як заборгованість Росії за енергоносії або характер участі Росії в приватизації українських трубороповодів. Про це говорили, однак сам механізм реалізації таких домовленостей просто не міг бути проробленим під час приватної зустрічі в Сочі. І тепер ініціатива переходить до спеціалістів, які можуть побачити, що президенти були занадто оптимістичними у своїх домовленостях. Як це вже не раз і не два було.
Для чого ж зустрічалися? Мені вже доводилося писати, що характер російсько-українського діалогу серйозно змінився після відставки Бориса Єльцина. Бо величезну частину цього діалогу складали приватні взаємини президентів. З Володимиром Путіним такого контакту у Леоніда Кучми немає. І от він потроху встановлюється.
Тільки це неправильно. Борис Єльцин міг під час зустрічі із Леонідом Кучмою домовитись до якогось рішення, очевидно невигідного Москві — з точки зору, скажімо, уряду. Однак наказ Єльцина означав, що апарат буде довго і обережно саботувати президентське рішення і у Києва є час для маневру. У Володимира Путіна можливості нав’язати свою волю апарату немає… Авторитетний президент, який святкує свій день народження під Санкт-Петербургом в той час, як його прем’єр і всі чиновники присутні на презентації мемуарів його попередника. Пропоную для порівняння таку ситуацію: прем’єр України і керівництво президентської адміністрації присутнє на презентації мемуарів Кравчука в день, коли Кучма святкує день народження в Трускавці… Ні, не сходиться? Ви вважаєте, що насамперед Кравчук не призначить презентацію на цей день? От і я про це ж…
Тож рішення Путіна апаратом буде не саботуватися, а ігноруватися — хоча сам він про це і не дізнається. Йому навряд чи цікаві такі дрібниці, він мислить стратегічно. А значить, дипломатія приватних контактів у цей період російсько-українських взаємин втрачає сенс. Доведеться домовлятися не по дружбі, а згідно із висновками експертних груп, урядових делегацій, уповноважених комісій… Розумію, що нудно. А що зробиш?
