Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Останнє брюссельське попередження

ЄС відстрочить вступ Болгарії та Румунії?
18 травня, 2006 - 00:00
«ЄВРОДЕПРЕСІЯ» / ФОТО РЕЙТЕР

Чи стануть Болгарія та Румунія членами Євросоюзу наступного року? Єврочиновники досі не можуть дати категоричну відповідь щодо цього, а лише звертають увагу на те, що Бухарест і Софія мають докласти більших зусиль для наближення до євростандартів. Брюссель обіцяє оприлюднити офіційну заяву, яка б внесла ясність у це питання, лише жовтня.

«Можливість набути стану готовності до 2007 року їм до снаги, але обидві країни повинні показати результати», — сказав у зверненні до Європарламенту голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу. Часу розвіяти всі підозри, утім останніх мають усього чотири місяці, щоб у жовтнi ці погрози не зазвучали з новою силою й не вилилися в цілком реальне перенесення вступу на 2008 рік. За попередніми домовленостями планувалося, що двох європейських сусідок приймуть до елітного клубу 1 січня 2007 року, але чим ближче насувається заповітна дата, тим частіше почала лунати критика з боку ЄС щодо виконання кандидатками необхідних реформ. Нагадаємо, що Болгарія та Румунія завершили переговори з ЄС щодо вступу на тоді ще оптимістичній ноті останнього розширення Євросоюзу 2004 року. Вони підписали угоди про вступ квітня 2005 року до того, як їхнє законодавство було повністю узгоджене з європейськими стандартами. Зараз, очевидно, ЄС пожинає плоди своєї квапливості. В оприлюдненій днями черговій доповіді Єврокомісії про прогрес, досягнутий країнами-кандидатками на шляху до ЄС, йдеться про те, що вони досі не виконали частини необхідних реформ. У першу чергу це стосується Болгарії. Не зважаючи на те, що в Євросоюзі визнають те, що країни «тяжко працювали над результатами виконання своїх зобов’язань і продовжили прогрес у підготовці до членства», там серйозно занепокоєні, наприклад, застоєм у болгарській юридичній системі. Причиною головного болю для єврочиновників залишається процвітання корупції та організованої злочинності. «Болгарія повинна серйозно посилити спроби придушити організовану злочинність і корупцію та продемонструвати чіткі докази результатів», — наголосив комісар із питань розширення ЄС Оллі Рен. Варто зазначити, що такі самі вимоги Єврокомісія озвучила ще жовтня минулого року. Тим часом претензії до Румунії мають швидше технічний характер. Вона повинна створити спеціальні агенції для розподілу європейських субсидій на сільське господарство й запровадити стандарти для санітарної перевірки сільгосппродукції, насамперед продуктів тваринництва, задля запобігання поширенню коров’ячого сказу. У цьому зв’язку ЄС, зокрема, попереджає, що країна після вступу може не отримати мільярди євро на потреби своїх селян.

У Бухаресті почуваються досить упевнено й не драматизують ситуацію. За словами радника президента Румунії Клаудії Сафтойю, «причин для паніки немає», та «уряд і президент працюють за встановленим графіком і готові до будь-якого варіанту вступу — як 1 січня 2007 року, так і до більш пізнього терміну», повідомило «Радіо «Свобода». Більш емоційна оцінка євросоюзівських вагань прозвучала з Софії. Будь-яку спробу розгляду перенесення дати вступу Болгарії до ЄС прем’єр-міністр Сергєй Станішев назвав «актом приниження й національної образи». «Це було б фатальною помилкою. Ми не дозволимо поводитися з собою, як із європейцями другого сорту».

Утім, навіть за умови прийняття Болгарії та Румунії до євроклубу, Єврокомісія розглядає можливість запровадження спеціальної моніторингової системи за новачками протягом перших трьох років після вступу, що стане свого роду прецедентом в Євросоюзі. Крім того, дехто навіть говорить про так зване часткове членство, яке не розповсюджуватиметься на ті сфери діяльності, в реформуванні яких на момент вступу країни не досягли необхідних стандартів. Спостерігачі називають подібні заходи своєрідною страховкою від посилення критики, зважаючи на проблеми, які виникли через розширення 2004 року.

КОМЕНТАР

Лівіу МУРЕСАН , виконавчий директор Європейського інституту управління ризиками, безпекою та комунікацією:

— Відкладання остаточного рішення ЄС у Бухаресті розглядають як можливість для продовження тиску на румунську владу, аби та виконувала більш активно «домашню роботу», свої зобов’язання, взяті перед Брюсселем. Ризик невступу Румунії до ЄС наступного року матиме значний вплив на внутрішню політику, економічний розвиток, соціальну єдність та загальний настрій населення після багатьох років очікування. Загрози подібної ситуації походять не тільки з внутрішнього румунського середовища. Міжнародне безпекове середовище, напруження всередині верхівки європейської влади, «втома» від розширення також являють собою причини для занепокоєння. Зараз точиться багато дискусій про те, що не тільки румунські громадяни, але й влада чітко не уявляють, що вони робитимуть після 2 січня 2007 року. Членство Румунії в Євросоюзі, починаючи з 2007 року, стане результатом важкої праці усіх румунських урядів, президентів та парламентів після революції у 1989 році. Але найбільшу повагу треба виявити до румунського громадянина, який заплатив певну ціну і стане «жертвою успіху» вступу цієї країни в ЄС. Досвід Румунії стане в пригоді іншим країнам у регіоні, у тому числі, для України, яка у тій чи іншій мірі висловила бажання долучитися до європейських та євроатлантичних структур.

Ольга КОРНІЙЧУК, «День»
Газета: 
Рубрика: